Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №447/1846/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1405/26

Справа №447/1846/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

29.06.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Рябчун А. В.,

при секретарі – Дидіної О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Миколаївського районного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, у якій позивач просить суд:

-розірвати шлюб, який сторони уклали від 17 серпня 2018 року, що зареєстровано виконкомом Горішневської сільської ради Миколаївського району Львівської області, актовий запис №03.

-вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подружнє життя не склалося через різні погляди на життя, ведення сімейного бюджету, виховання дитини. Вказує, що з відповідачкою тривалий час проживають окремо (більше року), шлюбні стосунки припинено, припинено сімейне господарство. Примирення неможливе. Шлюб носить формальний характер. Спору щодо аліментів, виховання дитини, поділу майна у сторін не виникає. Від подружнього життя у них народилися одна дитина:

син- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .,

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2026 року справу передано судді Рябчун А. В.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судові засідання 29 червня 2026 року, не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про розгляд справи був належно повідомлений. Однак у позовній заяві, зазначив, що свої позовні вимоги підтримує повністю, розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач в судові засідання 29 червня 2026 року, не прибула, причин неприбуття суду не повідомила, про розгляд справи була повідомлена належно. Подала заяву, у якій зазначила, що позов про розірвання шлюбу визнає.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 17 серпня 2018 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстровано 17 серпня 2018 року виконкомом Горішневської сільської ради Миколаївського району Львівсьої області, актовий запис № 03.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: ОСОБА_1 та ОСОБА_1

Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень викладених у пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

Встановлено, що шлюб перестав існувати, сторони не підтримують подружніх стосунків, від шлюбу народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу, про що подала відповідну заяву. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову, тому суд вважає, що примирення та збереження їх сім`ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між ними слід розірвати.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам дійсно допоможе збереженню сім`ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.

Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

При цьому відповідно до статей 141, 142 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню в користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі 532,48 гривень судового збору, що становить 50% від суми сплаченого позивачем судового збору при зверненні з позовом до суду, оскільки відповідачка до початку розгляду справи по суті визнав позов, а 532,48 гривень слід повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17 серпня 2018 року виконкомом Горішневської сільської ради Миколаївського району Львівсьої області, актовий запис № 03.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 18 травня 2026 року.

Повернути на користь ОСОБА_1 з державного бюджету 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 18 травня 2026 року

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя Анна Рябчун