Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №495/5094/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/5094/26

Номер провадження 2-а/495/75/2026

26 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд в складі

головуючої судді Топалової А.Л.,

із секретарем судового засідання Кісьовою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васильєв Павло Олегович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R568174 від 05.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень;

- закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R568174 від 05.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень. В оскаржуваній постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовніків, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач заперечує отримання ним повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає також про те, що Відповідачем не конкретизовані норми законодавства, за порушення яких його притягнуто до відповідальності. Окрім того звертає увагу суду, що згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП ними виявлено 16.11.2025, що підтверджується витягом з АІТС "ОБЕРІГ". Відтак з моменту виявлення адмінправопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП сплив 3-місячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст.38 КУпАП. У зв`язку з викладеним просить оскаржувану постанову скасувати, а справу закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Ухвалою Білгород-Дністровського районного суду від 16.06.2026 року відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив справу розглядати у його відсутність, вимоги позову підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, є користувачем Електронного суду, ухвалу про відкриття провадження у справі, судову повістку та копії усіх документів, долучених до справи отримав у електронному вигляді 16.06.2026 та у паперовому вигляді 18.06.2026, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, клопотань, будь-яких заяв чи заперечень до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступого.

Судом встановлено, що відповідно до постанови від 05.06.2026 № R568174 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. з можливістю сплати протягом 10 днів у розмірі 8500 гривень.

У вказаній постанові зазначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізаціюта вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Як вбачається з витягу із "Резерв+" ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , постанова ВЛК «придатний», дата ВЛК 18.03.2021, дата уточнення даних 30.04.2026.

Згідно витягу із «Резерв+», значаться відомості про те, що 16.11.2025 було звернення до Національної поліції з приводу не прибуття ОСОБА_1 за повісткою до ТЦК та СП.

ОСОБА_1 05.06.2026 подав заяву засобами додатку "Резерв +" про те, що факт вчинення адміністративного правопорушення визнає та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Повідомив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про самовизнання було сформовано постанову, яка була йому надіслана в електронній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Згідно з ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Частиною 3 ст. 201-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період , що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Указана правова норма є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативних актів, які встановлюють правила поведінки.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію »визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Так, відповідно до ч.1 ст.22 Закону, громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що громадянин, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Сам факт визнання особою вини у адміністративному порушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Відповідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого рішення.

Окрім того, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Згідно з ч.2 ст.235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У додатку "Резерв+" містяться відомості про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 16.11.2025 звернувся до Національної поліції з повідомленням про не прибуття ОСОБА_1 за повісткою.

Згідно з ч.9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Таким чином, згідно положень ст. 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення 16.11.2025. Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося поза межами строку, встановленого ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Законодавець у п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначив, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивач належними і допустимими доказами довів обґрунтованість заявлених вимог, водночас відповідач належним чином не довів правомірність винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У зв`язку із цим, оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 665 грн 60 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 грн 60 коп.

На підставі ст.ст.247,284, 293 КУпАП, керуючись ст.ст 6-9,19,20,77,241- 246, 293, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R568174 від 05.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Анна ТОПАЛОВА