Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
Дата: 24 червня 2026 р.
Справа: №504/2759/26
Суддя: Литвинюк А. В.
Справа № 504/2759/26
Номер провадження 1-кп/504/573/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.06.2026 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , яка здійснює кримінальне провадження одноособово, розглянувши в спрощеному провадженні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026166330000039 від 04.06.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бендери Республіки Молдова, громадянина України, який має середню освіту, розлучений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-13.01.2025 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
встановив:
на підставі вироку Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.01.2025 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та йому призначено покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.
30 червня 2025 року засудженого ОСОБА_2 поставлено на облік в Одеському районному відділі №3 філії Державної установу «Центр пробації» в Одеській області.
23 лютого 2026 року ОСОБА_2 ознайомлений з порядком та умовами відбування призначеного йому покарання та з передбаченою законом відповідальністю у випадку ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт. Після чого, ОСОБА_2 надано направлення до Доброславської селищної ради Доброславської ОТГ Одеського району Одеської області, для відбуття призначеного йому покарання, яке останній повинен розпочати 24 лютого 2025 року.
23 лютого 2026 року ОСОБА_2 прибув до Доброславської селищної ради, надав направлення від Одеського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області щодо відбування покарання у виді громадських робіт, ознайомився з графіками робіт на лютий, березень та квітень 2026 року, згідно яких мав виконувати громадські роботи по 4 години кожного робочого дня, крім святкових та вихідних днів.
Цього ж дня, 23.02.2026, ОСОБА_2 приступив до виконання громадських робіт, відпрацювавши дві години громадських робіт, тобто 23.02.2026 та 24.02.2026.
У подальшому, починаючи з 25.02.2026, діючи умисно, з метою ухилення від призначеного покарання ОСОБА_2 до Доброславської селищної ради більше не прибував та громадські роботи не виконував.
Таким чином, ОСОБА_2 призначене вироком суду покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт у повному обсязі не виконав, без поважних на те причин, та у такий спосіб ухилився від виконання покарання, призначеного йому вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.01.2025, та не відбув призначене покарання у виді громадських робіт загальною кількістю 118 (сто вісімнадцять).
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими дізнанням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 389 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який раніше судимий, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, не одружений, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітнього сина.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.67 КК України не встановлені.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, наявності обставини, що пом`якшує покарання та відсутності обставин, що його обтяжують, суд прийшов до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді пробаційного нагляду в межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 389 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому, складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків здійснюється відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 72 КК України, згідно якої менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: двом дням пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт.
Обвинувачений після постановлення вироку Комінтернівським районним судом Одеської області від 13.01.2025 за ч. 1 ст. 164 КК України, але до повного відбуття призначеного покарання у виді громадських робіт строком 120 годин, вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, а тому суд до призначеного покарання за цим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Відповідно до ч.1 ст.72 КК України відповідає 1 дню пробаційного нагляду відповідає 4 години громадських робіт.
Отже, остаточне покарання обвинуваченому слід визначити за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України з урахуванням правил співвідношення громадських робіт та пробаційного нагляду, передбачених ч. 1 ст. 72 КК України, частково приєднавши частину невідбутого покарання до покарання призначеного за даним вироком.
Речові докази відсутні, процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати до призначеного покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівським районним судом Одеської області від 13.01.2025, та остаточно призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 72 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 2 (роки) роки та 15 (п`ятнадцять) днів.
Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ч.2, 3 ст.59-1 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок строку відбуття покарання обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua