Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №521/9684/24 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/9684/24

Провадження № 2/521/226/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності, –

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського (нині Хаджибейського) районного суду м. Одеси надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності, в якому ОСОБА_1 просив суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та додаткових пояснень щодо виправлення описки: визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ; визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_3 , укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ; визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_4 , укладеноий між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ; визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_5 , укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ; визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_6 , укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ; відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_1 у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ); відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_3 , у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ); відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_4 , у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ); відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_5 , у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ); відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_6 , у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ); судові витрати покласти на Відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 15.11.2021 року надав у позику громадянину України ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 200 000,00 доларів США. Задля підтвердження факту передання грошових коштів ОСОБА_2 склав власноруч написану розписку від 15.11.2021 року, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 200 000,00 доларів США для передачі їх ОСОБА_4 , також у вказаній розписці ОСОБА_2 зобов`язувався повернути кошти за першою вимогою.

Надалі, ОСОБА_1 25.11.2021 року надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 100 000,00 доларів США. Задля підтвердження факту передання грошових коштів ОСОБА_2 склав власноруч написану розписку від 25.11.2021 року, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 100 000,00 доларів США для передачі їх ОСОБА_4 , також у вказаній розписці ОСОБА_2 зобов`язувався повернути кошти за першою вимогою. Також, громадянин України ОСОБА_1 30.12.2021 року надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 150 000,00 доларів США.

Задля підтвердження факту передання грошових коштів ОСОБА_2 склав власноруч написану розписку від 30.12.2021 року, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 150 000,00 доларів США для передачі їх ОСОБА_4 , також у вказаній розписці ОСОБА_2 зобов`язувався повернути кошти за першою вимогою.

Отже, загалом у період з 15.11.2021 року по 30.12.2021 року ОСОБА_1 надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у загальній сумі 450 000,00 доларів США. У грудні 2023 року, зв`язку з виниклою необхідністю, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з проханням повернути надані у позику грошові кошти, проте таке звернення відповідачем було проігноровано. У зв`язку з вказаними обставинами, ОСОБА_1 змушений був звернутися до ОСОБА_2 з письмовими заявами (вимогами) в яких заявив вимогу про повернення грошових коштів. Вимоги про повернення коштів були направлені ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку «Укрпошта», а також, кур`єрською службою ТОВ «Двадцять п`ять годин» за всіма відомими адресами відповідача, проте поштові конверти були повернуті АТ «Укрпошта» за закінчення терміну зберігання, а від отримання поштових повідомлень від кур`єрської служби ТОВ «Двадцять п`ять годин» ОСОБА_2 відмовився.

У зв?язку з вказаними обставинами Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, у якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за борговими розписками від 15.11.2021 року, 25.11.2021 року, 30.12.2021 року у загальному розмірі 450000,00 доларів США, а також судові витрати.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2024 року по справі №521/3062/24 було відкрито провадження і порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 17.04.2024 року.

Після відкриття провадження у справі № 521/3062/24 Позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_2 було здійснено перереєстрацію належних йому на праві приватної власності транспортних засобів на користь третьої особи.

Зокрема, мова йде про наступні транспортні засоби:

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_1 ;

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_3 ;

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_4 ;

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_5 ;

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_6 .

У зв`язку з цим, адвокат Драгун А.С. 22.05.2024 року звернулася з адвокатським запитом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях задля підтвердження отриманої інформації, після отримання відповіді на вказаний запит стало відомо, що ОСОБА_2 відчужив належні йому транспорті засоби на підставі договорів комісії та договорів купівлі-продажу, укладених у суб`єкта господарювання, перереєстровані на гр. ОСОБА_3 .

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з дійсним позовом оскільки вказують на наявність ознак фраудаторності у зазначених вище правочинах. Оскільки ОСОБА_2 , будучи обізнаним про відкриття провадження у справі № 521/3062/24 ОСОБА_2 вже 28.03.2024 року здійснив перереєстрацію усіх наявних у його власності транспортних засобів на користь свого рідного сина.

Більш того, Позивач стверджує, що про наявність явних ознак фраудаторності даного правочину свідчать, серед іншого, обставини того, що суб`єктом перереєстрації є родич Відповідача, а саме його син, Відповідач 2 ОСОБА_5 , а також є період часу у який Відповідачем було здійснено реєстраційні дії.

Відтак, Позивач зазначає, що ОСОБА_2 було достеменно відомо про те, що ОСОБА_1 просив останнього повернути грошові кошти у розмірі 450 000 доларів США навіть ще до відкриття провадження у справі № 521/3062/24.

Починаючи з січня 2024 року ОСОБА_1 неодноразово надсилалися на адресу Боржника письмові вимоги щодо повернення грошових коштів, як засобами поштового зв`язку та і службами кур`єрської доставки.

Отже, позивач зазначає, що укладені між відповідачами договори купівлі-продажу транспортних засобі є фіктивним, оскільки умисел щодо їх укладення був направлений на уникнення звернення на вказані транспортні засобі стягнення у разі задоволення його позову про стягнення з відповідача грошових коштів.

Посилаючись на викладене, просив визнати недійним Договори купівлі - продажу транспортних засобів марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_7 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_8 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_5 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_6 , укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та застосувати наслідки їх недійсності, а саме відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортних засобів у власність Відповідача 1.

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року відкрито провадження у справі №521/9684/24.

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року витребувано з ТЕРИТОРІАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ МВС № 4842 РЕГІОНАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ ГСЦ МВС В ОДЕСЬКІЙ, МИКОЛАЇВСЬКІЙ ТА ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) належним чином засвідчені копії договорів комісії та договорів купівлі-продажу на підставі яких 30.03.2024р. в СЦ № 4842 були перереєстровані ОСОБА_2 на користь громадянина ОСОБА_3 наступні транспортні засоби: Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 533605 д.н.3. НОМЕР_7 ;Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.3. НОМЕР_8 ;Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.3. НОМЕР_9 ;Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_10 ;Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.3. НОМЕР_6 .

Ухвалою суду від 25.07.2024 року заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_6 – задоволено.Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: транспортний засіб марки «МАЗ» модель 533605 д.н.з. НОМЕР_7 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_8 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_5 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_6 . Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони громадянину ОСОБА_3 відчуження, вивезення за межі України та передачу іншим особам для експлуатації наступних транспортних засобів: транспортний засіб марки «МАЗ» модель 533605 д.н.з. НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_5 ; транспортний засіб марки «МА3» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_6 . Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони сервісним центрам Міністерства внутрішніх справ України (МВС) знімати з реєстраційного обліку наступні транспортні засоби: транспортний засіб марки «МАЗ» модель 533605 д.н.з. НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_10 .

В свою чергу, 04.09.2024 року від представниці відповідача 1 – адвоката Коваленко К.О. надійшов відзив на позову заяву (т.1, а.с. 185-189), у якому просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що як вбачається зі змісту розписок, Позивачем було надано грошові кошти не у власність Відповідача, а для їх передачі ОСОБА_7 . ОСОБА_2 з чого слідує, що у даному випадку Відповідач 1 виступав як посередник при передачі грошових коштів між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Вказує на те, що відповідні розписки мають іншу правову природу. Метою складення розписок, була передача грошових коштів ОСОБА_7 . Такі розписки не були складені із договору позики грошових коштів та не можуть підтверджувати боргові зобов`язання за договором позики, оскільки такі договори відсутні. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. З тексту наданих Позивачем розписок неможливо встановити, що відповідач зобов`язаний позивачу повернути отримані грошові кошти. Оскільки, грошові кошти призначались для передачі ОСОБА_7 , то грошові кошти мають бути повернені при першій вимозі саме ОСОБА_7 .

Таким чином, в якості підстав для необхідності у відмови у задоволені позовної заяви вказує на те, що відповідач не є боржником, як хибно зазначає позивач у позовній заяві, оскільки договір позики між сторонами спору фактично не укладався, а зміст розписок, наданих позивачем, не передбачає наявність між сторонами спору правовідносин, що виникли з договору позики, що в свою чергу свідчить про відсутність за відповідачем боргового зобов`язання.

Окрім того, посилається на відкриту інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якій зазначено, що з 2006 по 2021 рік відповідач був засновником, бенефіціарним власником та керівником Приватного підприємства «ТІКА-Ф», в якому засновником та бенефіціарним власником був також і ОСОБА_7 . Правовідносини між сторонами спору не є такими, що виникли з договору позики, як невірно зазначає позивач, оскільки основною метою надання відповідачем розписок була передача наданих позивачем грошових коштів ОСОБА_7 з правовідносин, що виникли з корпоративних взаєморозрахунків при продажі позивачу ОСОБА_7 частки у статутному капіталі П «ТІКА-Ф». Відповідач брав участь, як гарант угоди купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП «ТІКА-Ф», та забезпечував добросовісність дій сторін угоди купівлі-продажу - ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . Домовленість за передачу частки у статутному капіталі ПП «ТІКА-Ф» закріплена у рукописному корпоративному договорі «Кар?єр (структура угоди)» від 29.12.2021 року (надалі - Договір «Кар?єр»), підписаному всіма учасниками, зокрема позивачем і відповідачем.

26.09.2024 року від представника Позивача надійшла відповідь на відзив зі змісту якої вбачається, що доводи відповідачів про відсутність порушеного права та підстав для звернення до суду є необґрунтованими, оскільки наявність боргових зобов`язань підтверджується борговими розписками, а відчуження майна відповідачем після відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості свідчить про наявність ознак фраудаторності оспорюваних правочинів. Також позивач вказав на передчасність тверджень щодо неефективності обраного способу захисту, оскільки до закінчення підготовчого провадження він не позбавлений права змінити чи доповнити позовні вимоги. Крім того, позивач заперечив доводи про недотримання вимог статті 175 ЦПК України, зазначивши, що позовна заява та всі додатки були належним чином подані через підсистему «Електронний суд», а представник відповідача мав можливість ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді.

Від представника Відповідача 1, адвоката Коваленко К.О., надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких останньою зазначено, що боргові розписки не досліджуються в рамках розгляду даної справи та не входять до предмету доказування, зазначила, що розгляд справи № 521/3062/24 ще триває, у зв`язку з чим посилання на неї не являється доцільним. Посилається на відплатний характер договорів купівлі – продажу транспортних засобів.

29.04.2025 року від представника Позивача надійшла відповідь на відзив з урахуванням зміни предмету позову, у якій заперечує проти тверджень про відсутність порушеного права останнього. Вказує на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02.10.2024 року справі №521/3062/24, за результатами розгляду відповідної справи, було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) доларів США.

Більш того, вказує на те, що у своєму відзиві на позовну заяву у справі № 521/3062/24 Відповідачем 1 не заперечується факт складення відповідних розписок, а також факт прийняття грошових коштів від ОСОБА_1 .. А отже, при наявності підтверджених боргових зобов`язань між Позивачем та Відповідачем 1 у даному випадку очевидним є наявність у ОСОБА_1 , як кредитора, порушеного права, яке стало підставою для звернення до суду з позовною заявою. Додатково вказує на необхідності застосування у даному випадку процедури двосторонньої реституції, що є необхідним в контексті обрання Позивачем ефективного способу захисту свого порушеного права.

В останнє судове засідання сторони не з`явилися, сповіщені належним чином. Представник позивача надала суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги з урахуванням її заяви про описку та просили проводити подальший розгляд справи у її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 15.11.2021 року надав у позику громадянину України ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 200 000,00 доларів США. Задля підтвердження факту передання грошових коштів ОСОБА_2 склав власноруч написану розписку від 15.11.2021 року, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 200 000,00 доларів США для передачі їх ОСОБА_4 , також у вказаній розписці ОСОБА_2 зобов`язувався повернути кошти за першою вимогою. (т. 2, а.с. 56)

Надалі, ОСОБА_1 25.11.2021 року надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 100 000, 00 доларів США. Задля підтвердження факту передання грошових коштів ОСОБА_2 склав власноруч написану розписку від 25.11.2021 року, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 100 000, 00 доларів США для передачі їх ОСОБА_4 , також у вказаній розписці ОСОБА_2 зобов`язувався повернути кошти за першою вимогою. (т. 2, а.с. 57)

Також, громадянин України ОСОБА_1 30.12.2021 року надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 150 000, 00 доларів США. Задля підтвердження факту передання грошових коштів ОСОБА_2 склав власноруч написану розписку від 30.12.2021 року, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 150 000, 00 доларів США для передачі їх ОСОБА_4 , також у вказаній розписці ОСОБА_2 зобов`язувався повернути кошти за першою вимогою. (т. 2, а.с. 58)

Отже, загалом у період з 15.11.2021 року по 30.12.2021 року ОСОБА_1 надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у загальній сумі 450 000, 00 доларів США.

У грудні 2023 року, зв`язку з виниклою необхідністю, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з проханням повернути надані у позику грошові кошти, проте таке звернення відповідачем було проігноровано. У зв`язку з вказаними обставинами, ОСОБА_1 змушений був звернутися до ОСОБА_2 з письмовими заявами (вимогами) в яких заявив вимогу про повернення грошових коштів. Вимоги про повернення коштів були направлені ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку «Укрпошта», а також, кур`єрською службою ТОВ «Двадцять п`ять годин» за всіма відомими адресами відповідача, проте поштові конверти були повернуті АТ «Укрпошта» за закінчення терміну зберігання, а від отримання поштових повідомлень від кур`єрської служби ТОВ «Двадцять п`ять годин» Гегамян М.В. відмовився. (т.1, а.с. 29-86)

Судом встановлено, що позивач маючи намір на позасудове врегулювання спірних правовідносин, неодноразово направляв на поштову адресу відповідача ОСОБА_2 , письмові претензії щодо необхідності погашення наявного боргу, які були залишені без відповіді.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2024 року по справі № 521/3062/24 було відкрито провадження і порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 17.04.2024 року.

До матеріалів справи Позивачем було долучено копію рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 02.10.2024 року у справі №521/3062/24, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 09.12.2025 року, яким позов ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_11 ) суму боргу в розмірі 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) доларів США. (т.1, а.с. 232-235, т.2 а.с.94-99)

Ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного суду від 06.03.2026 року було відкрито касаційне провадження у справі №521/3062/24, відомості про зупинення виконання рішення відсутні.

На підставі ухвали від 23.07.2024 року про витребування доказів до суду надійшли витребувані докази (т.2, а.с. 114-124) з ТЕРИТОРІАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ МВС № 4842 РЕГІОНАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ ГСЦ МВС В ОДЕСЬКІЙ, МИКОЛАЇВСЬКІЙ ТА ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (ФІЛІЯ ГСЦ МВС), а саме належним чином засвідчені копії договорів комісії та договорів купівлі-продажу на підставі яких 30.03.2024р. в СЦ № 4842 були перереєстровані ОСОБА_2 на користь громадянина ОСОБА_3 наступні транспортні засоби:

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.3. НОМЕР_7 ;

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.3. НОМЕР_8 ;

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.3. НОМЕР_9 ;

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.з. НОМЕР_10 ;

- Транспортний засіб марки «МАЗ» модель 551605 д.н.3. НОМЕР_6 .

Зі змісту витребуваних договорів вбачається наступне:

Договір купівлі-продажу транспортного засобу №5959/24/000526 від 28.03.2024 року щодо автомобіля МАЗ 551605, VIN НОМЕР_12 , державний номерний знак НОМЕР_13 . Продавцем виступало ПП «Авто-Фортуна» на підставі договору комісії з ОСОБА_2 , покупцем ОСОБА_3 . Вартість транспортного засобу становила 10 000 грн.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу №5959/24/000524 від 28.03.2024 року щодо автомобіля МАЗ 551605, VIN НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_15 . Продавцем виступало ПП «Авто-Фортуна» на підставі договору комісії з ОСОБА_2 , покупцем ОСОБА_3 . Вартість транспортного засобу становила 10 000 грн.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу №5959/24/000525 від 28.03.2024 року щодо автомобіля МАЗ 551605, VIN НОМЕР_16 , державний номерний знак НОМЕР_17 . Продавцем виступало ПП «Авто-Фортуна» на підставі договору комісії з ОСОБА_2 , покупцем ОСОБА_3 . Вартість транспортного засобу становила 10 000 грн.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу №5959/24/000528 від 28.03.2024 року щодо автомобіля МАЗ 551605, VIN НОМЕР_18 , державний номерний знак НОМЕР_19 . Продавцем виступало ПП «Авто-Фортуна» на підставі договору комісії з ОСОБА_2 , покупцем ОСОБА_3 . Вартість транспортного засобу становила 10 000 грн.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу №5959/24/000523 від 28.03.2024 року щодо автомобіля МАЗ 533605, VIN НОМЕР_20 , державний номерний знак НОМЕР_21 . Продавцем виступало ПП «Авто-Фортуна» на підставі договору комісії з ОСОБА_2 , покупцем ОСОБА_3 . Вартість транспортного засобу становила 10 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується інформацією з загальнодоступних джерел інформації наявних у відкритому доступу вартість аналогічної марки транспортних засобів, а саме інформації, що міститься на веб – сайті, який спеціалізується на розміщенні оголошень щодо купівлі – продажу транспортних засобів було встановлено, що середня ціна на автомобіль марки «МАЗ» модель 533605 / 551605 становить орієнтовано 14 000 – 17 000 доларів США.

Отже, ціна продажу транспортних засобів у оскаржуваних правочинах є явно заниженою.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд дійшов до висновку, що на момент відчуження транспортних засобів на користь свого сина Відповідач 1 ОСОБА_8 був достеменно обізнаний про наявність заборгованості та наміру Позивача звернутися до суду, оскільки неодноразово отримував адресовані йому заяви – вимоги щодо повернення боргу у відділені поштового зв`язку, що підтверджується відповідними доказами доданими до позовної заяви.

Також, судом враховується факт відрізок часу впродовж якого було здійснено відчуження транспортних засобів.

Відтак, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2024 року було відкрито провадження у справі № 521/3062/24, а вже 28.03.2024 року Відповідач 1 ОСОБА_2 звернувся до РЕГІОНАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ ГСЦ МВС В ОДЕСЬКІЙ, МИКОЛАЇВСЬКІЙ ТА ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) з метою переоформлення належних йому транспортних засобів на свого сина.

Відповідні обставини узгоджуються з правовими висновками, які містяться у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18, провадження № 61-17511св стосовно ознак фраудаторності правочинів.

Суд звертає увагу відповідачів, що зазначені дії у своїй сукупності свідчать про те, що укладення правочину між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 обумовлено єдиною метою - відчуження майна, на яке може бути звернуто стягнення за рішенням суду про стягнення грошових коштів.

Так, відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права.

Відповідаючи на питання, яке ж саме право позивача підлягає захисту, слід зазначити, що кожна особа має право на реальне та фактичне виконання рішення суду, яке постановлено на її користь. Про важливість реального виконання рішення суду, свідчить в тому числі й практика ЄСПЛ (рішення "Шмалько проти України"). Укладення оспорюваного правочину, порушує права позивача на фактичне виконання рішення суду, що порушує її майнові права (право очікування), що гарантуються як Конституцією України, так і ст. 1 Першого Протоколу Європейської конвенції з прав людини.

За своїми ознаками оспорюваний договір є фраудаторним правочином, оскільки за його матеріально-правовими наслідками, боржник, в результаті своїх умисних дії, перестає бути платоспроможним.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. За змістом ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до змісту ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають наперед, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Отже, основними ознаками фіктивного правочинує: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Судом встановлено, що внутрішня воля ОСОБА_2 не відповідала його зовнішньому прояву, оскільки за відсутності невиконаних боргових зобов`язань, про які останній був достеменно обізнаний, з огляду на отримання від кредитора вимоги щодо її погашення, а також наявності факту відкриття провадження у справі № 521/3062/24, не мав би наміру відчужувати за заниженою ціною усі наявні у його розпорядженні транспортні засоби на користь свого сина у максимально стислі строки з моменту відкриття провадження справі про стягнення з нього заборгованості.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч.ч. І, 5 ст.203 ЦК України, що, за правилами ст.215 цього кодексу, є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.234 ЦК України. До аналогічного висновку дійшов Верховний суд України у справі №6- 1873цс16.

Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати ВС, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, позивач у праві звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п.6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст.13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена в ст.234 ЦК України, так і інша, наприклад, передбачена в ст.228 ЦК України.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із ч.ч.2 та 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (у тому числі й дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь свого батька після пред`явлення до нього позову про стягнення боргу, в день проведення судового засідання, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора та спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст.13 ЦК України).

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, ВС у справі № 405/1820/17 від 24.07.2019 року урахував, що: 1) відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідач ОСОБА_2 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно, як боржника.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також, поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинне бути виконане належним чином, а тому кожний кредитор у праві розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому всі боржники мають на меті добросовісно виконати всі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора. (Постанова ВП ВС, справі № 234/3341/15-ц від 22.05.2019)

За таких обставин, з наведених правових підстав, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідачів на користь позивача в розмірі 15140 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 526, 530, 543, 549-552, 610, 1054, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 76-78, 83, 133, 141, 258-259, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності - задовольнити.

Визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_22 , д.н.з. НОМЕР_1 , укладений 28 березня 2024 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_23 , д.н.з. НОМЕР_3 , укладений 28 березня 2024 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_24 , д.н.з. НОМЕР_4 , укладений 28 березня 2024 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_25 , д.н.з. НОМЕР_5 , укладений 28 березня 2024 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним Договір купівлі – продажу транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_26 , д.н.з. НОМЕР_6 , укладений 28 березня 2024 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 .

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_22 , д.н.з. НОМЕР_1 у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_23 , д.н.з. НОМЕР_3 , у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_24 , д.н.з. НОМЕР_4 , у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_25 , д.н.з. НОМЕР_5 , у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення транспортного засобу марки «МАЗ» модель 551605, номер шасі НОМЕР_26 , д.н.з. НОМЕР_6 , у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Стягнути у рівних частинах із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_27 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) витрати по оплаті судового збору у сумі 15 140 (п?ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст виготовлено 26 червня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН