Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №465/1541/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 465/1541/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м.Львів

суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «АКЦЕНТ- Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановила:

Позивач АТ «А-БАНК» в інтересах якого діє адвокат Шкапенко О.В. 20.02.2026 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № А322CT155101049804 від 23.11.2020 у розмірі 43213,69 грн станом на 17.12.2025 та судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.11.2020 відповідач ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк`з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк» відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 50 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк`разом з умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.uа/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується його підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені до відома відповідача, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». На суму фактично використаного кредитного ліміту банк нараховує відсотки за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними у тарифах. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, що відображено у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у разі порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, а тому станом на 17.12.2025 має заборгованість 43 213,69 грн, яка складається з наступного: 32 084,78 грн заборгованість за кредитом; 11 128,91 грн заборгованість за процентами. Також, позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків із вимогою виконати взяті на себе зобов`язання, однак відповідач продовжує ухилятися від їх виконання. На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 24.02.2026 справу скеровано за підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30.03.2026 справу залишено без руху і надано позивачу строк, який не перевищує п?яти днів для усунення недоліків.

09.04.2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків від позивача. Окрім цього, суд також врахував клопотання позивача від 17.12.2025 про розгляд справи за його відсутності. З огляду на це, ухвалою від 13.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд вказаної справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 скеровувалась рекомендованою поштовою кореспонденцією ухвала про відкриття провадження у справі, в якій відповідачу роз`яснено право, порядок та строк подання відзиву на позовну заяву, однак як вбачається із конверта, яким скеровувалась судова кореспонденція, такий повернуто на адресу суду неврученим адресату із зазначенням причин невручення, згідно довідки АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 31, 32 рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2021 у справі «Сидоренко Світлана Василівна проти України», заява № 73193, хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, ст. 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів.

З наведеного вище випливає, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження не подав, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не скеровано.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідач 23.11.2020 звернувся до АТ «А-Банк» із заявою в електронному вигляді клієнта банку № А322СТ155101049894 від 23.11.2020 про надання йому кредиту за послугою «Швидка готівка» на умовах беззалогового кредиту, на суму 70000,00 грн строком на 24 місяці із фіксованою процентною ставкою 50%, підписавши таку електронним підписом з ідентифікатором.

Підписавши вказану Заяву позичальник водночас погодився з тим, що така Заява разом із Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-Банк» при наданні банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір. (а.с.6).

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався отриманими кредитними коштами, час від часу сплачував заборгованість, проте станом на 17.12.2025 залишилась заборгованість в розмірі 43 213,69 грн. Доказів зворотнього відповідач суду не надав (а.с. 7)

Згідно із ч.2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст.3 цього Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Підписаний таким чином Договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Згідно меморіального ордера № TR.15812541.19755.69649, призначенням платежу у якому зазначено: видача кредиту згідно Договору № А322CT155101049804 від 23.11.2020, ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 70 000,00 грн (а.с.9).

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за наданим кредитом та виписки по кредиту, у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язань за Договором № А322CT155101049804 від 23.11.2020, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , утворилась заборгованість за наданим кредитом, яка станом на 17.12.2025 становить 43 213,69 грн, яка складається з наступного: 32 084,78 грн заборгованість за кредитом; 11 128,91 грн заборгованість за процентами(а.с. зв. 9 - 11)

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення кодексу, що регулюють договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, як і не надав доказів належного виконання ним умов кредитного договору, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його підставним.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 43 213,69 грн, а тому позов слід задоволити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позову позивачем сплачено 2422,40 грн судового збору (платіжне доручення № 6005315474964 від 01.04.2025 року (а.с. 21). Водночас, відповідно до ухвали про залишення без руху від 30.03.2026, заяви про усунення недоліків, яка подана 09.04.2026, а також платіжного доручення № 1775569705, позивачем було доплачено судовий збір у сумі 240 грн.

Звідси випливає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 81, 89, 141, 263-265, 274, 279, 354,355 ЦПК України, суд —

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 43 213 (сорок три тисячі двісті тринадцять) грн 69 коп. та 2662 грн 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ БАНК», ЄДРПОУ: 14360080, МФО № 307770, рах. НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 29.06.2026

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал рішення у справі № 465/1541/26.

Суддя Б.М.Гедз