Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №480/5161/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Суми Справа № 480/5161/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я у період з 2012 - 2014 роки; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, встановленої ч.4 ст.10-1 ЗУ ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' за 2012, 2013, 2014 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у періоди служби з 2012 по 2014 рік позивачу не надавалась додаткова оплачувана відпустка, пов`язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, на яку позивач мав право. У день звільнення позивачу не було здійснено виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за вказані періоди. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду із даним позовом.

17.06.2024 судом було постанволено ухвалу про залишення позову без руху.

01.07.2024 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.

Оскільки про невиплату під час звільнення спірної компенсації відповідач повідомив позивача лише листом від 16.05.2024, а з цим позовом позивач звернувся 14.06.2024, тому тримісячний строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 233 КЗпП України не є порушеним.

06.05.2025 судом було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що під час особливого періоду щорічні додаткові відпустки та деякі додаткові відпустки військовослужбовцям не надаються, їх використання за минулі роки після закінчення особливого періоду законодавством не передбачено. Крім того зазначає, що у 2013 році позивачу надавалася додаткова відпустка за 2012 рік.

Позивачем подано відповідь на відзив, а відповідачем подані заперечення.

Обставини, які встановлені судом.

Позивач перебував на військовій службі у відповідача та наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 12.12.2023 №1095-ОС з позивачем було припинено (розірвано) контракт, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 12.12.2023.

На звернення позивача від 02.05.2024 відповідач, листом від 16.05.2024, повідомив, що оскільки під час дії особливого періоду щорічні додаткові відпустки та деякі додаткові відпустки військовослужбовцям не надаються, їх використання за минулі роки після закінчення особливого періоду законодавством не передбачено, у зв`язку з чим додаткова відпустка, що не надавалась в особливий період не вважається такою, що є не використаною.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплати позивачу грошової компенсації щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період служби з 2012 - 2014 роки, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №702 від 01.08.2012 затверджено перелік військових посад, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, що дають право на щорічну додаткову відпустку.

Відповідно до додатку 4 Переліку зазначеної постанови Уряду посади військовослужбовця державної прикордонної служби, зокрема: інспектор прикордонної служби 1, 2, 3 категорії віднесені до посад Держприкордонслужби, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, які дають право на щорічну додаткову відпустку, зокрема, тривалістю 7 календарних днів. відноситься до посад, яким надається додаткова щорічна відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я у кількості 7 діб.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки від 19.07.2024 № 08/657-24-Вих позивач з 18.03.2009 до 12.12.2023 проходив військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України, зокрема:

- з 26.04.2012 по 09.07.2012 на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " II категорії (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- з 09.07.2012 по 23.05.2013 на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " II категорії (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- з 23.05.2013 по 19.11.2013 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - черговий центру управління службою відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " II категорії (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- з 19.11.2013 по 04.07.2016 на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - черговий групи чергових відділення управління службою відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " II категорії (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на щорічні додаткові відпустки, відповідно до норми ч. 4 ст. 10-1 Закону України № 2011, за періоди служби з 01.08.2012 по 31.12.2014 у кількості 7 діб на рік.

Разом з тим, відповідно до довідки від 19.07.2024 № 08/657-24-Вих та витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.09.2013 № 357-ВВ у період з 01.10.2013 по 07.10.2013 позивачу надавалася щорічна додаткова відпустка за виконання обов`язків військової служби, які пов`язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, тривалістю 7 календарних днів за 2012 рік.

Відповідно до пунктів 8, 14, 17, 18, 19 ст. 10-1 Закону № 2011 військовослужбовцям додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Відповідачем не заперечується, що за періоди служби з 2013 року по 2014 рік щорічна додаткова відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або інша додаткова відпустка позивачу не надавалась.

Указом Президента України від 17.03.2014 № 303 оголошено рішення про проведення часткової мобілізації. Тому з 18.03.2014 і по даний час особливий період триває.

Відповідно до норм пп. 6 п. 8 розділу V Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 № 558, у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Виплата грошової компенсації здійснюється на підставі наказу.

Отже, у разі невикористання додаткової щорічної відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням така відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду; 2) грошова компенсація відпустки особі.

При цьому, суд звертає увагу, що припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток відповідно до ст. 10-1 Закону № 2011-XII в особливий період є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо та жодним чином не впливає на суть цього права.

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців зі служби їм повинна виплачуватися грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки. При цьому, суд зауважує, що сам факт неможливості надання відповідачем відпустки без рівноцінної її заміни грошовою компенсацією суперечить самій суті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі № 480/2751/25.

Враховуючи той факт, що відповідач при звільненні позивача зі служби не нарахував та не виплатив позивачу, компенсацію за додаткові щорічні відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за періоди служби у 2013 - 2014 роках, то суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача та задовольняє позов в цій частині, оскільки відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка не відповідає критеріям правомірності, встановленими ч. 2 ст. 2 КАС України.

Водночас суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні такої додаткової відпустки за 2012 рік, а саме за період з 01.08.2012 по 31.12.2012, оскільки позивачу надавалася додаткова відпустка за цей період.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я у 2013 - 2014 роках, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошову компенсацію щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов`язків військової служби пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я у 2013 - 2014 роках, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук