Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №240/25218/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/25218/25

категорія 106020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук В.В. із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийнятої до розгляду ухвалою суду від 15.01.2026 просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у неповному, невсебічному та необ`єктивному проведенні службового розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.06.2025 та призвела до отримання тяжкої травми солдатом ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.06.2025 № 5258 "Про результати розслідування нещасного випадку" в частині встановлення, що травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби;

- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.10.2025 №4929/влк;

- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене Актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 26.06.2025 №14619 (форма НВ-2);

- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене Актом про нещасний випадок (зникнення, смерть) від 26.06.2025 №14619/1 (форма НВ-3);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування для повного, всебічного та об`єктивного встановлення всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 05.06.2025 за участю солдата ОСОБА_1 , з дотриманням вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 № 332;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 за результатами повторного службового розслідування скласти та видати йому нову Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка відповідатиме вимогам Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 із зазначенням обставин отримання травми: "Травма (поранення, контузії, каліцтва), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини";

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 за результатами повторного службового розслідування скласти та видати ОСОБА_1 нові Акт форми НВ-2 та Акт форми НВ-3 з урахуванням виконання бойового завдання.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача вказав, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.06.2025 № 5258 та складені щодо позивача на його основі акти (НВ-2 від 26.06.2025 №14619, НВ-3 від 26.06.2025 №14619/1) і довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.10.2025 № 4929/влк, базуються на неповному, упередженому розслідуванні, що суперечить фактичним обставинам справи та вимогам законодавства. Вважає, що залишення цих документів у чинній редакції грубо порушує право позивача, який втратив здоров`я при захисті Батьківщини, на належний соціальний захист. Наголошує, що єдиним належним способом захисту та відновлення порушеного права є скасування оскаржуваних рішень та зобов`язання провести повторне, об`єктивне розслідування та оформити належну довідку про обставини травми (під час захисту Батьківщини).

Ухвалою суду від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28.11.2025 від представника Військову частину НОМЕР_1 (далі - відповідач, Військова частина) надійшов до суду відзив на позов, в яком просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що причинами та умовами, що сприяли вчиненню нещасного випадку та травмування солдата ОСОБА_1 є дорожньо-транспортна пригода, скоєна внаслідок порушень Правил дорожнього руху України та заходів безпеки старшим сержантом ОСОБА_2 .

Пояснює, що за наслідками розслідування нещасного випадку командиром Військової частини НОМЕР_1 винесено наказ № 5258 від 25.06.2025, яким встановлено, що нещасний випадок, внаслідок якого отримав травми водій 1 автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , пов`язаний з проходженням військової служби. Разом з тим, за наслідками розслідування відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, складено акт (форма НВ-2) № 4619 від 26.06.2025 та акт (форма НВ-3) від 26.06.2025.

Наголошує, що у випадку, який розглядається, основним критерієм, який розмежовує травмування, "пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" і "пов`язане із захистом Батьківщини" є місце настання наслідків та причинно-наслідковий зв`язок. Звертає увагу суду, що позивачем наводяться аргументи, що населений пункт, в якому сталася ДТП відноситься до зони бойових дій, однак згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією №376, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376, в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786 (далі - Перелік) населений пункт де сталося ДТП за участю позивача з 24.02.2022 відноситься до територій можливих бойових дій. При цьому, відповідно до положень наказу № 318, в період з 01.06.2025 по 30.06.2025, в Краматорському районі Донецької області визначено такі райони ведення воєнних (бойових) дій: Лиманська міська територіальна громада, Костянтинівська міська територіальна громада, Іллінівська сільська територіальна громада. При цьому, селище Олександрівна Краматорського району Донецької області на час настання нещасного випадку, тобто 05.06.2025, не відносилось до районів ведення воєнних (бойових) дій. Вказує на недостовірність доводів, наведених в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 31.10.2024 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія 2-го автомобільного відділення 1-го автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення.

