Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №677/1915/23 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1915/23

Провадження № 2/677/26/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області:

у складі головуючого - судді Шовкуна В.О.,

за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,

учасники справи (сторони):

представник позивача-відповідача адвокат Сидорук Д.В.,

представник відповідача – позивача адвокат Поворозник П.Ю.,

відповідач – позивач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди і зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Вимоги первісного позову.

Позивач за первісним позовом звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила про те, що 20.04.2022 року між нею та ОСОБА_1 було укладено договір оренди обладнання за умовами якого, вона передала, а відповідач ОСОБА_1 прийняла у платне користування строком на 1 рік двохосьовий пересувний кіоск на колесах із вмонтованим у ньому обладнанням для реалізації продуктів харчування, а саме кавомолку Fiarengoto F64E; кавовий апарат Samarhord; холодильник Samsung; дві тумби; три бутлі на воду; бочку на квас ємністю 45 л.; умивальник; бачок; фритюрницю; вивіску з освітленням. Дане обладнання того ж дня було передане відповідачу у технічно справному стані, про що було складено акт прийому-передачі. За умовами договору оренди (п. 4.1.) відповідач зобов`язалась щомісячно, а саме до 10 числа поточного місяця сплачувати їй орендну плату в сумі 6000 грн. на місяць. Однак, прийнятих зобов`язань Відповідач не виконала та орендної плати їй не сплачувала, хоча вищезазначеним їй майном фактично користувалась протягом усього часу дії договору його оренди, а саме до 20.04.2023 року. Позивач неодноразово зверталась до Відповідача з приводу погашення заборгованості з орендної плати та проведення поточних платежів у відповідності до умов договору, у відповідь на що вона пояснювала, що має тимчасові фінансові труднощі та запевняла її, що неодмінно погасить заборгованість. Однак, заборгованість не погашена, тому позивач звернулася до суду з вказаним позовом, оскільки відповідач має заборгованість з орендної плати за 12 місяців на суму 72 тис. грн. та просить суд стягнути вказану заборгованість.

Вимоги зустрічного позову

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до Красилівського районного суду Хмельницької області із зустрічним позовом про визнання договору недійсним. В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що ОСОБА_2 звернулася до неї з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди, ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 19.12.2023 року відкрите провадження у справі № 677/1915/23.

ОСОБА_2 у позовній заяві від 14.12.2023 року про стягнення заборгованості за договором оренди зазначає, що 20.04.2022 року між нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір оренди обладнання, за умовами якого вона передала, а орендар ОСОБА_1 прийняла у платне користування строком на 1 рік двохосьовий пересувний кіоск на колесах із вмонтованих у ньому обладнанням для реалізації продуктів харчування, та зобов`язалася щомісяця сплачувати орендну плату в сумі 6 000 грн. на місяць, але допустила заборгованість з орендної плати в період з 20.04.2022 року по 20.04.2023 рік в сумі 72 000 грн., які підлягають стягненню. Обставини у справі про стягнення заборгованості за договором оренді є такими, що для неї постала потреба заявити зустрічний позов про визнання договору оренди від 20.04.2022 року недійсним.

Договір оренди майна від 20.04.2022 року між нею і відповідачкою ОСОБА_2 не укладався, хоча в договорі оренди від 20.04.2022 року стороною договору (орендодавець) значиться ОСОБА_2 .

Так, договір оренди 20.04.2022 року був підписаний нею і ОСОБА_3 в офісі адвоката за адресою: АДРЕСА_1 , і був складений адвокатом на прохання ОСОБА_2 після узгодження з нею умов оренди двохосьового пересувного кіоску на колесах із вмонтованим у ньому обладнанням для реалізації продуктів харчування. Умови оренди двохосьового пересувного кіоску на колесах вмонтованим обладнанням для реалізації продуктів харчування були досягнуто нею і ОСОБА_3 , який в ході переговорів щодо умов договору оренди, повідомив, що надає в оренду належне йому майно.

При підписанні договору оренди від 20.04.2022 року, ОСОБА_3 з яким вважала укладає договір оренди, оскільки саме із ним були узгоджені умови договору оренди майна і який повідомив про передачу в оренду належного йому майна, та який підписав договір в її присутності, не була повідомлена, що стороною у договорі оренди (орендодавцем) зазначена його матір ОСОБА_4 .

Орендоване майна мала використовувати для здійснення підприємницької діяльності.

В червні - липні 2022 року під час оформлення в компетентних орган, документів про отримання статусу фізичної особи-підприємця, дозвільних документів на здійснення підприємницької діяльності - розміщення виїзної роздрібної торгівлі продуктами харчування (у вигляді кіоску) площею 8 кв. м. по АДРЕСА_2 , який вона орендувала, що дізналася, що договір оренди містить недоліки і за текстом договору його стороною є ОСОБА_4 , тоді як фактично договір укладався ОСОБА_3 . Крім того, в компетентних органах мені було повідомлено, що переданий за договором оренди двохосьовий пересувний кіоск на колесах знаходиться на земельній ділянці Красилівської міської ради Хмельницької області, яка не перебуває в оренді власника пересувного кіоску ОСОБА_2 , що в свою чергу призводить до порушення здійснення підприємницької діяльності. Звернулася до ОСОБА_5 з проханням виправити допущені помилки при складанні договору оренди від 20.04.2022 року шляхом укладення нового договору та його підписання сторонами договору, та оформлення ОСОБА_6 оренди земельної ділянки, на якій розташований двохосьовий пересувний кіоск на колесах, щоб вона могла здійснювати підприємницьку діяльність, не порушуючи визначених законодавством правил. У вересні - жовтні 2022 року вперше мала розмову із ОСОБА_6 при обговоренні названих питань. Проте, із-за різних причин, які називали ОСОБА_7 і ОСОБА_4 , договір оренди, який би підписала ОСОБА_4 , укладений не був.

Загальновідомо, що обов`язковою умовою укладання договору повинно бути дійсне бажання особи укласти договір. З огляду на зазначене, відсутнє волевиявлення на укладення договору учасника договору - ОСОБА_2 , оскільки вона, як сторона договору не вела зі мною перемовин щодо умов договору, не підписувала договір оренди і не передавала своїх прав щодо укладання договору ОСОБА_8 .

Укладення нею договору оренди 20.04.2022 року та його підписання відбулося під впливом помилки і обману, викликаних діями ОСОБА_5 , який вів зі мною переговори про умови укладення договору оренди майна і ми досягли згоди з умов договору щодо оренди мною у нього належного йому майна, тоді як ОСОБА_3 , який складав договір оренди, стороною договору записана ОСОБА_4 .

З огляду на обставини укладання спірного договору, є очевидним, що сторона договору ОСОБА_4 не приймала участі в домовленості зі мною щодо досягнення умов договору оренди майна, ми не пропонували, як сторони, його укладення і підписання, а отже укладення договору відбулося з порушеннями норм цивільного Кодексу України, що регламентують укладення договорів.

ОСОБА_7 , який фактично передав їй в оренду майно, отримав орендну плату в період з 20.04.2022 року по грудень 2022 року включно, та зазначив про відсутність претензій щодо використання нею двохосьового пересувного кіоску на колесах із вмонтованим обладнанням за умови сплати орендної плати за листопад і грудень 2022 року, хоча фактично в той час я не користувалася майном, а ним користувалися інші люди. Також, повідомив, що оскільки договір оренди від 20.04.2022 містить помилки і мною не визнається, то документів про його розірвання складати не має потреби.

ОСОБА_4 , яка звернулася із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди від 20.04.2022 року, не надала доказів про її заборгованість з орендної плати та звернень із претензіями щодо несплати нею орендної плати, з вимогою про погашення заборгованості, та вчинення нею дій в порядку визначеному пунктом 7.1 договору оренди, згідно якого орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення йому обладнання, якщо орендар не сплачує орендну плату на протязі одного місяця.

Її звернення до суду, як заінтересованої особи, із позовом про визнання договору недійсним, направлене на усунення несприятливих для неї наслідків, пов`язаних із твердженням іншої сторони - відповідача, про вчиненням такого правочину і стягнення заборгованості за його умовами в сумі 72 000 грн.

Також, для неї, позивача, це є необхідним для надання оцінки дій сторін договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованими на позбавлення позивача законних прав.

Таким чином, враховуючи, що договір оренди 20.04.2022 року сторонами якого є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не укладався, та підписаний нею під впливом помилки і обману, викликаних діями ОСОБА_5 , що є підставами для визнання договору недійсним, оскільки сторонами не дотримані в момент вчинення правочину вимог, і установлених частинами 1, 3, 4, 5 ст. 203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).

Вона заперечує проти позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 20.04.2022 року по 20.04.2023 р. в сумі 72 000 грн.

На підставі викладеного просила суд визнати недійсним договір оренди від 20.04.2022 року, сторонами якого є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи.

Представник позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним позовом адвокат Сидорук Д.В. у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Стосовно зустрічного позову заперечує, просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки сторони уклали договір, виявили свою волю, відповідач не виконала умови договору, тому стягненню підлягають кошти, які передбачені умовами договору в сумі 72000 грн. Також адвокат Сидорук Д.В. у судовому засіданні повідомив про те, що договір оренди при ньому не укладався, так дійсно він готував проект договору, попередньо отримавши необхідні копії документів від сторін, була голосна дискусія між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 щодо вартості обладнання, яке передається в оренду, тому він вказав сторонам залишити його кабінет, в подальшому вони вийшли з проектом договору, який він їм підготував, і більше вони не поверталися, хто і яким чином підписував договір оренди йому не відомо, він при його підписанні сторонами не був присутнім.

Позивач за первісним позовом – відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримала, просила їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити, зазначила про те, що саме вона підписувала оспорюваний договір.

Представник відповідача за первісним позовом – представник позивача за зустрічним позовом адвокат Поворозник П.Ю. у судовому засіданні просив задовольнити зустрічний позов, у задоволенні первісного позову відмовити. Послався на вказані обставини, які викладені у зустрічному позові. Крім того, надав письмові пояснення по справі, які долучені до матеріалів справи та прийняті до уваги судом під час винесення судового рішення.

Відповідач за первісним позовом – позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 також підтримала свій зустрічний позов, просила визнати договір недійсним, оскільки вона договір з ОСОБА_6 не укладала, а також з тих підстав, що орендну плату вони сплатили в повному обсязі ОСОБА_8 . У задоволенні первісного позову просила відмовити.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомила про те, що вона бачила, що ОСОБА_11 працювала в ларьку навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Хто власник вказаного ларька вона не знає, однак бачила, що туди приїздив ОСОБА_12 . Діана працювала десь з весни 2022 року та до осені 2022 року, війна була, точніше не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні повідомила про те, що вона є мамою ОСОБА_14 . Знає, що договір оренди її донька укладала з ОСОБА_3 , також вона знає про те, що при укладенні договору були присутні, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , адвокат Сидорук та її донька.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні повідомила про те, що на той момент він зустрічався з ОСОБА_18 , дійшли згоди щоб займатися підприємницькою діяльністю. Він домовлявся з ОСОБА_3 стосовно ларька «Шаурма». Договір укладали з ОСОБА_12 , про його маму мова не йшлася. Під час укладення договору були присутні ОСОБА_19 , він, ОСОБА_20 та адвокат Сидорук Дмитро, це відбувалося в кабінеті адвоката.

Позиція суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди від 20 квітня 2022 року ОСОБА_2 передала в оренду ОСОБА_1 у платне користування строком на 1 рік двохосьовий пересувний кіоск на колесах із вмонтованим у ньому обладнанням для реалізації продуктів харчування, а саме кавомолку Fiarengoto F64E; кавовий апарат Samarhord; холодильник Samsung; дві тумби; три бутлі на воду; бочку на квас ємністю 45 л.; умивальник; бачок; фритюрницю; вивіску з освітленням. (а.с. 6, 43).

Відповідно до акту прийому-передачі від 20.04.2022 року вказане обладнання було передане відповідачу у технічно справному стані. (а.с. 7, 44).

Згідно з умовами договору оренди (п. 4.1.) відповідач зобов`язалась щомісячно, а саме до 10 числа поточного місяця сплачувати їй орендну плату в сумі 6000 грн. на місяць. (а.с. 6, 43).

Відповідно до витягу з рішення від 02.08.2022 року № 768 погоджено ФОП ОСОБА_1 розміщення виїзної роздрібної торгівлі продуктами харчування (у вигляді кіоску) площею 8 кв. м. по АДРЕСА_2 з 02.08.2022 року по 02.08.2023 року включно. (а.с. 66).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/123-24/13609-ПЧ від 10.02.2025 року «дати відповідь на питання: «чи виконані рукописні підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» у договорі оренди від 20.04.2022 року та акті приймання-передачі обладнання від 20.04.2022 року ОСОБА_2 чи іншою особою?» не виявилося можливим, через обмежену кількість зразків підпису ОСОБА_2 (а.с. 119-123).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Стосовно вимог за первісним позовом, суд зазначає про наступне.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є визнання права, припинення дії, яка порушували право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, та усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном може бути внесена за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форму плати за користування майном встановлює договір найму (ч. 2 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Оскільки відповідач користувалася майном (згідно переліку) з дня підписання акту приймання-передачі обладнання, тобто з 20.04.2022, проте орендної плати позивачу не сплачувала (доказів сплати орендної плати суду не надано, а позивач наполягає на невиконанні вимог договору оренди та вказує на тому, що орендну плату не отримувала), тобто відповідач за первісним позовом, належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором оренди від 20.04.2022 року, враховуючи презумпцію правомірності правочину, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення суми заборгованості за договором оренди.

Окрім того, відповідно до п. 4.1 договору оренди сторони погодили, що розмір плати за користування Обладнанням становить 6000 грн. на місяць та сплачується авансово в строк до 10 числа поточного місяця оренди.

П. 4.3 Договору передбачає нарахування орендної плати починається з дня підписання Акту прийому-передачі Обладнання в оренду.

Таким чином, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користуванням переданим майном за договором оренди від 20.04.2022 року в сумі 72000 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Надані заперечення та докази (в т.ч. висновок експерта) відповідачем не спростовують позовні вимоги за первісним позовом.

До показів свідків, суд відноситься критично, оскільки один із свідків , а саме ОСОБА_13 є рідною мамою, ОСОБА_21 колишній співмешканець, що вказує на їх зацікавленість в даній справі. Стосовно свідчень свідка ОСОБА_10 суд зазначає про те, що вказаний свідок лише зазначила про те, що бачила як відповідач ОСОБА_11 здійснювала підприємницьку діяльність в ларьку навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », проте стосовно укладеного договору оренди, сторін в цьому договорі, а також сплати орендної плати їй нічого не відомо, а тому не може бути підтвердженням ні сплати орендної плати відповідачкою, ні підтвердженням недійсності укладеного договору оренди від 20.04.2022 року, оскільки вона не була присутньою при його укладенні та його виконанні, тощо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди є обґрунтованими та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором оренди від 20.04.2022 року в розмірі 72000 грн. 00 коп. заборгованість по орендній платі.

Стосовно вимог за зустрічним позовом, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори, правочини, інші юридичні факти.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У судовому засіданні було встановлено те, що договір оренди від 20.04.2022 року було укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стоять відповідні підписи сторін. Актом приймання-передачі майно (обладнання) було передано ОСОБА_1 , яка в подальшому здійснювала підприємницьку діяльність використовуючи майно та обладнання, яке зазначено в договорі оренди від 20.04.2022 року. Твердження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , що вона не укладала договір оренди саме з ОСОБА_2 (а вказувала, що договір оренди вона укладала з ОСОБА_3 , йому і віддавала орендні кошти) спростовується висновком експерта, який чіткої відповіді на поставлене запитання надати не зміг. Рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На думку суду, позивач за зустрічним позовом не довела належним чином обставини про які зазначила в своєму позові.

Стосовно показів свідків з боку ОСОБА_1 , суд надав їм оцінку вище.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Первісний позов задоволено повністю, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає, тому судові витрати слід покласти на позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 141,142, 258-268 ЦПК України, ст.ст. 203-215, 626, 628, 629, 759 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 72000 гривень 00 коп. заборгованість з орендної плати за договором оренди від 20.04.2022 року, за період з 20.04.2022 року по 20.04.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за сплату судового збору при подачі позовної заяви в сумі 1073 грн. 60 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним – ВІДМОВИТИ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач-відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач-позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя В.О. Шовкун