Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №766/15529/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/15529/25

н/п 2/766/6847/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

за участю секретаря Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

АТ “Таскомбанк” звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 28.11.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір № 3809926-009 про надання споживчого кредиту. Відповідно до п. 1 розділу 1 “Замовлення банківських послуг” кредитного договору позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту “Зручна готівка Максимум” на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: п.п. 1.2.2. загальна сума кредиту - 26 725,00 грн; п.п.1.2.6. строк кредиту - 24 місяців; п.п.1.2.9 проценти за користвуаня кредитом - 0,01% річних; п.п.1.4 комісія за обслуговування кредиту - 6,9% щомісячно. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до умов договору виконав у повному обсязі. Однак відповідач, у порушення умов кредитних договорів, свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за існуючим кредитним зобов`язанням. Станом на 07.05.2025 року заборгованість відповідача за заявою-договором № 3809926-009 від 28.11.2021 року становить у розмірі 39 895,33 грн, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту ( в т.ч прострочена) - 17765,74 грн; заборгованість по процентах - ( в т.ч прострочена) - 1,23 грн; заборгованість по комісії ( в т.ч прострочена) - 22128,36 грн. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за заявою-договором № 3809926-009 від 28.11.2021 року у розмірі 39 895,33 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте надав суду клопотання в якому просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подавав.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи що матеріали справи не містять заперечення представника позивача на ухвалення по справі заочного рішення, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.11.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір № 3809926-009 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1 розділу 1 “Замовлення банківських послуг” кредитного договору позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту “Зручна готівка Максимум” на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: п.п. 1.2.2. загальна сума кредиту - 26 725,00 грн; п.п.1.2.6. строк кредиту - 24 місяців; п.п.1.2.9 проценти за користвуаня кредитом - 0,01% річних; п.п.1.4 комісія за обслуговування кредиту - 6,9% щомісячно.

Відповідно до п.п 1.11 Кредитного договору Банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цієї заяви-договору Кредит, шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п.1.2.2. даного Розділу шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК».

Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору Відповідач погоджується з тим, що зобов`язався повертати кредит щомісячно згідно графіку , передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною.

Згідно з 5.15. Кредитного договору Заява-договір набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до повного виконання Клієнтом і Банком своїх зобов`язань за нею.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується наданою позивачем випискою.

Позивач, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Як встановлено судом, кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою, отже АТ «ТАСКОМБАНК», свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

В подальшому відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.

В зв`язку з чим станом на 07.05.2025 року заборгованість відповідача за заявою-договором № 3809926-009 від 28.11.2021 року становить у розмірі 39 895,33 грн, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч прострочена) - 17765,74 грн; заборгованість по процентах - (в т.ч прострочена) - 1,23 грн; заборгованість по комісії ( в т.ч прострочена) - 22128,36 грн.

Отже, відповідачем було порушено умови Кредитного договору № 3809926-009 від 28.11.2021 року .

Відповідно достатті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з істаттею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено те, що відповідач у повному обсязі не виконав взяті на себе зобов`язання та не сплатив борг в повному обсязі за кредитними договорами, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 17765,74 грн та заборгованості по відсотках у розмірі 1,23 грн.

Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість по комісії у розмірі 22 128,36 грн.

Судом встановлено, що п.п.1.4 договору визначена комісія за обслуговування кредиту - 6,9% щомісячно.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року). Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року N 1023-XII, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) Велика Палата дійшла висновку щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відповідно до частини 1, 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року N 2121-III (в редакції на час укладення договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення пункту Заяви-договору № 3809926-009 про надання споживчого кредиту від 28.11.2021 року щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно є нікчемними.

А тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення щомісячної комісії за обслуговування кредиту у розмірі 22128,36 грн необхідно відмовити.

Положенням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову за змістом позовної заяви становила 39895,33 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково на загальну суму - 17766,97 грн.

З урахуванням наведеного, частка задоволених позовних вимог від загальної ціни позову становить у розмірі 17766,97 грн:39895,33 грн (0,4453).

Відповідно, пропорційний розмір витрат, понесених позивачем на сплату судового збору становить у розмірі 1078,69 грн.

З підстав викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1078,69 грн.

Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєтрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 09806443, місцезнаходження: м. Київ, пр. Леоніда Каденюка, буд. 23) заборгованість за Заявою-договором № 3809926-009 про надання споживчого кредиту від 28.11.2021 року у розмірі 17766,97 грн. станом на 07.05.2025 року, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченої) у - 17765,74 грн; заборгованість по процентах (в т.ч. прострочена) у - 1.23 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєтрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 09806443, місцезнаходження: м. Київ, пр. Леоніда Каденюка, буд. 23) судовий збір в розмірі 1078,69 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн сорок коп.).

В частині стягнення щомісячної комісії за обслуговування кредиту у розмірі 22128,36 грн відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 04.06.2026 року.

СуддяС. І. Майдан