Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №400/1930/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 р. № 400/1930/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаціїї, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом від 17.02.2026 №91, зпбов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 , яке оформлене протоколом №91 від 17.02.2026 року комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

ІІ. Виклад позицій учасників справи

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача 2 із заявою, в якій просив надати відстрочку від призову під час мобілізації за сімейними обставинами, а саме як особі, яка має на утриманні трьох дітей віком до 18 років. Відповідач 2 спірним рішенням відмовив у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови - відсутній договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні. Позивач зазначає, що вказані відповідачем вимоги не випливають із закону, а деталі ж спільного проживання або особливості участі у вихованні дітей - жодним чином не стосуються факту утримання дітей та не спростовують такі обставини.

Відповідач 1 проти позову заперечив, у відзиві зазначив, що згідно з додатком 5 до Порядку яким затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", серед документів, що підтверджують право на відстрочку, є письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні. Зазначений документ позивачем надано не було, що і стало підставою для відмови у наданні відстрочки.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву до суду не направив.

ІІІ. Рух справи

Ухвалою суду від 27.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строк для подання сторонами заяв по суті.

Справу розглянуто в письмовому провадженні

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаний.

11.02.2026 позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації за сімейними обставинами, а саме як особі, яка має на утриманні троє дітей віком до 18 років. До заяви було додано копії свідоцтв про народження дітей, рішення судів, дані з Єдиного реєстру боржників.

В матеріалах справи є свідоцтва: серія НОМЕР_1 про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , серія НОМЕР_2 про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , серія НОМЕР_3 про народження ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 . За відомостями зазначених свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_1 є батьком трьох неповнолітніх дітей.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2020 по справі № 766/13243/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі - 1500,00 грн на кожну дитину.

Довідка Дніпровського відділу ДВС у м. Херсон № 11374 від 06.02.2026 свідчить про те, що позивач не має заборгованості зі сплати аліментів за зазначеним вище рішенням.

Також, в матеріалах справи є рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14.08.2012 у справі № 2121/1058/2012, відповідно до якого позивача визнано батьком ОСОБА_2 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1000,00 грн щомісячно.

За результатами розгляду поданих позивачем заяви та документів 17.02.2026 комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалила рішення № 91 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: відсутній письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти та про участь другого з батьків у їх вихованні.

Ці відомості містяться в повідомленні відповідача 1 від 17.02.2026 № 1338.

Не погодившись з відмовою у наданні відстрочки позивач звернувся з позовом до суду.

V. Джерела права і оцінка суду

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію, яка триває по даний час.

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі по тексту Закон України № 3543-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 23 Закону України № 3543-ХІІ визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, відповідно до п. 3 ч.1 ст.23 Закону України № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою(далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Відповідно до п.57 - 58 Порядку №560 (в редакції на час звернення), для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу від мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

Голова комісії - керівник районного комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Пунктом 60 Порядку №560 визначено, що комісія вивчає отриману заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформлюється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність письмового договору між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні та договору про сплату аліментів, скільки це не єдині докази, що можуть підтверджувати факт утримання дітей одним із батьків.

Як вже встановлено судом, позивачем подано до комісії ряд документів, зміст та обсяг яких свідчить про те, що він є батьком трьох неповнолітніх дітей.

Так, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

В силу вимог частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частинами 1-2статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

У даній справі питання стосовно утримання позивачем його дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вирішено судом шляхом стягнення з 03.07.2019 аліментів у розмірі 1500,00 грн на кожну дитину. Відповідно до довідки Довідка Дніпровського відділу ДВС у м. Херсон № 11374 від 06.02.2026 заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Щодо ОСОБА_2 , то на її утримання рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14.08.2012 у справі № 2121/1058/2012 стягнуто аліменти в розмірі 1000,00 грн.

Водночас, в матеріалах справи відсутні відомості про те, як саме здійснюється така сплата на користь матері дитини ( ОСОБА_6 ).

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу утримання дитини тим з батьків, хто не проживає з дитиною, може здійснюватись в грошовій або натуральній формі за домовленістю між батьками. Також, можливе утримання шляхом сплати аліментів.

Отже, позивачем не надано до суду належних доказів щодо утримання ОСОБА_2 .

Відтак, суд дійшов висновку, що хоча підстави для відмови, викладені відповідачем 2 у спірному рішенні, а саме «відсутність письмового договору між батьками» не є належними, позивачем не було надано доказів щодо утримання ним однієї з трьох його неповнолітніх дітей, які були достатніми для прийняття відповідачем 2 рішення про оформлення відстрочки.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до п. 3 ч.1 ст.23 Закону України № 3543-ХІІ, саме факт утримання трьох і більше неповнолітніх дітей, а не лише факт їх наявності, є підставою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відтак, суд дійшов до висновку, що, з огляду на відсутність серед поданих позивачем документів доказів утримання ОСОБА_2 , відмова у наданні відстрочки від призові під час мобілізації є правомірною.

VІ. Висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, суд не вирішує питання щодо стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаціїї, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко