Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №520/11791/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 червня 2026 р. справа № 520/11791/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що викладені у листі від 12 квітня 2026 року №24307-19301/М-03/8-2000/26;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , пенсію по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року, у основному розмірі - 28400 грн. (згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 по справі №520/771/24 без застосування будь-яких обмежень.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 520/771/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язано нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (П = 80 % ? Зп(мін) ? 5, де П - розмір пенсії, Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року), без обмеження її максимальним розміром, а також здійснювати щорічний перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року без застосування постанов Кабінету Міністрів України. Однак, як зазначає позивач, станом на момент звернення до суду розмір його пенсії не було перераховано, під час її нарахування та виплати відповідачем продовжує застосовуватися розмір мінімальної заробітної плати, встановлений станом на січень 2024 року, а також застосовуються обмеження, які, на думку позивача, суперечать зазначеному судовому рішенню.

Ухвалою від 18.05.2026 судом відкрито спрощення провадження у справі.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову зазначивши, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 520/771/24 позивачу проведено перерахунок пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 та без обмеження її граничним розміром. При цьому відповідач вказав, що з 03.05.2024, тобто з дати набрання законної сили рішенням суду, розмір пенсії позивача склав 27 610,56 грн.

Також відповідач зазначив, що у період з січня по грудень 2025 року виплата пенсії позивачу здійснювалася з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у зв`язку з чим розмір пенсійної виплати становив 25 446,32 грн.

Крім того, відповідач послався на положення статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», якими передбачено застосування відповідних коефіцієнтів до частини пенсійних виплат, що перевищують встановлені законом межі. З огляду на зазначене відповідач вказав, що з 01.01.2026 пенсія позивача підлягає виплаті у розмірі 26 827,08 грн.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/771/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язано нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (П = 80 % ? Зп(мін) ? 5, де П - розмір пенсії, Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року), без обмеження її максимальним розміром, а також здійснювати щорічний перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року без застосування постанов Кабінету Міністрів України.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про усунення обмежень, скасування понижуючих коефіцієнтів та виплатити пенсії у повному обсязі, як гарантує рішення суду у справі №520/771/24.

Листом від 12.04.2026 №24307-19301/М-03/8-2000/26 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 520/771/24 позивачу проведено перерахунок пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 та без обмеження її граничним розміром. При цьому відповідач вказав, що з 03.05.2024, тобто з дати набрання законної сили рішенням суду, розмір пенсії позивача склав 27 610,56 грн. Починаючи з січня 2025 року по грудень 2025 року пенсія підлягає до виплати з урахуванням Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у зв`язку з чим розмір пенсійної виплати становив 25 446,32 грн. Крім того, відповідач послався на положення статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», якими передбачено застосування відповідних коефіцієнтів до частини пенсійних виплат, що перевищують встановлені законом межі. З огляду на зазначене відповідач вказав, що з 01.01.2026 пенсія позивача підлягає виплаті у розмірі 26 827,08 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування при виплаті пенсії понижуючих коефіцієнтів та фактичного зменшення розміру пенсійних виплат всупереч рішенню Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/771/24, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796-XII) Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За приписами частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом №3668-VІ, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.

За положеннями статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме: частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема Закону №796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Разом з тим, 20 березня 2024 року Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 21 березня 2024 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII,зі змінами, визнано неконституційними.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04 липня 2024 року у справі №580/7744/23.

Статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" (далі - Постанова №1778) встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

У ході судового розгляду судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/771/24 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача, визначивши її розмір виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Водночас із наданого відповідачем листа від 12.04.2026 №24307-19301/М-03/8-2000/26 вбачається, що при подальшій виплаті пенсії позивачу було застосовано понижуючі коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», внаслідок чого фактичний розмір пенсійної виплати позивача був зменшений.

Надаючи оцінку вказаним діям відповідача, суд виходить з того, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/771/24, яке набрало законної сили, відповідача зобов`язано не лише здійснити обчислення пенсії позивача із визначеної законом розрахункової величини, а й виплачувати її без обмеження максимальним розміром та без застосування постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами на всій території України.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи та підлягає виконанню на всій території України.

Отже, відповідач був зобов`язаний забезпечити виконання рішення суду саме у тому порядку та обсязі, які визначені його резолютивною частиною.

Суд звертає увагу, що незалежно від правової природи механізму, запровадженого статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, наслідком його застосування стало зменшення фактичного розміру пенсійної виплати позивача порівняно з розміром пенсії, визначеним відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/771/24.

Таким чином, застосування відповідачем понижуючих коефіцієнтів фактично призвело до обмеження розміру пенсії позивача, що суперечить зазначеному судовому рішенню, яким прямо встановлено обов`язок здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

При цьому суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями самостійно змінювати порядок виконання судового рішення або визначати інший розмір пенсійної виплати, ніж той, що випливає зі змісту рішення суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи встановлені обставини справи та з метою повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/771/24 здійснено обчислення пенсії позивача виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2026, внаслідок чого розмір пенсії склав 28 400 грн.

Таким чином, право позивача на визначення розміру пенсії відповідно до рішення суду у справі №520/771/24 відповідачем не порушено.

Водночас після визначення розміру пенсії відповідачем були застосовані понижуючі коефіцієнти, передбачені статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, внаслідок чого фактичний розмір виплати було зменшено до 26 827,08 грн.

Отже, спір у даній справі стосується не правильності обчислення пенсії позивача, а правомірності зменшення визначеного розміру пенсійної виплати шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача визначити розмір пенсії у сумі 28 400 грн, оскільки такий розмір вже визначений відповідачем та сторонами не оспорюється.

У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє з огляду на таке.

Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Отже, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти дії щодо нарахування та виплати пенсії у майбутньому, оскільки такі вимоги фактично спрямовані на захист прав, які на момент розгляду справи ще не порушені.

Зокрема, вказані висновки суду стосуються позовних вимог щодо виплати заборгованості у певний спосіб.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задоволено частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.03.2026 понижуючих коефіцієнтів, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" та обмеження пенсії максимальним розміром при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити нарахування та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсії з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

Відмовити у задоволенні іншої частина позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 29 червня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