Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №607/4960/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2026 Справа №607/4960/26 Провадження №2/607/3753/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №78859988 від 10.04.2023 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено в електронній формі договір позики №78859988. За умовами договору позикодавець надав підповідачу грошові кошти у розмірі 9000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5% в день (базова процентна ставка). Позикодавець свої зобов`язання виконав та перерахував кошти на платіжну картку відповідача. Надалі на підставі договорів факторингу право грошової вимоги за вказаним договором позики перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП». Оскільки відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, станом на дату подання позову утворилась заборгованість, яку позивач просив стягнути в сумі 36000,00 грн., з яких: 9000,00 грн. - заборгованість за тілом позики та 27000,00 грн. - заборгованість за відсотками, а також судові витрати в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.03.2026 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено судове засідання на 08.04.2026, яке було відкладене до 19.05.2026. Крім того, за клопотанням позивача були витребувані докази в АТ «ПУМБ».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подав. За таких обставин, керуючись ст. 280-282 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладене до 29.05.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №78859988 в електронній формі. Договір підписано електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора uUut8djiWP, що був надісланий на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до п.2.1.-2.3. договору, сума кредиту становить 9000,00 грн. Строк кредитування/строк договору 30 днів. Процентна ставка (базова)/день 2,5% (фіксована). Дата повернення кредиту 10.05.2023. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою ( її частиною) 2,70 % в день. Орієнтовна загальна вартість позики 11362,50 грн.

Відповідно до п. 5. договору позики №78859988, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що: позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України; позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»). 5.3. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Згідно із п. 6.5 Правил про надання грошових коштів у позику від 16.09.2022 передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за поговором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Пунктом 6 договору позики визначено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою.

В реквізитах сторін відповідач ОСОБА_1 зазначив номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Позикодавець на виконання Договору позики №78859988 від 10.04.2023 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9000,00 грн. за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес» - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на банківську платіжну картку фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №a35936de-1442-4e73-ad43-2a7861299e2d від 10.04.2023 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Також, довідкою від 25.03.2026 АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено отримання ОСОБА_1 10.04.2023 коштів в сумі 9000,00 грн на його платіжну карту № НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про ... ринки фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів НБУ. Згідно з Постановою НБУ № 705 від 05.11.2014 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів», документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

03.07.2023 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 034-030723 від 03.07.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78859988 від 10.04.2023 р.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78859988 від 10.04.2023 р.

Так, згідно п.2.1.3. договору перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги. Момент переходу права грошової вимоги до Позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 в сумі 36000,00 грн., з яких 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2.020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 .року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтвердив, що підписання договору кредиту позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора є належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач суму отриманого тіла позики у розмірі 9000,00 грн. у встановлений договором строк не повернув, вимога позивача про стягнення тіла позики є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування позикою поза межами строку кредитування суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути відсотки за договором у сумі 27000,00 грн. Разом з тим, велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, постановою Великої Палати від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12) неодноразово вказували на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом/позикою припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту. В межах погодженого сторонами строку користування позикою (30 днів) діє ставка 2,5% в день, яка підлягає стягненню. Нарахування процентів після закінчення цього строку є безпідставним, оскільки після спливу строку кредитування правовідносини сторін переходять в іншу площину - площину відповідальності за порушення грошового зобов`язання, яка регулюється іншими нормами матеріального права (зокрема статтями 612, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України).

Так, позивачем не надано доказів, що відповідач здійснював дії, спрямовані на пролонгацію дію договору, а саме укладення між сторонами додаткової угоди відповідно до умов договору.

Також, суд відкидає покликання позивача на Умови Правил надання грошових коштів щодо нарахування процентів протягом понадстрокового користування (пролонгації/ автопролонгації) не можуть змінювати встановлений законом порядок припинення нарахування договірних відсотків після закінчення строку дії договору позики.

Крім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження підписання відповідачем, в розумінні статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у редакції від 16.09.2022.

За таких обставин, відсутність в договорі позики умов нарахування та сплати процентів понадстрокове користування позикою за поговором позики, надані позивачем Правила… не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вищезазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23.

Отже, нарахування 2,70 % на день після закінчення строку кредитування за своєю правовою природою не є платою за користування кредитом, а фактично є способом встановлення відповідальності за прострочення, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по цей час.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що проценти за користування позикою підлягають стягненню лише за період дії договору з 10.04.2023 року до 10.05.2023 року (31 день користування з урахуванням дня видачі), що за ставкою 2,5% на день від суми 9000,00 грн становить: 9 000,00 грн * 2,5% * 31 день = 6 975,00 грн. В іншій частині вимог про стягнення процентів за понадстрокове користування кредитом слід відмовити.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 15975,00 грн (9000,00 грн - тіло позики та 6975,00 грн - проценти за період з 10.04.2023 до 10.05.2023).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу підлягають пропорційному відшкодуванню. Позов задоволено частково (на 44,38%). Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1181,44 грн (2662,40 грн * 44,38%). Витрати на правничу допомогу (професійну допомогу адвоката Ткаченко Ю.О. за договором №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. та актом №5-ДІЛ від 22.08.2025 р.), підтверджені матеріалами справи в сумі 4500,00 грн, підлягають стягненню пропорційно у розмірі 1997,10 грн (4500,00 грн * 44,38%).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_4 в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) суму заборгованості за Договором позики №78859988 від 10.04.2023 року в загальному розмірі 15975,00 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень) 00 копійок, з яких: 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло позики); 6975,00 грн. - сума заборгованості за процентами за період з 10.04.2023 року до 10.05.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974) суму сплаченого судового збору в розмірі 1181 (одна тисяча сто вісімдесят одна) гривня 44 копійки та витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 1997 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 10 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення процентів - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 29.05.2026.

Головуючий суддяК. М. Грицай