Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №500/2266/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №500/2266/26

Суддя: Мірінович Уляна Анатоліївна

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2266/26

29 червня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду через представника адвоката Кару Діану Юріївну надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 10.02.2026 №192450009389;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 16.09.1995 по 31.12.1998 у КСП «Перемога»;

зобов`язати здійснити перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного періоду страхового стажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулась до органу Пенсійного фонду з заявою про перерахунок її пенсії з зарахуванням до її страхового стажу періоду роботи у КСП «Перемога» з 16.09.1995 по 31.12.1998. Проте, відповідачем відмовлено позивачу у зарахуванні вказаного періоду до страхового стажу та здійсненні перерахунку пенсії з підстав наявності виправлень на титульній сторінці трудової книжки. Позивач наголошує, що певні недоліки в оформленні її трудової книжки не є підставою для відмови у зарахуванні періоду її трудової діяльності до страхового стажу, а відмова відповідача, на її думку, є протиправною і порушує право на пенсійне забезпечення, передбачене чинним законодавством. Крім того, позивач звертає увагу, що КСП «Перемога» Дворічанського району Харківської області відноситься до територіальної громади, яка з початку повномасштабного вторгнення знаходилась в тимчасовій окупації, з 12.09.2022 територія деокупована, проте перебуває в зоні активних бойових дій, стан документації невідомий. З огляду на викладене позивач позбавлена можливості надати інші документи, крім наявної у неї трудової книжки.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку статті 263 КАС України, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

22 квітня 2026 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує та зазначає, що позивач до заяви про перерахунок пенсії надала трудову книжку серії НОМЕР_1 від 16.09.1995, в якій зазначено період стажу роботи з 16.09.1995 по 31.12.1998 в ПСП «Перемога», але на титульній сторінці наявне виправлення в імені, що суперечить діючому законодавству, у зв`язку з чим для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивачці слід надати уточнюючу довідку. З огляду на викладене прийнято рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, яке відповідач вважає правомірним.

28 квітня 2026 року до суду надійшли копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , надані Головним управлінням ПФУ в Одеській області на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2026.

27 травня 2026 року представником третьої особи Головного управління ПФУ в Тернопільській області надано до суду письмові пояснення, у яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що згідно пункту 2.10 глави 2 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я, по батькові (повністю, без скорочень чи заміни імені і по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта чи свідоцтва про народження. З огляду на наявність на титульній сторінці трудової книжки позивача виправлень у імені, третя особа вважає, що для підтвердження періоду її трудової діяльності нею має бути подана відповідна уточнююча довідка. Крім того, представник третьої особи звертає увагу, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень, а тому не може прийняти рішення про зобов`язання відповідача зарахувати стаж та здійснити перерахунок пенсії позивача.

Інших заяв, у тому числі по суті, до суду не надходило.

Суд зазначає, що розгляд справи здійснено з урахуванням періоду перебування головуючої судді у щорічній плановій відпустці, у порядку черговості.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є отримувачем пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 24.12.2025 перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Тернопільській області. (арк. справи 6)

Згідно форми РС-право загальна тривалість страхового стажу ОСОБА_1 , зарахована при призначенні їй пенсії за віком, становить 27 років 1 місяць 21 день, який охоплює періоди з 01.09.1990 по 31.12.2025. (арк. справи 6, зворот)

03 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про перерахунок розміру її пенсії за віком шляхом зарахування до її страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Перемога» згідно відомостей трудової книжки. (арк. справи 28)

Вказана заява позивача за принципом екстериторіальності передана на розгляд до Головного управління ПФУ в Одеській області, яке рішенням від 10 лютого 2026 року №192450009389 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки відсутні підстави для врахування періоду стажу роботи в ПСП «Перемога». (арк. справи 27)

Вказане рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 до заяви надала трудову книжку серії НОМЕР_1 від 16.09.1995, в якій зазначено період стажу роботи з 16.09.1995 по 31.12.1998 в ПСП «Перемога», але на титульній сторінці наявне виправлення в імені, що суперечить діючому законодавству, тому для врахування стажу роботи необхідно надати уточнюючу довідку про стаж роботи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV).

Статтею восьмою Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. (стаття 1 Закону №1058-IV)

Згідно частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 27 Закону №1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп ? Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно статті 25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що сума місяців страхового стажу є показником, який безпосередньо впливає на розмір пенсійної виплати, а тому питання щодо зарахування тих чи інших періодів до страхового стажу особи має одне з вирішальних значень у правовідносинах, пов`язаних з пенсійним забезпеченням.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини першої статті 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. (частина перша статті 44 №1058-IV)

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача з причин відсутності підстав для зарахування до її страхового стажу періоду роботи а ПСП «Перемога» з 16.09.1995 по 31.12.1998.

Отже, ключовим у даній справі є питання зарахування до страхового стажу позивача періоду її трудової діяльності з 16.09.1995 по 31.12.1998, у врахуванні якого відмовлено відповідачем.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина третя статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема у статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативі незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

За змістом положень статті 62 Закону № 1788-ХІІ та статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (у редакції, чинній на дату звернення за призначенням пенсії) (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави вважати, що основним документом, який підтверджує наявність у особи стажу роботи, є трудова книжка. При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про періоди роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості про періоди роботи.

Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у рішенні №192450009389 від 10.02.2026 відмовило у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду її роботи з 16.09.1995 по 31.12.1998 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 16.09.1995, оскільки на титульній сторінці наявне виправлення в імені.

Вирішуючи питання щодо правомірності відмови відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача зазначеного періоду її роботи, суд вказує наступне.

Суд зазначає, що вимоги до ведення та заповнення трудових книжок працівників у період до 1992 року включно визначала Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 №252; зі змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.1990 №412; далі Інструкція №162).

Разом з тим, наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція №58) та визначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція №162 не застосовується.

Так, за змістом пункту 1.1. глави 1 Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

За правилами пункту 2.4. глави 2 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами. Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У пункті 2.11. глави 2 цієї ж Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться

печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. (пункт 2.12 глави 2 Інструкції №58)

Пунктом 2.13 глави 2 Інструкції №58 передбачено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до першої сторінки трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19 вересня 1995 року, вона видана на ім`я ОСОБА_2 (російською мовою), а відповідно до відмітки на внутрішньому боці вказаної обкладинки прізвище змінено на « ОСОБА_3 » на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 , виданого 20.10.2001 року Вільшанською сільською радою Дворічанського району Харківської області. Зазначено, що прізвище « ОСОБА_2 » змінена на « ОСОБА_3 ». Вказаний запис зроблений інспектором СТОВ «Перемога», засвідчений підписом та печаткою, що відповідає наведеним вище вимогам Інструкції №58.

Разом з тим, у подальшому на першій (титульній) сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19 вересня 1995 року прізвище « ОСОБА_3 » закреслено та змінено на « ОСОБА_4 », ім`я « ОСОБА_5 » закреслено та змінено на аналогічне « ОСОБА_5 ». При цьому на цій же сторінці у верхньому лівому кутку зроблений запис про зміну відомостей відповідно до паспорта № НОМЕР_3 , яким позивач документована. (арк. справи 8)

Суд погоджується з доводами відповідача, що порядок та підстави внесення змін в записи про прізвище та ім`я позивача з « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 » та з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 » не відповідають Інструкції №58, разом із тим, такий недолік є порушенням порядку ведення трудової книжки, допущеним посадовою особою, уповноваженою на її заповнення.

Як слідує з трудової книжки позивачки, записи щодо зміни прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » з посиланням на свідоцтво про шлюб № НОМЕР_4 від 20.10.2001 року на внутрішньому боці вказаної обкладинки, так і запис щодо зміни прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » та імені з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 » були внесені до її трудової книжки посадовою особою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», де на той час працювала позивачка, що підтверджується записами в її трудовій книжці на сторінці 2 та відтиском печатки СТОВ «Перемога».

При цьому позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови пенсійного органу у зарахуванні страхового стажу.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).

Суд вважає, що недотримання роботодавцем вимог законодавства не є відповідальністю працівника та не може бути причиною позбавлення останнього права на належне пенсійне забезпечення. Право особи на гарантоване Конституцією і законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від дотримання відповідальною особою Інструкції про порядок ведення трудових книжок та належне зберігання архівної документації, оскільки трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто, у розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу позивач, як громадянин України, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 27.02.2019 у справі № 423/3544/16-а та від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 31.03.2020 у справі № 127/16245/17.

Крім того, як зазначає позивач, надання уточнюючих довідок щодо її роботи на КСП «Перемога», яке нині знаходяться на території Куп`янської територіальної громади, є неможливим з огляду на віднесення даної території активних бойових дій. Вказані обставини також виключають можливість отримання відповідачем інформації шляхом направлення запиту в межах повноважень, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи, що наявними у трудовій книжці серії НОМЕР_1 записами підтверджено періоди роботи позивача з 16.09.1995 по 31.12.1998 в ПСП «Перемога», що також не заперечується відповідачем, а позивач не може нести відповідальність за неналежне ведення трудової книжки роботодавцем, тому вказаний періоди підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача та має враховуватись при його обчисленні її пенсії за віком.

З урахуванням вище викладеного суд зазначає, що внаслідок незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 16.09.1995 по 31.12.1998 згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 органом Пенсійного фонду порушено права та інтереси позивача, як пенсіонера - верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій.

З огляду на викладене спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10.02.2026 №192450009389 підлягає скасуванню як протиправне з визначенням відповідачу обов`язку зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи в ПСП «Перемога» з 16.09.1995 по 31.12.1998 згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (дата заповнення книжки 16.09.1995).

Згідно частин четвертої, п`ятої статті 44 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Враховуючи, що з заявою про перерахунок пенсії позивач звернулась 03.02.2026, тобто до 15 числа, тому з урахуванням встановлених судом обставин щодо наявності підстав для зарахування періоду роботи позивача з 16.09.1995 по 31.12.1998 до її страхового стажу, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача зобов`язати Головне управління ПФУ в Одеській області, як уповноважений за принципом екстериторіальності пенсійний орган, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026 з урахуванням зарахованого до її страхового стажу періоду роботи у ПСП «Перемога» з 16.09.1995 по 31.12.1998.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі..

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного суд вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10 лютого 2026 року №192450009389 щодо відмови ОСОБА_6 у здійсненні перерахунку її пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи на ПСП «Перемога» з 16.09.1995 по 31.12.1998 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 (дата заповнення книжки 16.09.1995), у зв`язку з чим здійснити перерахунок її пенсії з 01 лютого 2026 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м.Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65012 код ЄДРПОУ 20987385);

третя особа:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ 14035769) .

Головуючий суддя Мірінович У.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua