Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №947/21402/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21402/26

Провадження № 1-кп/947/1019/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162480000809 від 01.04.2026 року у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , 30 березня 2026 року, о 21 годині 11 хвилин, перебуваючи поблизу під`їзду № 4 ЖК «Модерн», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 40, побачив залишений велосипед марки «ARDIS» моделі «DISCOVERY 29" AL MTB», 2019 року випуску, у корпусі сіро-помаранчевого кольору, з діаметром коліс 29 дюймів, з 21 швидкостей, що належить ОСОБА_4 , в цей час у останнього виник умисел на таємне викрадення вказаного велосипеда.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 30 березня 2026 року о 22 годині 41 хвилині перебуваючи поблизу під`їзду № 4 ЖК «Модерн», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 40, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, строк дії якого продовжено, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_4 , а саме велосипед марки «ARDIS» моделі «DISCOVERY 29" AL MTB», 2019 року випуску, у корпусі сіро-помаранчевого кольору, з діаметром коліс 29 дюймів, з 21 швидкостей, вартістю 7000 гривень, та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_5 , спричинив матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_4 на суму 7000 гривень.

Окрім цього, 13 квітня 2026 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , куди його запросив малознайомий ОСОБА_6 , де вони разом проводили дозвілля. Далі, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , побачив велосипед марки «Kelb.bike», моделі «E-1913», темно-сірого кольору, розмір рами 21, розмір колеса 27,5, серійний номер «ST2020032300215», акумулятор 48V 10Ah Li-ion, двигун 350W, що стояв у коридорі вказаної квартири, та в цей час у останнього виник умисел на таємне викрадення вказаного велосипеда.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вибравши момент, коли ОСОБА_6 , відволікся, ОСОБА_5 , вийшов до коридору зазначеної квартири, впевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, строк дії якого продовжено, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6 , а саме велосипед марки «Kelb.bike», моделі «E-1913», темно-сірого кольору, розмір рами 21, розмір колеса 27,5, серійний номер «ST2020032300215», акумулятор 48V 10Ah Li-ion, двигун 350W, вартістю 20605 гривень 55 копійок, та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_5 , спричинив матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_6 на суму 20605 гривень 55 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, пояснив, що дійсно таємно викрав велосипеди. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень, повідомив суду, що у повному обсязі відшкодував матеріалі та моральні збитки, завдані внаслідок кримінального правопорушення. Надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_4 повідомив суду, що прямими очевидцем крадіжки його велосипеда не був, про факти та обставини йому стало відомо від співробітників поліції. Просив суд призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі.

Беручи до уваги, що обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та не заперечував фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, суд, керуючись положеннями частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, після з`ясування думки всіх учасників судового провадження, дійшов висновку про можливість обмеження обсягу дослідження доказів.

Суд роз`яснив сторонам кримінального провадження зміст зазначеної норми закону, відповідно до якої, у разі визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину та за наявності згоди сторін, суд має право не досліджувати ті докази, що стосуються фактичних обставин справи, якщо вони ніким не оспорюються, за умови, що таке обмеження не суперечить завданням кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема, забезпечення того, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а невинувата особа не була обвинувачена чи засуджена.

Згідно зі ст.ст. 22, 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів, при цьому суд досліджує докази безпосередньо та надає оцінку лише тим із них, які були предметом судового розгляду.

Під час судового розгляду суд з`ясував, що учасники процесу не заперечують проти застосування вказаної процедури, погоджуються з тим, що фактичні обставини події встановлені достатньо повно, а визнання обвинуваченим вини не викликає сумнівів у його добровільності та усвідомленості. У зв`язку з цим суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, окрім допиту самого обвинуваченого та вивчення матеріалів, що характеризують його особу, оскільки зазначені обставини не є спірними та підтверджуються сукупністю доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження.

Суд окремо роз`яснив обвинуваченому правові наслідки застосування положень частини третьої статті 349 КПК України, а сааме, що в такому випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, оскільки вони визнаються такими, що не підлягають подальшому перегляду. Обвинувачений підтвердив, що зазначене йому зрозуміло, і наполягав на розгляді справи у скороченому порядку.

Таким чином, дотримавшись вимог кримінального процесуального закону, суд дійшов висновку, що обмеження обсягу дослідження доказів не порушує прав сторін, відповідає принципам безпосередності, змагальності та диспозитивності судового розгляду, закріпленим у статтях 22, 23, 26 КПК України, та спрямоване на забезпечення розумних строків судового провадження відповідно до статті 28 КПК України.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого та потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану – доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, його щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, а також думку потерпілого, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України.

Разом із тим, вирішуючи питання про можливість застосування положень ст. 75 КК України, суд виходить із того, що відповідно до цієї норми закону особа може бути звільнена від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини кримінального провадження, дійде висновку про можливість її виправлення без реального відбування призначеного покарання.

Беручи до уваги, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд приходить до переконання, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання повною мірою відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України, принципам справедливості, законності, співмірності та індивідуалізації кримінальної відповідальності, забезпечить досягнення мети покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст.100 та ст.124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 100, 110, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити показання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 та пункту 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Стягнути с ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів на загальну суму 4 250 гривень.

Стягнути с ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення спеціаліста на загальну суму 240, 99 гривень.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-Електронні носії інформації, на яких зафіксовано хід та результати слідчих (розшукових) та процесуальних дій – зберігати в матеріалах кримінально провадження;

-Велосипед марки «Kelb.bike», моделі «E-1913», темно-сірого кольору, розмір рами 21, розмір колеса 27,5, серійний номер «ST2020032300215», акумулятор 48V 10Ah Li-ion, двигун 350W – вважати повернутим за належністю потерпілому ОСОБА_6 , згідно гарантійної розписки.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1