Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №596/508/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2026 р. Справа № 596/508/26

Провадження № 2/596/469/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого суду Лисюк І.О.

за участю:

секретаря судового засідання Стасюк О.Д.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Печінки П.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник – адвокат Печінка Павло Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник – адвокат Печінка П.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та просить суд розірвати шлюб укладений між нею, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_2 , який вони зареєстрували 16.11.1996 року у Велеснівсткій сільській Раді Монастириського району Тернопільської області, відповідний актовий запис №6.

В обґрунтування позову посилається на те, що близько 2-3 років сімейні стосунки між ними розладналися, внаслідок відсутності взаєморозуміння. Сімейні відносини фактично припинилися та в подальшому даний шлюб зберігати не доцільно. Проти примирення заперечує.

Ухвалою суду від 24.04.2026 відкрито провадження у вказаній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено учасників справи .

14.05.2026 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого відповідач зазначає, що він не розуміє чому дружина хоче розлучитися, оскільки вони часом сваряться, однак живуть добре та виховали двох синів.

20.05.2026 ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області здійснено перехід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, про що повідомлено сторони по справі.

11.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про примирення подружжя, у якому він просить з метою збереження сім`ї надати строк до 3 місяців на примирення, оскільки відповідач заперечує проти розірвання шлюбу, вважає, що розлад між сторонами має тимчасовий характер.

15.06.2026, від сторони позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій вона просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про надання сторонам строку на примирення, посилаючись на те, що сторони більше трьох років не живуть як сім`я, вона перебуває у фактичних шлюбних стосунках з іншим чоловіком, з яким бажає зареєструвати шлюб, тому примирення є неможливим.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, категорично заперечувала щодо надання їм строку на примирення, посилаючись на формальний характер їх стосунків, а також підтвердила перебування у фактичних шлюбних стосунках з іншим чоловіком, з яким бажає зареєструвати шлюб, тому примирення є неможливим. Крім того, зазначила, що чоловік застосовує до неї домашнє насильство і вона боїться його.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на формальний характер їх стосунків, а також підтвердила перебування у фактичних шлюбних стосунках з іншим чоловіком, з яким бажає зареєструвати шлюб, тому наполягає на розірванні шлюбу. Крім того, посилалась на те, що чоловік кричить до неї в стані алкогольного сп`яніння, вона боїться з ним жити поряд.

Представник позивача адвокат Печінка П.В. підтримав позицію, висловлену позивачкою з наведених підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що не бажає розривати шлюб з дружиною. Визнав той факт, що після повернення позивачка з Польщі, вони близько 6 місяців не проживають як сім`я і стосунки між ними склались напружені.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази в справі, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 листопада 1996 року уклали шлюб, який вони зареєстрували у Велеснівсткій сільській Раді Монастириського району Тернопільської області, відповідний актовий запис №6, згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 видане 16 листопада 1996 року Велеснівсткою сільською Радою Монастириського району Тернопільської області . (а.с.5)

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. У ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 26 листопада 2018 року в справі № 761/33261/16-ц.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, сімейні відносини, що склались, суперечать інтересам позивачки.

При таких обставинах справи суд вважає, що підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 1331, 20 грн..

Керуючись ст. ст. 2,4, 10, 12-13, 76-78, 80, 141, 258-259, 263- 265, 268, 273, 274, 355 ЦПК, ст. ст. 56, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник – адвокат Печінка Павло Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 16 листопада 1996 року у Велеснівсткій сільській Раді Монастириського району Тернопільської області, відповідний актовий запис №6. (Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 видане 16 листопада 1996 року Велеснівсткою сільською Радою Монастириського району Тернопільської області)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1331, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 29.06.2026

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК