Додаткове рішення від 28 червня 2026 р. у справі №309/3087/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 309/3087/25

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про ухвалення додаткового рішення у справі №309/3087/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кисель Анна Сергіївна на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2025 року у складі судді Кривки В.П., у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кисель А.С., до ПрАТ «Закарпаттяобленерго», третя особа без самостійних вимог ТзОВ «Закарпаттяенергозбут» про захист прав споживача з визнанням неправомірним і скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення,-

в с т а н о в и в :

15 травня 2026 року через систему «Електронний суд» Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» подало заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У ч.ч. 4 – 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як передбачено ч.ч. 3-5, 8 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Закарпаттяобленерго», третя особа без самостійних вимог ТзОВ «Закарпаттяенергозбут» про захист прав споживача з визнанням неправомірним і скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні позову. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго, судові витрати у виді понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 гривень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кисель Анна Сергіївна, залишено без задоволення. Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2025 року залишено без змін.

Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до Закарпатського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу додано: копію Акту № 24/26 про надання правової допомоги від 13 травня 2026 року; копію Рахунку №212 від 19.01.2026 року; копію Платіжної інструкції № 695 від 27 січня 2026 року про сплату послуг за надання правової допомоги згідно з рахунком №212 від 19.01.2026;

Матеріалами справи встановлено, що на підставі Довіреності у порядку передоручення від 11.07.2025, Кльофа Василя Івановича було уповноважено представляти інтереси ПАТ «Закарпаттяобленерго» в судах України.

До матеріалів справи також долучено ордер на надання правової допомоги адвоката Кльофи В.І., який виданий адвокатським об`єднанням «Професійне адвокатське об`єднання «Правовий альянс».

Згідно копії Рахунку №212 від 19.01.2026 року за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції у цивільній справі № 309/3087/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до до ПрАТ «Закарпаттяобленерго», третя особа без самостійних вимог ТзОВ «Закарпаттяенергозбут» про визнання незаконним та скасування рішення, за договором №1 від 04.01.2021 року про надання правової допомоги, сума послуг за надання правової допомоги становить 15000 грн.

Згідно Акту про надання правової допомоги складеного 13 травня 20226 року, загальна кількість затраченого часу за фактично надані послуги становить 15 годин, з яких: вивчення та аналіз рішення суду, формування позиції клієнта у справі, визначення норм матеріального права та процесуального права – 6 год.; підготовка та подання відзиву від 22.01.2026 на апеляційну скаргу Галая О.Ф. – 8 год.; підготовка та подання заяви від 29.01.2026 про розподіл судових витрат 0,5 год.; участь адвоката Кльофа В.І. у судовому засіданні 12 травня 2026 року – 0,5 год.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Таким чином, під час вирішення питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінкою сторін під час судового процесу тощо.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, а також враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» достатню суму понесених витрат на правничу допомогу, у розмірі 20000 грн., відтак апеляційний суд дійшов до висновку про надмірність витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000 грн., та вважає, що такі підлягають частковому задоволенню у сумі 2000 грн., що є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом в суді апеляційної інстанції послуг та виконаних робіт.

При цьому, апеляційним судом враховано висновок Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22, згідно якого, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №309/3087/25, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго (ЄДРПОУ 00131529, місцезнаходження: с.Оноківці, вул.Головна, 57, Ужгородський район, Закарпатська область) 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В решті – відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складена 29 червня 2026 року.

Головуючий :

Судді: