Судовий наказ від 28 червня 2026 р. у справі №947/26141/26 — Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/26141/26

Провадження № 2-н/947/8822/26

СУДОВИЙ НАКАЗ

29.06.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Любов Василівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на її – ОСОБА_1 користь аліменти на неповнолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Вказана заява сформована в системі «Електронний суд» 24.06.2026 року та зареєстрована судом 25.06.2026 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктами 4 ч.1 ст.161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

З наданих документів вбачається, що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 09.08.2018 року по цивільній справі №520/6293/18 розірвано шлюб, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 14.11.2003 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1159 від 14.11.2003 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 11.09.2018 року.

За час перебування у шлюбі у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 30.01.2019 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 30.01.2019 року.

18.03.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підписав заяви, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сизоненко Д. В., які зареєстровані в реєстрі за №641 та №642, в яких підтвердив у томи числі про згоду щодо добровільного покладення усіх прав на виховання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підтвердив, щовін згоден з рішеннями, прийнятими одноосібно матір`ю, з питань їх виховання а також із здійсненням нею законного представництва дітей у всіх правових діяннях у повсякденному житті, в тому числі вжиття заходів щодо охорони його здоров`я, щодо віросповідання, отримання ними освіти навчання, вибір мови, угод з нерухомістю і банківськими справами, організації вільного часу, визначення місця його проживання, а також адаптації, в період їх спільного проживання за межами України.

Заявницею зазначено, що неповнолітні діти сторін по справі мешкають разом з нею на території Федеративної Республіки Німеччина.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з вимогами ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України обмежено верхній розмір стягуваних аліментів, нижній же розмір належних до стягнення у такому випадку аліментів закріплений відповідною нормою матеріального права, на якій, згідно до вимог п. 4 ч. 1ст. 168 ЦПК України, має ґрунтуватися судовий наказ, - у даному випадку на ч. 2 ст. 182 СК України, за якою мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, дане положення закону є безспірною, встановленою державою правовою гарантією для неповнолітніх осіб, права яких не можуть бути обмежені внаслідок застосування того чи іншого судового провадження при вирішенні питання їх належного матеріального утримання, мінімальне матеріальне забезпечення неповнолітніх дітей у вказаному розмірі є законним обов`язком боржника.

Згідно зі ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Посилання заявника на підстави про можливість винесення судового наказу знайшли своє підтвердження відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, у зв`язку з чим слід видати судовий наказ у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи зазначене, оскільки заявниця на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягнути з боржника на користь держави судовий збір, враховуючи подання заявницею заяви до суду в електронній формі, у розмірі 264 гривень 24 копійок.

Керуючись ст. ст. 161, 167-168, 430 ЦПК України, ст. ст. 150, 180-183 СК України, суддя,

НАКАЗУЄ:

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на неповнолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 24.06.2026 року та до досягнення дітьми повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки.

Суд у відповідності до п.7 ч.1 ст.168 ЦПК України повідомляє, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Судовий наказ в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Не пізніше наступного дня з дня видачі судового наказу надіслати боржнику копію судового наказу разом з копією заяви стягувача з копіями доданих до неї документів.

Інформацію щодо справи можливо отримати за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Відповідно до ч.3 ст. 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України.

На підставі ст. 170 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України.

Судовий наказ набирає законної сили з моменту винесення.

Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.

Строк пред`явлення судового наказу до виконання в частині стягнення аліментів діє протягом усього періоду, на який присуджені аліменти.

Суддя Л. В. Калініченко