Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №521/10116/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 521/10116/26

Провадження № 3/521/3346/26

29 червня 2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Ганошенко С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До суду 17.06.2026 р. надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 - 07.06.2026 року об 22-28 год. у м. Одеса, по вул. Мечникова, 122 керував електроскутером №б/н. з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, тремтіння пальців рук, блідність шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки або у спеціалізованому медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.

ОСОБА_1 у судове засідання 29.06.2026 року не з`явився, повідомлений вчасно та належним чином, шляхом направлення смс-повідомлення, яке отримав, про що свідчить довідка, інших заяв та клопотань від особи, що притягається до адміністративної відповідальності або його захисника до суду - не надходило.

Клопотання про відкладення розгляду справи, письмові пояснення по суті або заперечення від ОСОБА_1 або його захисника до суду не надходило.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.

Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.

Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП , не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа, щодо якої розглядається справа, виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судові засідання не з`явилась, хоча повідомлений належним чином, однак проігнорував розгляд справи в суді, клопотань та додаткових пояснень суду не надав, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена наступними доказами, що досліджені були у судовому засіданні безпосередньо судом:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686822 від 07.06.2026 року, у якому викладені дата та час, місце, та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.130 КУпАП.

- довідкою про неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія;

- довідкою про повторність вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 протягом року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно із якою постановою Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 року (справа № 947/30851/25) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч);

- направленням на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння до КНП «ООМдПЗ» ООР від 07.06.2026 року о 22 год 35 хв., на ім`я ОСОБА_1 ;

- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських ПВР 474234.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис в судовому засіданні, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Норма ч. 2 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ст.130 КУпАП окрім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів з ознаками алкогольного сп`яніння та їх відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував електроскутером №б/н, який має двигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також призначений для перевезення людей.

З огляду на вищевикладене, електроскутер №б/н, яким керував ОСОБА_1 як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням яким з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.

Будь-яких належних доказів щодо спростування своєї вини та того, що він не знаходився в стані наркотичного сп`яніння, правопорушником ОСОБА_1 суду не надано.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, що і було зроблено працівника УПП в Одеській області. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу Iцієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 розділ ІІ Інструкції).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану сп`яніння. Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, а тому представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки правопорушення вчинене ОСОБА_1 повторно протягом року.

Оцінюючи наведені докази, суд вважає їх такими, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП, ставити їх під сумнів підстав не вбачається. Наведені вище докази, досліджені судом, доводять факти, встановлені під час складання протоколу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 і є належним підтвердженням допущених останнім порушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 665,60 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 (двох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

(Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО): 899998, Номер рахунку:UA848999980313080149000015001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

(Отримувач: ГУК у м. Києві/м .Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО): 899998, Номер рахунку: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО