Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №523/10357/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/10357/26

Номер провадження 3/523/2260/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м.Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Ловигіна О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді від 22.05.2026 року, матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбаченихч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, відповідно, об`єднані в порядку ст.36 цього ж Кодексу в одне провадження.

Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 09.05.2026 року о 20:40 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , в присутності своєї малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 , яке полягало в словесних образах, що завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілих.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення відносно нього 09.05.2026 року протоколів про адміністративне правопорушення та про розгляд справ в Пересипському районному суді м.Одеси, що засвідчено його підписом у таких протоколах, а також належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи судовими повістками (а.с.5, 12), в судове засідання 22.05.2026 року не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, з будь-якими заявами чи клопотаннями, в тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не звертався, з огляду на що, суддя доходить висновку, що подальше відкладення судового розгляду справи є недоцільним і несумісним із завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також призведе до порушення визначених цим Кодексом строків розгляду та до невиправданого витрачання бюджетних коштів під час складного для держави періоду часу – воєнного стану.

Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 до суду, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені достатні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи обізнаним про розгляд справи в суді, в судове засідання не з`явився, станом такого розгляду не цікавився, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу сприймається як намагання ухилитись від відповідальності за вчинене та має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.

Наведене узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейським судом з прав людини у рішенні 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, який закріплений в практиці Європейського суду з прав людини та яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаним про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника та своїм правом на подачу до суду письмових пояснень чи заперечень по справі не скористався, з огляду на приписи ст.268 КУпАП, суддя вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.

Вивчивши матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить наступних висновків.

За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В обґрунтування провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, ВнП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надало до суду матеріали, які містять:

- протоколи про адміністративне правопорушення серії ГП №№314793, 314794 від 09.05.2026 року, складених відносно ОСОБА_1 за ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП (а.с.1, 9);

- формою оцінки ризиків вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства від 09.05.2026 року (а.с.2).

Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Основного Закону та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Положеннями частини 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Обов`язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Частиною 1 ст.173-2 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а відповідно до ч.2 цієї ж норми закону, адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, що проявляється у формі умисних дій або бездіяльності фізичного, психологічного або економічного характеру, що вчиняються щодо особи, з якою правопорушник перебуває або перебував у сімейних чи близьких відносинах, або спільно проживає чи проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Відсутність будь якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Об`єктивна ж сторона ч.2 ст.173-2 КУпАП полягає у вчиненні домашнього насильства фізичного, психологічного або економічного характеру стосовно дитини (особи віком до 18 років, а щодо малолітньої — до 14 років) у межах сімейних або побутових відносин.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення серії ГП №№314793, 314794, 09.05.2026 року о 20:40 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , в присутності своєї малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 , яке полягало в словесних образах, що завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілих.

Проте, окрім протоколів про адміністративне правопорушення, будь-яких даних, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 09.05.2026 року домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_1 в присутності малолітньої ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Долучена до матеріалів справи форма оцінки ризиків вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства є службовим документом уповноваженого підрозділу поліції, який використовується для визначення рівня ймовірної небезпеки та необхідності застосування заходів реагування, однак сама по собі не містить даних про безпосередні обставини вчинення конкретного адміністративного правопорушення, а лише відображає оцінку ймовірності ризику, а не сам факт насильства.

Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020 року) зробив висновок, що протокол не може вважатись об`єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб`єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що з матеріалів об`єднаної справи не вбачається винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, за викладених у протоколах подій, що свідчить про відсутність підстав для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.

З огляду на ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди використовують практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, викладених, зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.09.2011 року) та у справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2018 року), Суд неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України».

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Наведені вище обставини за своєю сукупністю обумовлюють висновок судді про те, що матеріалами розглянутої об`єднаної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, провина останнього не доведена належними та допустимими доказами, внаслідок чого провадження у справі про притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності, - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу або події адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7, 173-2, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-284, 289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності, передбаченої ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Копію постанови направити для відома ОСОБА_1 та до УПП в Одеській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: В.В. Шурупов