Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №331/5507/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №331/5507/25

Суддя: Кольц Д. М.

Справа № 331/5507/25

Провадження № 3/331/18/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №445837 від 06.09.2025 року та протоколом серії ЕПР1 №445814 від 06.09.2025 року, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за ч.1 ст. 122-2 КУпАП -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2025 року серії ЕПР1 №445814 – 06 вересня 2025 року о 22 год. 28 хв. у м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул.. Гоголя, буд. 149 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом BMW 520i державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки ТЗ під час безперервної відео фіксації. Від керування ТЗ відсторонений, шляхом передачі ТЗ тверезому водію, про повторність попереджений. Водій порушив п. 2.5 ПДР. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2025 року серії ЕПР1 №445837 – 06 вересня 2025 року о 22 год. 28 хвилин у м. Запоріжжі, вулиця Гоголя, буд. 149, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом BMW 520i державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку уло здійснено шляхом ввімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів із подачею спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 122-1 КУпАП.

Приймаючи до уваги, що зазначені протоколи про адміністративне правопорушення складені щодо однієї й тієї ж особи, розглядаються судом одночасно, приходжу до висновку про доцільність об`єднати справи в одне провадження.

У судове засідання, сособа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності не зявився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов`язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд керується настпуним.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до норми ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Також, приписами статті 266 КУпАП встановлений обов`язок поліцейського, яка проводить огляд водія на наявність стану спяніння або фіксує відмову від такого огляду здійснювати такі дії із використанням безперервної відео фіксації.

До протоколу ЕПР1 №445837 від 06.09.2025 року та до протоколу серії ЕПР1 №445814 від 06.09.2025 року, додані диски, однак вони не містять жодного відеозапису подій, які викладені у протоколах.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.

У справі «Карелін проти Росії» є недопустимим з боку суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, уточнення у судовому засіданні фабули правопорушення, усунення розбіжностей та неточностей, що мали місце у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такі дії є порушенням ч. 1 ст. 6 «Про захист прав людини і основоположних свобод», тобто порушено принцип рівності сторін і змагальності судового процесу. За таких умов, особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх достатності, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази, які безпосередньо надають суду можливість встановити наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч.1 ст. 122-2 КУпАП, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справу №331/5508/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 1 ст. 122-2 КУпАП зі справою №331/5507/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП, в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі №331/5507/25 провадження №3/331/1956/2025

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Д.М. Кольц

Оригінал: reyestr.court.gov.ua