Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №380/9583/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 рокусправа № 380/9583/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) із вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки з квітня 2018 року по день фактичної виплати 13.02.2026;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки з квітня 2018 року по день фактичної виплати 13.02.2026;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки з жовтня 2019 року по день фактичної виплати 27.03.2026;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки з жовтня 2019 року по день фактичної виплати 27.03.2026;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки лютого 2020 року по день фактичної виплати 03.04.2026;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки лютого 2020 року по день фактичної виплати 03.04.2026.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачі на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026, здійснили виплату індексації грошового забезпечення. Однак під час виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідачами не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за відповідні періоди. У зв`язку з ненарахуванням та невиплатою такої компенсації позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідачів на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, у яких проти позову заперечили.

В обґрунтування заперечень ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) вказали, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення здійснені своєчасно - після набрання законної сили рішенням суду, без затримки понад один календарний місяць, у зв`язку з чим відсутні підстави для компенсації. Крім того, зазначили, що позивач не звертався до відповідачів із заявою про нарахування та виплату компенсації, а відповідачі не відмовляли в її виплаті окремим рішенням, тому, на їхню думку, звернення до суду є передчасним; на обґрунтування цього послались на постанови Верховного Суду від 21.05.2014 у справі № 6-43цс14, від 09.06.2021 у справі № 240/186/20 та від 04.05.2022 у справі № 200/14472/19-а. ІНФОРМАЦІЯ_6 додатково вказало, що діяло в межах бюджетних асигнувань відповідно до Бюджетного кодексу України.

Також ІНФОРМАЦІЯ_5 просило розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження за участю представника відповідача. Оскільки вказане клопотання не відповідає загальним вимогам до форми та змісту будь-якої письмової заяви чи клопотання, встановленим статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), таке судом не розглядається.

НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) заперечив проти позову, зазначивши, що в його діях відсутнє умисне порушення строків виплати, що виплата здійснена в умовах воєнного стану, а також послався на необхідність застосування принципу співмірності з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6-113цс16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 716/9584/15-ц щодо статті 117 КЗпП України. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.

Згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 07.02.2020 № 27-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 10.02.2020.

Відповідно до інформації, відображеної в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період:

- з червня 2016 року по серпень 2019 року включно - у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 );

- з вересня 2019 року по грудень 2019 року включно - у ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- з січня 2020 року по 10.02.2020 включно - в НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_8 є припиненим. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» ліквідовано, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_9 , а на Адміністрацію Державної прикордонної служби України покладено забезпечення здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються. З огляду на наведене, а також на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19, обов`язки щодо відновлення порушених прав позивача за період проходження ним служби з вересня 2019 року по грудень 2019 року включно покладаються на ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) як орган, до компетенції якого належить ухвалення відповідного рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по 28.02.2018 включно та індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по серпень 2019 року включно у розмірі 4 433,64 грн на місяць; визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з вересня 2019 року по грудень 2019 року включно у розмірі 4 433,64 грн на місяць; визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із січня 2020 року по 10.02.2020 включно у розмірі 4 433,64 грн на місяць, в усіх випадках із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 апеляційні скарги відповідачів на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24 залишено без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

На виконання вказаних судових рішень відповідачі здійснили виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення:

- ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) - 13.02.2026 на загальну суму 149 239,11 грн;

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) - 27.03.2026 на загальну суму 16 847,83 грн;

- НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) - 03.04.2026 на загальну суму 5 873,04 грн.

Зазначені обставини підтверджуються виписками по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», копіями платіжних інструкцій, довідками про нараховані суми та відповідями на адвокатські запити, наявними в матеріалах справи, та сторонами не заперечуються.

Під час виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідачами не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтями 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).

Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств усіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу на один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159). Компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема сума індексації грошових доходів громадян (пункт 3 Порядку № 159). Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5 Порядку № 159).

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При вирішенні цього спору суд враховує узагальнену правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20, згідно з якою системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства. Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема і на підставі судового рішення.

На компенсаторному характері сум індексації та належності їх до складових заробітної плати (грошового забезпечення), спрямованих на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20, якою Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постановах від 09.06.2021 у справі № 240/186/20, від 17.11.2021, від 27.07.2022 та від 11.05.2023 (справи № 460/4188/20, № 460/783/20, № 460/786/20 відповідно).

Згідно з наведеною правовою позицією аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено обов`язок відповідного підприємства, установи чи організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. Компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості; відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про передчасність позову у зв`язку з тим, що позивач попередньо не звертався до відповідачів із заявою про виплату компенсації, а відповідачі не відмовляли в її виплаті окремим рішенням. Зазначені доводи, а також посилання на постанови Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 240/186/20 та від 04.05.2022 у справі № 200/14472/19-а, ґрунтуються на правових висновках, від яких Верховний Суд відступив у наведеній вище постанові Судової палати від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20. Чинне правове регулювання не покладає на громадянина обов`язку звертатися до уповноваженого органу із заявою про нарахування та виплату компенсації, а сама невиплата компенсації у місяці виплати заборгованості свідчить про відмову в її виплаті, яка може бути оскаржена в судовому порядку (стаття 7 Закону № 2050-ІІІ, пункт 8 Порядку № 159).

Доводи відповідачів про те, що нарахування та виплата індексації здійснені своєчасно після набрання законної сили рішенням суду, без затримки понад один календарний місяць, суд відхиляє. Визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування доходу за відповідний місяць проходження служби (за який особа мала право на грошове забезпечення з урахуванням індексації) та дати фактичної виплати такого доходу, а не дата ухвалення чи набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено право на цей дохід. Оскільки індексація грошового забезпечення за відповідні періоди проходження позивачем служби була виплачена лише у 2026 році, тобто зі значним порушенням строків її виплати, у відповідачів виник обов`язок самостійно нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у тому ж місяці, у якому здійснено виплату заборгованості за відповідний місяць.

Доводи НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про відсутність умислу у несвоєчасній виплаті суд відхиляє, оскільки компенсація втрати частини доходів за Законом № 2050-ІІІ провадиться у разі порушення встановлених строків виплати доходів незалежно від наявності вини власника або уповноваженого ним органу (особи), а тому встановлення умислу не є необхідною умовою для її нарахування. Посилання військової частини НОМЕР_4 на введення воєнного стану також не звільняє відповідача від виконання передбаченого Законом № 2050-ІІІ обов`язку, оскільки факт затримки виплати доходу та її тривалість підтверджені матеріалами справи, а Закон № 2050-ІІІ не передбачає звільнення від компенсації у зв`язку з дією воєнного стану.

Суд відхиляє й доводи військової частини НОМЕР_4 щодо необхідності застосування принципу співмірності з посиланням на постанову Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6-113цс16 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 716/9584/15-ц. Наведені правові позиції стосуються права суду зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що стягується на підставі статті 117 КЗпП України, та регулюють інші правовідносини. Предметом цього спору є нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів на суми індексації грошового забезпечення відповідно до спеціальних норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, розмір якої визначається за встановленою цими нормами формулою (добуток невиплаченого доходу на індекс інфляції за період невиплати) і не залежить від розсуду суду щодо його зменшення. Відтак підстави для застосування принципу співмірності у спірних правовідносинах відсутні.

Доводи ІНФОРМАЦІЯ_10 про здійснення виплат у межах бюджетних асигнувань відповідно до Бюджетного кодексу України не спростовують факту порушення строків виплати доходу та не звільняють відповідача від обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію, передбаченого Законом № 2050-ІІІ, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від виконання покладеного на нього законом обов`язку.

Судом встановлено, що остаточна виплата позивачу доходу у вигляді індексації грошового забезпечення здійснена відповідачами: ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) - 13.02.2026; ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) - 27.03.2026; НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) - 03.04.2026.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а саме:

- ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) - з квітня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 13.02.2026;

- Адміністрацією Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) - з жовтня 2019 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 27.03.2026;

- НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) - з лютого 2020 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 03.04.2026.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачами не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити повністю.

Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, а доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, тому в силу приписів статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з квітня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 13.02.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з квітня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 13.02.2026.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з жовтня 2019 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 27.03.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з жовтня 2019 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 27.03.2026.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 03.04.2026.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 03.04.2026.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.