Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №677/1963/25 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1963/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участі секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,

позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Киричука С.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач 29.10.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається, до досягнення ним двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що від шлюбу мають одного сина ОСОБА_3 , на якого вона отримувала аліменти. Однак у зв`язку з тим, що сину ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилося 18 років, стягнення аліментів на нього припинилося.

На даний час син ОСОБА_3 навчається у Вінницькому національному технічному національному університеті, на денній контрактній формі навчання. Строк закінчення навчання - 30.08.2028 рік.

Відповідач проживає сам, інших дітей та дружини не має.

Оскільки, відповідач відмовляється надавати допомогу на утримання сина, який навчається, вимушена звертатись до суду.

Процесуальні дії у справі та позиції учасників

Ухвалою суду від 11.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на його утримання на період навчання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином 23 років. Утримання аліментів припиняється у разі припинення ОСОБА_3 навчання.

Вказує, що матеріали справи не містять інформації про навчання дитини у Вінницькому національному технічному університеті станом на дату подачі позову до суду.

Відповідно, неможливо достовірно встановити, чи продовжує навчання син у навчальному році 2025-2026 рр.

Матеріали справи також не містять підтвердження понесених витрат на навчання.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу сину, вказане не відповідає дійсності, оскільки остання не повідомляла про те, куди був зарахований син на навчання та яка вартість навчання, і необхідність надання коштів.

Також у позивача не виникло права на звернення до суду із цим позовом, адже їх син ОСОБА_3 проживає окремо від матері.

Просить суд звернути увагу, що відповідач не відмовляється від утримання сина, а просить лише зменшити частку до 1/6. З врахуванням довідки про розмір доходів, у разі стягнення 1/6 частини розмір аліментів буде більше 4000 гривень, та буде більшим за прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Позивач подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що твердження відповідача, що матеріали справи не містять доказів понесення витрат на навчання, то вони не заслуговують на увагу, оскільки предметом спору є саме стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчається, а не стягнення витрат, які понесені одним з батьків на навчання повнолітньої дитини.

Безпідставними є твердження відповідача, що позивач не повідомляла його, куди був зарахований син на навчання, та яка вартість навчання і необхідність надання коштів; відповідачу відомі ці обставини, а якби і не були відомі, то це відповідно до чинного законодавства не звільняє його від утримання своєї повнолітньої дитини, яка навчається.

Той факт, що вони з сином зареєстровані за різними адресами місця проживання, не може впливати на відсутність права на звернення з даним позовом до суду, оскільки місце проживання сина у АДРЕСА_1 зареєстроване за місцем проживання у гуртожитку від навчального закладу і це є обов`язковим при тому, коли особа проживає у гуртожитку від навчального закладу, а також для постановки на військовий облік за місцем навчання військовозобов`язаного (призовника).

З поданих відповідачем доказів вбачається, що він дійсно має добре та стабільне матеріальне становище, відповідач працевлаштований, отримує виплати від 14080,00 грн. до 28167,00 грн, на місяць, інших дітей на утриманні не має.

Ухвалою суду від 01.06.2026 постановлено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.

Залучено як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 .

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач підтримав викладену у відзиві на позов позицію.

Додатково вказав, що не відмовляється платити аліменти. Не знав, що син навчається, йому ніхто не говорив; вони проживають окремо.

Просить визначити розмір аліментів у розмірі 1/6 частки його доходу; при цьому, у разі необхідності отримання додаткових коштів, син може до нього подзвонити і повідомити про це.

Повідомив, що наразі його дохід становить орієнтовно у розмірі близько 22 000 грн. на місяць.

Третя особа ОСОБА_3 повідомив, що з 8 років вони з батьком не спілкуються (хоча близько двох років тому дійсно бачились). Вказав, що його утримують матір та її батьки. З мамою проживає у вільний від навчання час, та на час канікул. Навчається у Вінницькому національному технічному університеті, перейшов на 3 курс; з початку навчання не працював. Плата за навчання становить близько 30 тис. грн. в рік, за 3 курс – більше 32 тис. грн. Плата за проживання у гуртожитку – 1000 грн. в місяць.

Він не заперечує, щоб аліменти стягувались на користь матері, оскільки вона фактично його і утримує.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

19.12.2011 шлюб між батьками ОСОБА_3 було розірвано згідно рішення Красилівського районного суду №2-605/11 від 19.12.2011.

Відповідно до виконавчого листа Красилівського районного суду від 11.11.2009 позивач отримувала аліменти на дитину ОСОБА_3

У зв`язку з тим, що сину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилося 18 років, стягнення аліментів на нього припинилося.

ОСОБА_3 згідно договору №К-2263-2024 від 13.08.2024, витягу з наказу про зарахування до складу студентів від 15.08.2024, навчається за денною формою навчання в Вінницькому національному технічному університеті за контрактною формою навчання. Фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів замовника. Вартість навчання на 2025-2026 рік становить 30016 грн. згідно додаткової угоди

Замовником освітніх послуг у договорі вказана ОСОБА_1 .

Згідно договору №100 найму житлового приміщення у гуртожитку від 26.08.2024, ОСОБА_3 проживає у гуртожитку по АДРЕСА_1 , за умови попередньої оплати (договір продовжено до 30.06.2026).

Квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 05.09.2024 підтверджується сплата позивачем 13400 грн. за навчання ОСОБА_3 , 1 курс, денна форма навчання.

Відповідач, згідно довідки про доходи, працює у державній установі «Райківецька виправна колонія (№78)» з 09.10.2001 та отримує заробітну плату (нарахована зарплата, інші доходи склали: з червня по листопад 2025 року – 112042,82 грн. (нараховано), податок з доходів фізичних осіб – 20167 грн., сплачені аліменти – 13718,65 грн. за 4 місяці (з червня по вересень 2025 року). З жовтня 2025 року аліменти не утримувались.

Згідно довідки Гвардійської сільської ради від 01.12.2025, до складу сім`ї ОСОБА_2 входять ОСОБА_4 , 1956 р.н. (мати) та ОСОБА_5 , 1956 р.н. (батько).

Батьки відповідача є пенсіонерами за віком, розмір пенсії матері за 2025 рік – 47252,98 грн., батька – 39190 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами статті 199 СК України, якщо повнолітні донька чи син продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що позов безпідставно пред`явлений саме матір`ю повнолітнього сина, оскільки останній зареєстрований у гуртожитку за іншою адресою, а тому аліменти не можуть бути стягнуті на користь матері.

Сам по собі факт реєстрації сина у гуртожитку закладу освіти не свідчить про припинення його проживання разом із матір`ю або про відсутність її участі в його матеріальному забезпеченні. Реєстрація місця проживання у гуртожитку є наслідком навчання та не виключає того, що саме мати продовжує забезпечувати повнолітнього сина харчуванням, одягом, оплатою навчальних та побутових витрат, а також іншими необхідними коштами.

Більше того, у судовому засіданні повнолітній син підтвердив, що саме з матір`ю він проживає у вільний від навчання час, мати фактично забезпечує його матеріально під час навчання, несе витрати на його утримання, а також не заперечував проти стягнення аліментів саме на її користь. Відповідачем не подано доказів, які б спростовували зазначені обставини.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Наведені норми СК України вказують на те, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В той же час, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 досяг 18 років, є студентом, навчається на денній формі, у зв`язку з чим самостійного заробітку не має.

Позивач є матір`ю повнолітньої дитини, яка навчається за денною формою навчання у закладі вищої освіти на контрактній основі. Навчання здійснюється в іншому населеному пункті, у зв`язку з чим дитина проживає у гуртожитку та несе відповідні витрати на проживання.

Крім того, повнолітня дитина потребує коштів на харчування, проїзд, одяг та інші повсякденні витрати, пов`язані із навчанням.

Отже, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги для оплати пов`язаних з навчанням витрат.

Відповідач повинен докладати всіх зусиль для надання повноцінного утримання своєї дитини, яка продовжує навчання.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, виникає за наявності передбачених законом умов та не ставиться у залежність від того, чи був один із батьків спеціально повідомлений іншим із батьків або самою дитиною про вступ до закладу освіти. Наявність або відсутність такого повідомлення не впливає на існування встановленого законом обов`язку батька брати участь у матеріальному забезпеченні дитини.

При цьому суд враховує, що відповідач не був позбавлений можливості підтримувати зв`язок із сином, цікавитися його життям, навчанням, та іншими важливими обставинами, які стосуються реалізації батьківських прав та виконання батьківських обов`язків. Невчинення відповідачем таких дій не може покладати негативні наслідки на повнолітню дитину або матір, яка фактично забезпечує його утримання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

Обов`язок піклуватися та матеріально забезпечувати повнолітнього сина, який навчається, не може бути перекладено винятково на одного з батьків дитини. Хоча суд не виключає таку обставину за об`єктивної неможливості в силу певних обставин іншого з батьків надавати таку матеріальну допомогу (важка хвороба, каліцтво, інші життєві обставини).

Обставин, які б свідчили про відсутність можливості відповідачем надавати матеріальну допомогу сину на час його навчання, суд не встановив.

Відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований та отримує стабільний дохід (у судовому засіданні відповідач повідомив, що такий становить орієнтовно у розмірі близько 22 000 грн. на місяць). Інших дітей чи дружини відповідач не має.

Відповідач посилався на те, що проживає разом із батьками пенсійного віку, які отримують пенсію за віком. Просив зменшити розмір аліментів до 1/6 частини всіх видів його заробітку.

Однак зазначені доводи самі по собі не свідчать про неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині у більшому розмірі.

Матеріали справи не містять доказів того, що батьки відповідача є особами, які перебувають на його утриманні, що вони потребують стороннього догляду або що відповідач несе значні документально підтверджені витрати на їх лікування чи забезпечення. Сам по собі факт проживання разом із батьками пенсійного віку не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 , як син відповідача, який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, так як навчається у вказаному вище навчальному закладі на контрактній денній формі навчання, та у зв`язку з цим, безумовно, має майнові витрати, пов`язані із навчанням, забезпеченням вирішення всіх побутових питань, у т. ч. з придбання одягу, взуття, продуктів харчування.

Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків.

Виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.

При визначенні розміру аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості та бере до уваги матеріальне становище платника аліментів, а також те, що утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує витрат на власне утримання.

Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе. Дитині має забезпечуватися такий захист, який є необхідним для її благополуччя.

Під інтересами дитини необхідно розуміти збереження здоров`я дитини, нормального психічного та фізичного розвитку, виховання в дитині якостей, необхідних суспільству. Визначення інтересів дитини охоплює також необхідні матеріальні, побутові умови життя дитини.

Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів у частці однієї четвертої всіх видів заробітку (доходу) відповідача є обґрунтованим, співмірним матеріальному становищу відповідача та потребам повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В іншому випадку менший розмір аліментів не буде відповідати потребам третьої особи у справі, не забезпечить ефективного захисту його права на здобуття освіти відповідного рівня, буде суперечити змісту принципів справедливості та розумності регулювання сімейних відносин.

Доводи відповідача щодо визначення розміру аліментів у частці однієї шостої всіх видів його доходу не підтверджені належними та допустимими доказами і не свідчать про наявність виняткових обставин, які б давали підстави для зменшення розміру аліментів.

Обов`язок щодо утримання дитини є законодавчо визначеним і не може ставитися у залежність від звернення самої дитини із проханням про надання коштів, характеру особистих взаємин між батьком і сином, чи наявності між ними спілкування. Відсутність спілкування між відповідачем та сином не звільняє відповідача від виконання покладеного на нього законом обов`язку брати участь у матеріальному забезпеченні дитини, яка продовжує навчання та потребує такої допомоги.

Визначення належного розміру аліментів судовим рішенням є більш ефективним способом захисту права повнолітньої дитини на утримання, ніж покладення забезпечення її потреб виключно на добровільні та нерегулярні виплати відповідача.

Водночас, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 192 СК України)

Разом з тим, ч. 1, 2 ст. 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 29.10.2025 (дня пред`явлення позову) до закінчення навчання, але не довше досягнення ним двадцяти трьох років (позовні вимоги не враховують наявність законодавчого обмеження тривалості стягнення аліментів у спірному випадку сукупністю умов – «до закінчення навчання, але не довше досягнення ним двадцяти трьох років»).

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, оскільки позивач при зверненні до суду з даним позовом був звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та з урахуванням задоволення позову, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 76-81,89, 133, 141, 263-265,430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 29.10.2025 (дати звернення до суду) та до закінчення навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНКОПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП – НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення оголошено 29.06.2026.

Суддя С. В. Васільєв