Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №280/4309/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Справа № 280/4309/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Садового І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем;

- зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2026 відкрито провадження у справі №280/4309/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№24730 від 06.05.2026). Зокрема зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується електронним військово-обліковим документом у застосунку «Резерв+». Позивачу через застосунок «Резерв+» стало відомо про наявність запису щодо порушення ним правил військового обліку. Вказано, що позивач надіслав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також про направлення повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак відповіді на вказану заяву не отримав. За результатами розгляду адвокатського запиту, ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 22.04.2026 № ЩТ/2184 повідомив, що позивач порушив правила військового обліку, посилаючись на приписи абзацу 6 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також частини 3 статті 33, частини 4 статті 37 та пункту 2 частини 7 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Позивач вважає, що дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку та ініціювання подальших обмежувальних заходів за відсутності належних доказів вчинення правопорушення є неправомірними, вчиненими поза межами встановленої законом процедури. На підставі вищевикладеного позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№29671 від 28.05.2026). Зокрема зазначено, позивач не став на військовий облік за місцем свого фактичного проживання. У зв`язку з цим відносно ОСОБА_1 неможливо провести передбачені законом мобілізаційні заходи. Відповідач зазначає про наявність підозри в ухиленні позивача від виконання військового обов`язку та наголошує, що останній підлягає розшуку. На переконання відповідача, такі дії позивача порушують приписи абзацу 6 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", частини 3 статті 33, частини 4 статті 37, пункту 2 частини 7 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", що підпадає під ознаки адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП. Крім того, відповідач вказав, що на теперішній час до органів Національної поліції позивач не доставлявся, його місце перебування залишається невідомим, а облікові документи щодо нього ІНФОРМАЦІЯ_5 не складалися. Також вказано, що особисто ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`являвся та оригінали відповідних документів для перевірки не надав. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, представником відповідача подано заяву про поновлення ІНФОРМАЦІЯ_7 строку на подання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування заяви, зокрема, зазначено, що на теперішній час у ІНФОРМАЦІЯ_8 розпорядженням командира військової частини НОМЕР_3 введено особливий режим несення служби, за яким співробітники ТЦК та СП повинні залишати робочі місця під час ракетної та повітряної небезпеки. Виконання цього розпорядження спрямоване на збереження життя особового складу ТЦК та СП, але унеможливлює вчасне виконання роботи помічника з правової роботи, зокрема, та інших працівників загалом. Наведені обставини, на думку представника відповідача, свідчать про наявність об`єктивних та непереборних перешкод, що завадили своєчасному поданню відзиву на позовну заяву.

Розглянувши вказану заяву, зважаючи на необхідність дотримання принципу рівності сторін та забезпечення права відповідача подати суду доводи щодо заявлених позовних вимог, а також враховуючи поважність викладених представником відповідача підстав пропуску процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у цій справі, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставини справи, суд вважає за необхідне поновити ІНФОРМАЦІЯ_7 пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим 18.01.2002 Слов`янським МВ УМВС України в Донецькій області (а.с.9-12).

Відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» (витяг сформовано 27.03.2026) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Наявна відмітка про розшук ТЦК та СП: порушення військового обліку. Причина розшуку: не стали на військовий облік за новою адресою. Дата початку розшуку 10.01.2026 (а.с.15).

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак відповіді не отримав (а.с. 21-25).

У відповідь на адвокатський запит представника позивача відповідач листом від 22.04.2026 № ЩТ/2184 повідомив про порушення позивачем правил військового обліку, посилаючись на приписи абзацу 6 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також частини 3 статті 33, частини 4 статті 37 та пункту 2 частини 7 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с. 29-30).

Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до інформаційних баз, а саме до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Військовий стан триває на момент виникнення спірних правовідносин.

За приписами частини 3 статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) установлено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 3 і частиною 5 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 34 Закону № 2232-XII визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Відповідно до частини 4 статті 37 Закону №2232-XII, у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Статтею 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закон № 1951-VIII) визначено, що єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною 8 і 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII установлено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У частині 1 статті 6 Закону № 1951-VIII зазначено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 1 статті 7 Закону № 1951-VIII визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: місце проживання та місце перебування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 указаного Закону до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку.

Статтею 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

У силу пункту 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі Порядок № 559) передбачено, що відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що в разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, установлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

У пункту 11 указаного Положення зазначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядок № 1487) установлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Пунктом 18 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, який був чинний до 19.12.2016, було передбачено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають: особи, які прибули з тимчасово окупованої території України, після взяття на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб.

Отже, дотримання правил військового обліку належить до військового обов`язку.

За приписами частини 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як встановлено судом, під час уточнення персональних даних через електронний військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+» позивач зазначив адресу свого фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 .

Водночас, згідно з матеріалами справи, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_5 .

Відтак, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, суд встановив, що фактичним місцем проживання позивача є м. Київ.

Відповідно, після прибуття до нового місця проживання у м. Київ з іншої місцевості (адміністративно-територіальної одиниці) позивач був зобов`язаний в семиденний строк стати на військовий облік за новим фактичним місцем свого проживання/перебування.

Однак, з наданих доказів вбачається, що як протягом 7 днів після зміни місця проживання, так і станом на час розгляду цієї справи, позивач не став на військовий облік за фактичним місцем свого проживання/перебування, чим не виконав вимог частини 3 статті 37 Закону №2232-XII, у зв`язку з чим відповідач й вніс відповідні дані до Реєстру, що стосуються невиконання позивачем військового обов`язку, та звернувся до органів Національної поліції з відповідним зверненням про доставлення позивача з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо внесення відповідних даних до реєстру та звернення до органів Національної поліції у повній мірі відповідають наведеним вище положенням законодавства та обставинам справи.

Щодо тверджень позивача про те, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а тому відомості про порушення правил військового обліку до Реєстру внесені безпідставно, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154), відповідно до якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 56 Порядку №1487 Національна поліція, зокрема, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);

Відповідно до приписів пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Згідно з пунктом 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення (по тексту – КУпАП).

У свою чергу, стаття 210 та стаття 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У примітці до статті 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З урахуванням викладеного суд підсумовує, що органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд зазначає, що норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття «адміністративне затримання та доставлення призовників», а норми пункту 9 Положення №154 містять поняття «доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення». За статтею 259 КУпАП «Доставлення порушника» з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.

У свою чергу, за правилами статті 262 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) провадять адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

При цьому, доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється доставлення особи до органу ТЦК та СП, а надалі – складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Сама по собі наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210-1 КУпАП, а є передумовою для складення стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності.

У розглядуваній ситуації вказана примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з порушенням вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону №4235-IX позивач підлягає доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначене узгоджується з нормами Закону №1951-VIII, з якого слідує, що відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП передбачають внесення інформації про дату, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення (пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону). Крім того, відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до частини першої статті 7 Закону №1951-VIII належать до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, тоді як відомості про виконання особою військового обов`язку (складовою якого є, зокрема, дотримання правил військового обліку) згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1951-VIII відносяться до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Згідно пункту 4 розділу ІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.02.2025 № 80 (далі – Інструкція №80), передбачено, що підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень» є звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України .

Також пунктами 5 і 6 розділу ІІ вказаної Інструкції установлено, що підставою для внесення відомостей про стан виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України є: доставлення призовників, військовозобов`язаних, резервістів до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; наявність інформації про перебування призовників, військовозобов`язаних, резервістів в установах виконання покарань, слідчому ізоляторі, ізоляторах тимчасового тримання або місцях із спеціальним режимом тримання; смерть особи або оголошення особи померлою за рішенням суду, яку необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; повідомлення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про залишення звернення про доставлення особи до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України без виконання; проходження служби у складі Збройних Сил України, органів СБУ, розвідувальних органів України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.

Результат виконання звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в електронній формі та надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС (далі ЄІС МВС), автоматично відображається в ІП «Облік звернень».

З матеріалів справи вбачається, що позивач не з`явився у встановлений законодавством строк до ТЦК та СП для взяття на військовий облік за місцем перебування за новою адресою. У зв`язку з цим відповідачем було сформовано та направлено звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Тобто, протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно позивача не було складено з незалежних від відповідача причин, а відомості про дату, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача не могли бути внесені до Реєстру до доставлення позивача до ТЦК та СП.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що дії відповідача щодо внесення та підтримання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та ініціювання його розшуку з причини нез`явлення на облік за місцем перебування за новою адресою є правомірними, оскільки базуються на об`єктивному факті недотримання особою вимог частини 4 статті 37 Закону № 2232-XII, а закінчення строків накладення адміністративного стягнення за статтею 38 КУпАП чи відсутність винесеної постанови не спростовують наявності самого факту правопорушення та не позбавляють органи ТЦК обов`язку відображати актуальний статус військовозобов`язаного в інформаційних системах.

При цьому, суд зауважує, що в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання щодо наявності вини позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення, оскільки предметом цього спору є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не відносини між військовозобов`язаним і ТЦК та СП з приводу дотримання правил військового обліку, що становить окремий спір.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 29.06.2026.

Суддя І.В.Садовий