Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №576/1065/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1065/26

Провадження № 2/576/668/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області

суддяУсенко Л.М.

секретар судового засіданняГамалій Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу№ 576/1065/26

за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК»

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи та представники:не з`явились

ВСТАНОВИВ:

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 10.07.2020 у розмірі 13 896,21 грн та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зазначає про порушення відповідачем умов використання кредитного ліміту, встановленого на поточний рахунок у розмірі 13 500 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , а саме порушення строків та порядку повернення кредитних коштів.

Ухвалою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 з`явився, про причини неявки не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток засобами поштового зв`язку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Однак поштові відправлення повернулись на адресу суду без вручення відповідачу у зв`язку із відсутністю останнього за вказаною адресою, що в контексті положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК суд вважає належним повідомленням.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

10.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.

За умовами п.п. 3 Анкети-заяви (а.с. 49) у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватись відсоткова ставка 3,2% на місяць. ОСОБА_1 визнав, що умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі та Тарифах. Та беззастережно погодився із тим, що: банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень на мобільний додаток.

Пунктом 6 Анкети-заяви засвідчено генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем із зазначенням його ідентифікатора.

Умовами Договору та Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank визначені основні умови користування коштами кредитного ліміту: пільгова процентна ставка 0,00001%; базова процентна ставка 3,1% в місяць (37,2% річних); процентна ставка, яка застосовується у випадку простроченої заборгованості, 6,2% на місяць; порядок повернення кредиту щомісяця до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); умови, розмір і порядок нарахування штрафів.

На підставі анкети-заяви від 10.07.2020 позивач отримав кредит у розмірі 7 000 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту, який уподальшому неодноразово змінювався, досягнувши 20 000 грн, на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредиту (а.с. 48) та довідкою про наявність рахунку від (а.с. 47).

Відповідач користувався кредитними коштами. Натомість всупереч умов договору не здійснював своєчасно та в повному обсязі сплату щомісячних платежів на погашення існуючої кредитної заборгованості, внаслідок чого допустив прострочення виконання грошових зобов`язань і станом на 03.03.2026 за поточним рахунком на ім`я відповідача обчислюється кредитна заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13 896,21 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 17-29) та відомостями про рух коштів по рахунку відповідача (а.с. 31-45).

За таких обставин оскільки відповідач в добровільному порядку своєчасно не здійснив погашення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов`язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та положеннями укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтями 6 та 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.cт. 1066, 1069 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Укладаючи договір, сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення обов`язкового щомісячного платежу в розмірі 4% від суми заборгованості, але не менше 100 грн частина такого платежу мала йти на погашення заборгованості по тілу кредиту, а інша частина по відсоткам за користування кредитними коштами.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відповідач належним чином не виконував свого обов`язку із здійснення щомісячних платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення кредиту та сплати відсотків за фактичне користування кредитними коштами.

Станом на 03.03.2026 розмір заборгованості зафіксований позивачем в загальній сумі 13 896,21 грн, а позовні вимоги є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263 – 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» 13 896,21 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 10.07.2020, а саме, загальний залишок заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» 2 662,40 грн судового збору.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 29 червня 2026 року.

Суддя Л.М. Усенко