Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №307/5026/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/5026/25

Провадження № 2/307/1914/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Прага 8 – Лібень, Чеської Республіки, номер 67, терміном на три місяці.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 січня 2026 року відкрито провадження у цій справі та постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Прага 8 – Лібень, Чеської Республіки, номер 67, померла її мама ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилося спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані в АДРЕСА_1 . Її мама за час життя заповіт на випадок своєї смерті не залишила і спадщина відкрилася за законом відповідно до ст. 1265 ЦК України. Спадкоємцями першої черги є діти спадкодавиці – вона, її брат ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 . Брат ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 відмовилися від своїх часток у спадковому майні після смерті матері на її користь, про що подали заяви. Вона проживає у Чеській Республіці, де з нею проживала її мама ОСОБА_5 , яку вона перевезла з України до Чехії, позаяк мати захворіла і потребувала постійного догляду, а вона із-за зайнятості на роботі в Чехії не мала можливість доглядати маму в Україні. Після тривалої хвороби мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Прага Чеської Республіки, де і була похована. Після смерті матері вона не змогла приїхати в Україну із-за віддаленості місця постійного проживання в Чеській Республіці та перебування на роботі в Чеській Республіці, а тому пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини і вимушена звернутися до суду з цим позовом.

Позивач ОСОБА_4 та її представник – адвокат Кохман М.В. у судове засідання не з`явилися, позаяк представник позивача – адвокат Кохман М.В. подала суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, позаяк подали суду заяви, справжність підписів у яких засвідчені старостою Брустурянського старостинського округу Оленою Костяк, у яких просять справу розглянути в їх відсутності, позовні вимоги просять задовольнити, майнових претензій та майнових зобов`язань щодо спадкового майна після смерті матері ОСОБА_5 не мають, права в судовому порядку оспорювати не будуть.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що мати позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Прага 8 – Лібень, Чеської Республіки, номер 67, що стверджено копією свідоцтва про її смерть.

Позивач ОСОБА_4 (до укладення шлюбу та до зміни прізвища та імені - ОСОБА_6 ) являється донькою спадкодавиці ОСОБА_5 та відноситься до кола спадкоємців першої черги за законом.

Крім неї, спадкоємцями першої черги за законом є її брат ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 , які подали суду заяви, справжність підписів у яких засвідчені старостою Брустурянського старостинського округу Оленою Костяк, у яких зазначили, що майнових претензій та майнових зобов`язань щодо спадкового майна після смерті матері ОСОБА_5 не мають, права в судовому порядку оспорювати не будуть.

Спадкодавець ОСОБА_5 на випадок своєї смерті не залишила заповіт.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входять житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані в АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_5 після спливу встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини і нотаріус в усній формі відмовив їй у оформленні права на спадщину через несвоєчасне звернення.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_4 посилається на ті обставини, що її мама ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом з нею на час відкриття спадщини станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Прага Чеської Республіки, і після відкриття спадщини протягом шести місяців вона із-за віддаленості місця постійного проживання в Чеській Республіці і місця знаходження спадкового майна в Україні та перебування на роботі в Чеській Республіці не мала можливості приїхати в Україну та подати заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Прага 8 – Лібень, Чеської Республіки.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) вказується, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 на час відкриття спадщини станом на 05 серпня 2023 року постійно проживала разом з спадкодавцем – матір`ю ОСОБА_5 у м. Прага Чеської Республіки, і після відкриття спадщини за період шестимісячного строку для прийняття спадщини, який розпочався з 05 серпня 2023 року і закінчився 06 лютого 2024 року, із-за віддаленості місця постійного проживання в Чеській Республіці і місця знаходження спадкового майна в Україні та перебування на роботі в Чеській Республіці не мала можливості приїхати в Україну та подати заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Прага 8 – Лібень, Чеської Республіки.

Зазначені обставини суд визнає об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягли за собою пропуск строку для прийняття спадщини позивачем ОСОБА_7 .

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 з поважних причин у визначений законом шестимісячний строк після смерті матері ОСОБА_5 не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому, з врахуванням принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявні правові підстави для визначення додаткового строку (три місяці) для подання заяви про прийняття спадщини.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_8 .

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 1220, 1221, 1268, 1269, 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України (в ред. 2004 року), суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Прага 8 – Лібень, Чеської Республіки, номер 67, терміном на три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Лопухів, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, громадянка Чеської Республіки, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Головуюча суддя: Сойма М. М.