Додаткове рішення від 28 червня 2026 р. у справі №301/649/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 301/649/25

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції у справі №301/649/25 за заявою ОСОБА_2 про поворот виконання постанови апеляційного суду Закарпатської області від 05 вересня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,-

в с т а н о в и в :

15 червня 2026 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, подала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції у справі №301/649/25.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2025 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернулася в Іршавський районний суд із заявою про поворот виконання рішення.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2025 року допущено поворот виконання постанови апеляційного суду Закарпатської області від 05 вересня 2018 року у справі № 301/278/14-ц, на підставі якої був виданий апеляційним судом виконавчий лист від 31.10.2018 року, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 190/7-05 від 29.11.2005 станом на 01.01.2014 в загальній сумі 215781,89 гривень, з яких: 116 674,70 гривень - заборгованість за кредитом, 86 872,17 гривень - заборгованість за відсотками, 12235,01 гривень - пеня та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 2157,8 гривень судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, на підставі якої був проданий житловий будинок АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_2 на праві власності.

Повернуто у власність ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , скасувавши реєстрацію права власності на цей будинок за ОСОБА_1 та поновивши реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, оскаржила її в апеляційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, задоволено. Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2025 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про поворот виконання постанови апеляційного суду Закарпатської області від 05 вересня 2018 року по справі № 301/278/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовлено.

15 червня 2026 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, подала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції у справі №301/649/25.

В поданій заяві зазначає, що постановою апеляційного суду вказану ухвалу було скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Однак, судом не вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу 20 000 грн. та судового збору, а тому просить ухвалити додаткове рішення у справі та розподілити судові витрати між учасникам справи.

Так, постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, задоволено. Разом з тим, не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2025 року сплатила судовий збір у розмірі 484,50 грн.

З огляду на викладене, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 484,50 грн.

Стосовно судових витрат на правничу допомогу слід виходити з наступного.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У ч.ч. 4 – 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як передбачено ч.ч. 3-5, 8 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

В апеляційній скарзі було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становлять витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.

31 березня 2026 року через систему «Електронний суд» було подано заяву та докази щодо сплати судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. До заяви додано ордер від 17 січня 2023 року, договір про надання правової допомоги від 17 січня 2023 року, АКТ №2 здачі-приймання наданих послуг, фіскальний чек про оплату у розмірі 20 000 грн.

Згідно акту №2 здачі-приймання наданих послуг за Договором від 17 січня 2023 року про надання правової допомоги слідує, що виконавець - Адвокат Нечаєв Валерій Валерійович здав, а Замовник - ОСОБА_1 , прийняла: юридичні послуги у кількості 6,66 годин, загальною вартістю 20000,00 (двадцять тисяч ) гривень станом на 30.03.2026 року.

Вартість послуг обумовлена сторонам у наступному порядку: за Правові консультації клієнта, розробка правової позиції по справі, пошук судової практики, підготовка та аналіз доказів, аналіз та дослідження судової справи 301/649/25 вартість за годину у розмірі 3000 грн., кількість годин - 1,66, разом 5000 грн.; за написання апеляційної скарги на ухвалу Іршавського районного суду від 26 травня 2025 року у справі № 301/649/25 кількість годин - 5,0 год. разом 15000 грн.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Таким чином, під час вирішення питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінкою сторін під час судового процесу тощо.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» («East/West Alliance Limited» v Ukraine), заява № 19336/04, пункт 268).

У рішенні від 18 лютого 2022 року у справі «Чоліч проти Хорватії» (ИOLIЖ v. Croatia), заява № 49083/18, ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі (пункт 77).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, а також враховуючи, що процесуальні дії у даній справі були пов`язані із складанням та поданням апеляційної скарги та подачі заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційний суд дійшов до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та вважає, що такі підлягають частковому задоволенню у сумі 3000 грн., що є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції у справі №301/649/25, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 50 (п`ятдесят) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 ) 3000 (три тисячі) гривень витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В решті вимог – відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складена 29 червня 2026 року.

Головуючий :

Судді: