Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №380/9841/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 рокусправа № 380/9841/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби в поліції, з 07.11.2015 по 31.10.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням попередньо виплачених сум, та щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2024 по 02.06.2025 із застосуванням базового місяця – грудня 2023 року, замість листопада 2015 року;

зобов`язати нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення за період проходження служби в поліції з 07.11.2015 по 31.10.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням попередньо виплачених сум, та здійснити перерахунок та доплату різниці у нарахованій індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2024 по 02.06.2025 із застосуванням базового місяця – листопада 2015 року, з урахуванням попередньо виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції та грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди (доплати), визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції та грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди (доплати), визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обгрунтування позову зазначає, що враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців. Невиконання Відповідачем такого обов`язку свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності. Таким чином, Відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Фактично після прийняття постанови №988 оклади поліцейських до теперішнього часу не змінювалися, що не заперечується відповідачем. Саме з прийняттям постанови №988 визначено базовим місяцем для визначення індексації листопад 2015 року. Таким чином нарахування Відповідачем індексації грошового забезпечення позивача з січня 2024 року по грудень 2024 із застосуванням базового місяця - грудень 2023 року є неправомірним, а отже наявні підстави для задоволення Позовних вимог позивача в цій частині. Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення поліцейського. Відповідно до статей 1, 2, 5, 9 Закону №1282-XII та пункту 2 Порядку №1078 суми індексації є складовою грошового забезпечення, а отже, мають враховуватися при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку.

Відповідач у відзиві зазначив, що лише постановою КМУ від 18.10.2017 №782 до пункту 2, зазначеного порядку, були внесені зміни про те, що проведення індексації доходів населення здійснюється також і поліцейським. Індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2017 року було нараховано та виплачено в грудні 2017 року (373,85 за листопад та 458,12 за грудень). За базовий місяць взято місяць призначення на посаду, а саме листопад 2015 року. Відтак, враховуючи передбачений статтею 19 Конституції України обов`язок органу державної влади або його посадової особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зважаючи на відсутність встановлених законодавством підстав для виплати та способу нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по жовтень 2017 року включно, позовна вимога щодо проведення та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період – задоволенню не підлягає. Сума індексації, яка склалася в грудні 2024 року, в січні 2025 року не нараховується, а січень 2025 року став новим базовим місяцем для обчислення індексації індекс споживчих цін для індексації грошових доходів населення обчислений наростаючим підсумком, перевищив поріг індексації, встановлений у розмірі 103% у липні 2025 року, і відповідно на день звільнення 02.06.2025 ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення не нараховувалась і не виплачуватись через відсутність законних підстав. Здійснення перерахунку сум індексації у 2024-2025 роках на основі індексу споживчих цін наростаючим підсумком з листопада 2015 року є прямим порушенням діючих норм законодавства, зокрема Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX та Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» 19.11.2024 № 4059-IX. Законодавцем не включено індексацію грошового забезпечення до розрахунку місячного грошового забезпечення згідно з яким здійснюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні. Оскільки індексація грошового забезпечення не належить до надбавок, доплат, підвищень, тобто не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, така не підлягає врахуванню при нарахуванні одноразової грошової допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні. Додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, не має регулярного характеру та не відноситься до складу місячного грошового забезпечення, як доплата, що має постійний характер.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі та витребувано для долучення до матеріалів справи від позивача та від відповідача до 27.05.2026 року належним чином завірені копії грошового атестата позивача; доказів його вручення та отримання позивачем; доказів виплати позивачу усіх належних сум його грошового забезпечення при звільненні; повідомлення позивача про виплачені суми при звільненні в порядку визначеному ч.1 ст.116 КЗпП України, журналу обліку видачі грошових атестатів.

При цьому, усі витребувані документи, зокрема, грошовий атестат позивача, який необхідний для вирішення питання про застосування строків давності звернення до суду із даним позовом, сторонами суду не було надано.

Враховуючи вказану обставину, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про залишення даної позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, оскільки ним не подано доказів у підтвердження обставин належного повідомлення позивача про виплачені суми при звільненні, а тому згаданий строк не може уважатись пропущеним.

Дослідивши докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Листом від 10.04.2026 року відповідач повідомив представника позивача, що зміну до пункту 2 Порядку №1078 доповнивши абзац п?ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських» внесено постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782. З огляду на зазначене, були відсутні правові підстави для нарахування ОСОБА_2 інлексації за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. У 2023 році роботодавці були звільнені від обов?язку індексації зарплати. Це було передбачено пунктом з Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет України на 2023 рік», який призупинив дію Закону «Про індексацію грошових доходів населення» у 2023 році. Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX законодавцем визначено імперативну норму обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024. Враховуючи зазначене, а також норми Порядку №1078 базовим місяцем нарахування індексації грошових доходів громадян, одержаних в гривнях на території України, які не мають разового характеру для всіх роботодавців визначено грудень 2023 року, оскільки нарахування індексації відновили з 1 січня 2024 року (лист Мінсоцполітики від 04.01.2024 №2/0/214-24). Незважаючи на те, яким був базовий місяць індексації, з січня по липень 2024 року права на поточну індексацію не було. Адже право на індексацію виникає у випадку, якщо приріст індексу споживчих цін перевищує поріг індексації 103 %, а саме: з 01.08.2024. Тому індексація грошового забезпечення ОСОБА_3 почала нараховуватися і виплачуватись, як і іншим поліцейським, з серпня по грудень 2024 року, і здійснення перерахунку сум індексації на основі індексу споживчих цін наростаючим підсумком з листопада 2015 року є прямим порушенням діючих норм законодавства. згідно наказу ГУНП у Львівській області від 02.06.2025 Nє387 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно ч.1 п.2 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». У місяці звільнення відповідно до зазначеного наказу ОСОБА_3 згідно норм чинного законодавства нарахована та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - ПКМУ Nє988) та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі - Порядок та умови. Так, відповідно до п.б Розділу VIII зазначених Порядку та умов нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення. Додаткова винагорода, яка виплачується поліцейським на період воєнного стану, передбачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за своєю суттю не відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, і станом на дату звільнення 02.06.2025 у червні 2025 року ОСОБА_1 не встановлювалась.

Змістом спірних правовідносин є нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби в поліції, з 07.11.2015 по 31.10.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2024 по 02.06.2025 із застосуванням базового місяця – грудня 2023 року, замість листопада 2015 року; не нарахування та не виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди (доплати), визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 1, 2, 4, 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року за №1282-XII (надалі – Закон №1282-XII), з наступними змінами та доповненнями, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до пунктів 1-1, 4, 5, 6, 14 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 року підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 зазначив, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Статтею 5 Закону №1282-XII, визначені джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Частиною 6 цієї статті зазначено, що проведення індексації грошових коштів доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загального обов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-У1І1, Кабінету Міністрів України доручено за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.

Згідно пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 - виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за № 1013, яка застосовується з 01.12.2015 року). До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації працівників, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року за №1078.

Частиною шостою статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено джерело коштів на проведення індексації.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

Оскільки індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не була проведена у встановлений статтею 4 Закону №1282-XII строк, тому є необхідність зобов`язати відповідача провести розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача.

При цьому суд зазначає, що непроведення та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення є обмеженням його Конституційних прав відповідачем, що є незаконним.

В пунктах 23, 26 рішення у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В пунктах 22-23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сукач проти України» остаточне рішення від 10.06.2011 зазначено, що Суд повторює, що поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають і активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу (див. рішення щодо прийнятності у справі «Броньовські проти Польщі» [ВП], заява №31443/96, пункт 98, ЕЄНЯ 2002-Х).

Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи, підприємства, організації не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Окрім того, в матеріалах справи наявні докази того, що індексація позивачу за вказаний період нарахована не була.

Таким чином, відповідач зобов`язаний провести індексацію грошового забезпечення позивача за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 у встановленому законом порядку.

Щодо застосування базового місяця 2008 року при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення зі період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Аналіз п.5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Оскільки постановою Кабінету міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» вперше було визначено посадові оклади та в подальшому розмір окладу та інших складових не збільшувався, то листопад 2015 року є місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів), відповідно він є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.

Відтак, зазначені позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2024 по 02.06.2025 з невірним базовим місяцем.

Як уже згадувалось раніше, позивачу за вказаний період було розраховано індексацію грошового забезпечення з урахуванням грудня 2023 року як базового місяця.

При цьому, враховуючи уже встановлену обставину, що Поставною №988 було вперше визначено посадові оклади поліцейських та в подальшому розмір окладу та інших складових не збільшувався, то у даному випадку саме листопад 2015 року є базовим місяцем для обрахунку індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Відтак, позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо не нарахування та не виплатити одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, з урахуванням додаткової винагороди (доплати), визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (ч.3 ст.59 Закону №580-VIII).

Відповідно до ст.60 вказаного Закону, відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Статтею 102 Закону №580-VIII визначено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розділом VIІ Порядку МВС №260 визначена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні із служби.

Пунктом першим цього розділу визначено, що поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з п.6 даного розділу нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27.03.2025 року у справі №240/2921/23 Верховний Суд зазначив наступне: «Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, Верховний Суд зазначає, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що: додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану; розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №200/1564/24.

Застосовуючи указану правову позицію колегія суддів не стверджує про подібність правовідносин у справі № 200/1564/24 та у справі що розглядається, а використовує указаний підхід для з`ясування правової природи додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168.

Отже, указаний висновок є застосовним до спірних правовідносин та колегія суддів, яка здійснює касаційний перегляд цієї справи, не знаходить підстав для відступу від останнього.

За такого правового урегулювання та обставин справи Верховний Суд уважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

Отже, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивачки зі служби в поліції, додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася їй з березня 2022 року по жовтень 2022 року включно, відповідно до Постанови № 168».

З наведеного можна зробити висновок, що пункт 1 Постанови №168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже, за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена п.1 Постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Враховуючи зазначені правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з приводу зобов`язання відповідача перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, включивши до такого розрахунку доплату, визначену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Відповідач ще не здійснив нарахування (перерахунок) індексації грошового забезпечення позивачу на виконання даного рішення суду.

Відтак, зазначені позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби в поліції, з 07.11.2015 по 31.10.2017 з урахуванням попередньо виплачених сум та щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2024 по 02.06.2025 із застосуванням базового місяця – грудня 2023 року, замість листопада 2015 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (адреса: м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження служби в поліції з 07.11.2015 по 31.10.2017, з урахуванням попередньо виплачених сум, та здійснити перерахунок та доплату різниці нарахованої індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2024 по 02.06.2025 із застосуванням базового місяця – листопада 2015 року, з урахуванням попередньо виплачених сум.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1064 (одну тисячу дев`яносто шість) грн. 96 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович