Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №462/4891/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/4891/25 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 33/811/1004/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Керода Р.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 19 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 24.06.2025 о 17 год. 30 хв. у м.Львові по вул.Городоцька, 209, був учасником ДТП, керував транспортним засобом "Toyota" у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, що підтверджується висновком лікаря №001248 від 24.06.2025.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що Франківський районний суд м. Львова не був повноважним судом в розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

Вказує, що судом першої інстанції застосовано приписи ч. 1 ст. 276 КУпАП без врахування припису ч. 2 ст. 276 КУпАП.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції визнавши, що для прийняття рішення у поточній справі є дійна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять для предмета доказування, в подальшому не забезпечив можливості проведення судової експертизи, яку сам ж і призначив.

Заслухавши виступ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Керода Р.П., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею районного суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується належними та допустимими доказами.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя першої інстанції послався на: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №371825 від 24.06.2025, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, яким підтверджується час та інші обставини вчинення адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 14.11.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24.06.2025 року; висновком №001248 від 24.06.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 24.06.2025 о 20 год. 38 хв. перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Частиною 4 статті 266 КУпАП, крім іншого, встановлено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Вказані положення закону кореспондуються з вимогами пункту 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.9 розділу ІІ з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Отже, законодавцем встановлено часові вимоги, в рамках яких водія необхідно оглянути в закладі охорони здоров`я на стан сп`яніння, а саме не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Недотримання вимог ст. 266 КУпАП тягне за собою недійсність огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №371825 від 24.06.2025 року, поліцейським зазначено, що ОСОБА_1 , 24.06.2025 о 17 год. 30 хв. у м.Львові по вул.Городоцька, 209, був учасником ДТП, керував транспортним засобом "Toyota" у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, що підтверджується висновком лікаря №001248 від 24.06.2025.

У висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001248 від 24.06.2025 року, лікарем зазначено дату і точний час огляду 24.06.2025 року 20 год. 04 хв.

Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд приходить висновку, що поліцейськими та лікарем не дотримано двогодинний термін на забезпечення проведення медичного огляду водія, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 266 КУпАП, які не містять альтернатив щодо часу для огляду осіб на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я.

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – задоволити.

Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 19 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк