Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №674/997/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/997/26

Провадження № 1-кп/674/103/26

ВИРОК

іменем України

29 червня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представника потерпілих ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12026242000000370 від 19.03.2026 про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липча, Хустського району Закарпатської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 усвідомлюючи те, що боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом спрямованим на незаконне поводження із бойовими припасами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 178 Цивільного кодексу України, п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-12 від 17.06.1992, а також в порушення вимог п.п. 9, 11, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, та п. 8.1, 8.9, 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також бойових припасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу бойових припасів, вчинив незаконне поводження із бойовими припасами за наступних обставин.

В першій половині грудня 2025 року, орієнтовно о 14 год. ОСОБА_8 під час прогулянки із собакою на мосту р. Смотрич, що протікає у селищі Смотрич Смотрицької ТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області знайшов наплічну сумку чорного кольору, де виявив оборонну осколкову гранату «Ф-1» та підривач типу «УЗРГМ-2». Достовірно знаючи, що придбання, носіння та зберігання боєприпасів, без передбаченого законом дозволу є злочином, за вчинення якого настає кримінальна відповідальність, ОСОБА_8 вирішив обернути вказаний боєприпас у своє володіння, тому переніс знайдене до свого місця проживання, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , чим незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, почав зберігати вказану гранату, при цьому передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, тим самим придбав вказаний бойовий припас без передбаченого законом дозволу.

Далі ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на зберігання та носіння боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, 19 березня 2026 року близько 16 год 30 хв переніс бойову ручну оборонну осколкову гранату «Ф-1», яка відноситься до боєприпасів та складається із корпусу промислово виготовленої бойової ручної осколкової гранати «Ф-1» та підривана (запалу) типу «УЗРГМ-2» з місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 до салону службового автомобіля марки «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований на дорозі біля його місця проживання, де під час руху вчинив протиправні дії, що виразилися у погрозі вбивством працівникам правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків, після вчинення яких ОСОБА_8 втік з місця події в напрямку Мокрівецького лісу.

В подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на зберігання та носіння боєприпасів, без передбаченого законом дозволу 19.03.2026, точного часу органом досудового розслідуванням не встановлено, переніс до місця проживання свого знайомого ОСОБА_9 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , де продовжив незаконно зберігати боєприпас, який відповідно висновку судової вибухотехнічної експертизи є промислово виготовленою ручною осколковою оборонною гранатою «Ф-1» та підривачем (запалом) типу «УЗРГМ-2», яка відноситься до боєприпасів, а саме до моменту вилучення працівниками поліції під час проведення 20.03.2026 о 10 год. 05 хв. санкціонованого обшуку домоволодіння АДРЕСА_2 .

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

19.03.2026 близько 16 год 00 хв, перебуваючи в селищі Смотрич Смотрицької ТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області під виконання своїх службових обов`язків по розгляду звернення мешканки вказаного населеного пункту, поліцейський офіцер громади СПД №1 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_5 спільно із інспектором сектору ювенальної превенції відділу взаємодії з громадами Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , рухаючись на службовому автомобілі марки «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримали повідомлення ОСОБА_10 про виникнення конфлікту із ОСОБА_8

19.03.2026 о 16 год 30 хв вказані працівники поліції перебуваючи в однострої із відповідною символікою Національної поліції України прибули на вищевказане повідомлення по факту конфлікту, а саме до домогосподарства АДРЕСА_1 , де побачили ОСОБА_8 та заявницю ОСОБА_10 , між якими відбувався словесний конфлікт.

Тоді, згідно ст. 32 ЗУ «Про Національну поліції» працівниками поліції було здійснено перевірку документів учасників конфлікту, а саме ОСОБА_8 , під час чого було встановлено, що відповідно до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» останній є порушником військового обліку, тому йому було запропоновано проїхати на вказаному службовому автомобілі до ІНФОРМАЦІЯ_2 , на що той погодився та добровільно сів до салону службового автомобіля на задній ряд сидіння за переднім пасажиром.

По дорозі до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 почав вчиняти словесний конфлікт та висловлювався нецензурною лайкою до працівників поліції, а також погрожував фізичною розправою, при цьому з метою реалізації вищевказаних дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які перебували всередині службового автомобіля, є працівниками поліції, та з метою їх залякування, а саме позбавленням їх життя, у зв`язку із виконанням ними своїх службових обов`язків, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, демонструючи реальність своїх погроз, дістав з кишені верхнього одягу промислово виготовлену ручну осколкову оборонну гранату «Ф-1» із підривачем (запалом) типу «УЗРГМ-2», яка відноситься до боєприпасів та здійснив її розбирання, демонструючи про готовність її застосування, та висунув вимогу працівникам поліції про зупинку службового автомобіля.

В подальшому, після зупинки службового автомобіля на узбіччі автодороги Т2308, що неподалік селища Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_5 , який знаходився за кермом, вийшов та на вимогу ОСОБА_8 , відчинив йому задні праві пасажирські двері та відійшов на безпечну відстань. Після чого, ОСОБА_8 вийшов із салону службового автомобіля та тримаючи у правій руці корпус гранати «Ф-1», а в лівій руці підривач типу «УЗРГМ-2», які продемонстрував працівникам поліції, тим самим почав погрожувати її застосуванням та вбивством працівникам поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . В цей час працівник поліції ОСОБА_5 , відповідно до ч. 11 ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», взяв до рук вогнепальну зброю, привів її у готовність та неодноразово попередив ОСОБА_8 про її застосування. Після чого ОСОБА_8 втік з місця події в напрямку Мокрівецького лісу.

Внаслідок вказаних дій поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сприйняли вказані дії ОСОБА_8 як погрозу вбивством, маючи реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози та реальну небезпеку для власного життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи, зокрема пояснив, що під час вигулу собаки в с-ще Смотрич знайшов сумку, в якій була граната. Приніс гранату додому та поставив у куртку. 19.03.2026 прибирав, мив машину, у нього виник конфлікт з сусідкою ОСОБА_11 , яка викликала дільничного. Приїхав дільничний, поговорили з ним, після чого той поїхав. Через 20-30 хв дільничний повернувся і сказав, що сусідка знову подзвонила в поліцію. Повідомив, що заберуть його, вивезуть за селище щоб жінка більше не дзвонила і там відпустять його. Вказав, що повернувся додому по сигарети та взяв куртку, в якій була граната, сів у машину до працівників поліції. ОСОБА_5 сказав, що везуть його в ТЦК, на що відповів, що не поїде, бо в нього двоє неповнолітніх дітей вдома залишилось. Повідомив, що має при собі гранату, яку витяг із куртки та показав працівникам поліції. Далі ОСОБА_5 зупинив автомобіль, він вийшов і пішов пішки до села через ліс. Дістався до села, пішов до знайомого, де повечеряв, випив та ліг спати. Зранку вже повернувся додому. Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених ним дій та осуд своєї поведінки, просив у потерпілих вибачення.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений ОСОБА_8 вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, наявні обставинами, які пом`якшують покарання. Також обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має міцні соціальні зв`язки, на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, хвора мати, дружина не працює, тому просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкціями інкримінованих йому статей та застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 75 КК України.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 19.03.2026 до нього подзвонила жінка, повідомила про конфлікт з сусідом. Приїхав за викликом, врегулював конфлікт між обвинуваченим та сусідкою на ім`я ОСОБА_11 . Жінка запитала чому ОСОБА_8 не служить, тому перевірив його по базі. ОСОБА_8 виявився порушником військового обліку, про що повідомив останньому та сказав йти за документами, бо поїдуть у військкомат. Поїхали додому до ОСОБА_8 , який пояснив, що в нього двоє неповнолітніх дітей, коли прийде дружина, тоді він сам й приїде. Після чого від`їхав метрів 100 від домогосподарства, жінка ОСОБА_11 почала казати, що подзвонить на лінію 102, бо ОСОБА_8 відпустили за гроші. Приїхав назад, сказав ОСОБА_8 їхати з ними, той сам без будь-якого примусу присів у транспортний засіб. Коли доїхали до закінчення населеного пункту, зупинився, попросив свого напарника ОСОБА_4 сісти з переднього пасажирського сидіння на заднє до ОСОБА_8 . Зателефонував керівнику, повідомив про подію, на що керівник сказав везти ОСОБА_8 у ТЦК. Далі від`їхали близько 700 м, сказав ОСОБА_8 , що їдемо в військкомат. Обвинувачений сказав, що не поїде, витягнув грантату, яку тримав в одній руці, а в іншій чеку. Зупинив транспортний засіб, сказав ОСОБА_8 вийти, витягнув вогнепальну зброю та повідомив, що в разі якихось дій буде застосована зброя. ОСОБА_8 почав поступово відходити від машини та пішов у ліс. Після чого здійснив повідомлення на лінію 102 про зазначену подію. На уточнююче питання повідомив, що ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо призначення обвинуваченому покарання, покладається на розсуд суду.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 допитаний не був. Представництво його інтересів здійснював представник адвокат ОСОБА_6 , який висловив узгоджену позицію потерпілого щодо згоди на визначення обсягу доказів та порядок їх дослідження відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Щодо призначення покарання обвинуваченому, потерпілий ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України після з`ясування, чи правильно учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, розуміють зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також після роз`яснення, що в такому випадку вони будуть позбавлені оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, зокрема обставин порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Окрім визнання вини обвинуваченим, його винуватість в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України також підтверджується й наступними доказами.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/123-26/4961-ВТХ від 21.04.2026 за результатами проведення судової вибухотехнічної експертизи надані на дослідження предмети, вилучені 20.03.2026 під час проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 є спорядженим корпусом промислово виготовленої ручної осколкової оборонно гранати «Ф-1» та уніфікованим підривачем (запалом) типу «УЗРГМ-2» відповідно. Вказаний корпус гранати при конструктивному поєднанні із підривачем (запалом) утворюють: бойову ручну осколкову оборонну гранату «Ф-1», яка відноситься до категорії боєприпасів. Дана граната придатна для здійснення вибуху.

Згідно з висновком експерта № 675 від 31.03.2026 за результатами проведення судово-медичної експертизи зразка крові, згідно з яким під час судово-медичної експертизи зразка крові громадянина ОСОБА_8 , 1973 р.н., виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості – 0,72% проміле.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_8 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, які виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу; за ч. 1 ст. 345 КК України, які виразились у погрозі вбивством працівникам правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків.

При призначенні обвинуваченому покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує сукупність обставин, при яких вчинені кримінальні правопорушення, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, характер і ступінь їх суспільної небезпечності: ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до тяжкого злочину, ч. 1 ст. 345 КК України відносяться до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини обвинуваченим, щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння; вчинення злочину загальнонебезпечним способом.

Обставиною, яка обтяжує покарання в обвинувальному акті зазначено вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з виконанням потерпілим службового обов`язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Оскільки така обставина як вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з виконанням потерпілим службового обов`язку є ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, суд уважає за необхідне виключити цю обставину з обвинувачення як обтяжуючу покарання та не ураховувати її при призначенні покарання.

Згідно з досудовою доповіддю на обвинуваченого ОСОБА_8 , складеної провідним інспектором Кам`янець-Подільського РС №1 філії державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області вбачається, що виправлення ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній.

Стосовно особи обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, матір, яка хворіє, офіційно не працевлаштований.

Згідно з висновком експерта № 225 від 02.04.2026 за результатами комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_8 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає, не страждав таким і на період інкримінованого йому злочину. Усвідомлював свої дії та міг керувати ними на період інкримінованого йому злочину і на теперішній час. У період скоєного у будь-якому хворобливому стані психіки, в стані тимчасового розладу психічної діяльності, іншого психічного розладу не перебував. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Потерпілий ОСОБА_5 щодо призначення покарання покладається на розсуд суду.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_6 просив суворо не карати обвинуваченого.

З врахуванням обставин справи, характеру вчинених діянь, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі та в межах санкції ч. 1 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі, визначивши остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

Таким чином, з огляду на тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, наявності пом`якшуючих обставин та обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, матір, яка хворіє, його ставлення до вчиненого ним діяння, досудову доповідь, а також те, що тяжких наслідків від дій обвинуваченого не настало, критичне осмислення ним вчиненого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Ззаначене покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, забезпечує співмірність діяння та покарання, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.

При вирішенні цивільного позову суд виходить із наступного.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 40 000 грн.

Також потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 40 000 грн.

Потерпілий ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні цивільний позов підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Цивільний позов обвинувачений ОСОБА_8 визнав частково у сумі по 2 000 грн кожному потерпілому.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до п.п.1, 2 ч.2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що судовим розглядом встановлено винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, факт спричинення потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральної шкоди, що виразилась у їх моральних стражданнях, побоюваннях та тривозі за своє життя, погіршенні психоемоційного стану, реальній небезпеці та реальному сприйнятті потерпілими відповідних погроз обвинуваченого.

З огляду на викладене, враховуючи часткове визнання обвинуваченим цивільного позову, його майновий та сімейний стан (перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей, матері, яка хворіє), а також зважаючи на глибину моральних страждань потерпілих, суд вважає розумним, справедливим та доведеним частково задовольнити позовні вимоги потерпілих та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 30 000 грн, на користь потерпілого ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.

На підставі ч. 1 ст. 377 КПК України суд зобов`язаний звільнити з під варти ОСОБА_8 , оскільки він засуджується до покарання зі звільненням від відбування. З цих підстав суд також скасовує обраний раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Витрати на залучення експертів при проведенні судової вибухотехнічної експертизи у розмірі 11 552,64 грн згідно з висновком № СЕ-19\123-26\4498-ВТХ від 21.04.2026 слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.03.2026 арешт (справа № 676/2082/26) слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

за ч. 1 ст. 345 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_8 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою та негайно звільнити ОСОБА_8 з-під варти в залі суду.

В строк відбування покарання ОСОБА_8 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 20.03.2026 по 29.06.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення і тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Цивільні позови задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 30 000 (тридцять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 30 000 (тридцять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати на залучення експертів на користь держави у розмірі 11 552 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 64 (шістдесят чотири) копійки.

Скасувати арешт на майно, яке зазначене в ухвалі слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.03.2026 (справа № 676/2082/26).

Речові докази:

- мобільний телефон темного кольору у чохлі книжечка марки Samsung Galaxy A20 IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 та поміщено до сейф-пакету WAR0006093, жилетку блакитного кольору, які поміщено до сей-пакету QH40002655, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області – повернути ОСОБА_8 ;

- залишки ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 та підривачем (запалом) типу «УЗРГМ-2», а саме (спусковий важіль, чека з кільцем та уламки корпусу), які поміщено до сейф-пакету № 5677040 та які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області – знищити;

- 1 (один) файл під назвою «0971809146.2026-03-19 17-25-06.mp3», який поміщено на DVD-R диск без маркувальних позначень; 2 файли (формат MP4) із назвами «2026-03-25 at 11.53.07.mp4» та «2026-03-25 at 11.53.25.mp4», які знаходяться на диску без маркувальних позначень, об`ємом 4,7 Gb, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1