Позивач перебуваючи на посаді водія, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в Торецькій міській територіальній громади Донецької області, в тому числі 05.06.2025, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2025 № 2936, копія якої наявна в матеріалах справи. Така довідка сформована на підставі: журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 інв. № 45т з 30.04.2024 по 31.12.2024, інв. № 59т з 01.01.2025 по 01.07.2025. Вказана довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).

При цьому, 05.06.2025 близько 20:15 у районі населеного пункту Олександрівка Краматорський район Донецька область внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав травми під час виконання обов`язків військової служби, не пов`язані з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, про що свідчить зміст довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

05.06.2025 позивач був призначений старшим машини, так як мав більший досвід водіння в зоні бойових дій, водієм військового вантажного автомобіля марки "КАМАЗ-4310" в.н.з. НОМЕР_2 був призначений старший сержант ОСОБА_2 . Військовослужбовці на підставі дорожнього листа № 10636 виконуючи бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 щодо забезпечення щоденного підвозу боєприпасів до підрозділу, що безпосередньо ведуть бойові дії до Торецької територіальної громади Донецької області потрапили в ДТП (зіткнення з недіючим блокпостом), внаслідок якої позивач отримав тяжку травму, яка за позицією відповідача пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до вимог розділу II Інструкції №332, на підставі доповіді про факт небойового травмування військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 від 06.06.2025 № 1458/7089, з метою уточнення причин та умов, що призвели 05.06.2025 до травмування внаслідок дорожньо-транспортної, пригоди водія 1 автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 06.06.2025 № 5867 "Про проведення розслідування нещасного випадку за фактом травмування солдата ОСОБА_1 ".

У подальшому зважаючи на необхідність отримання додаткової інформації, яка може мати суттєве значення для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин нещасного випадку із солдатом ОСОБА_1 , у тому числі - щодо причин дорожньо-транспортної пригоди, та стану військовослужбовця перед її настанням, а також з метою забезпечення дотримання вимог пункту 14 розділу II Інструкції №332, командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 5916 від 11.06.2025 "Про продовження строку проведення розслідування нещасного випадку за фактом травмування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди".

За результатам проведеного службового розслідування відповідачем складено:

- акт службового розслідування (за висновками якого, нещасний випадок, внаслідок якого отримав травми водій 1 автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, про що здійснено реєстрацію такого випадку у журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків);

- акт № 14619 проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), згідно з висновками якого нещасний випадок стався внаслідок порушення правил дорожнього руху України та правил безпеки старшим сержантом ОСОБА_2 ;

- акт № 14619/1 про нещасний випадок за наслідками якого ОСОБА_1 перебував на лікуванні.

У подальшому, за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №5258 від 25.06.2025 розслідування нещасного випадку завершене, нещасний випадок, який стався з позивачем 05.06.2025 пов`язано з виконанням обов`язків військової служби.

Представник позивача вважає, що службове розслідування проведено не повно, не всебічно, не об`єктивно, і його результати, на яких ґрунтується оскаржувана довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.10.2025 № 4929/влк, оформлена відповідно до Додатку № 5 до Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, є сумнівною та необґрунтованою, а отже протиправною. При цьому, неповнота розслідування та видача неповної, протиправної довідки порушують права позивача на належне розслідування обставин отримання каліцтва та можуть перешкодити реалізації його прав на соціальний захист, передбачений законодавством для військовослужбовців, які отримали тяжке поранення під час захисту Батьківщини.

Даний позовом подано з метою відновлення порушених прав позивача, щодо належного соціального захисту.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

На відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється дія ч.2 ст.19 Конституції України, де указано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється і дія ч.2 ст.2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведене тлумачення змісту перелічених норм права є цілком релевантним правовому висновку постанови Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 580/3690/23, де указано, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Суд відмічає, що суспільні відносини з приводу порядку виконання громадянами військового обов`язку унормовані приписами Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу", Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008; далі за текстом - Положення № 1153/2008), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІV; далі за текстом - Дисциплінарний статут), Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-ХIV; далі за текстом - Статут внутрішньої служби).

Так, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За визначенням ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Отже, кваліфікуючою умовою належного рівня військової дисципліни у Збройних Силах України законодавцем визначено саме бездоганне (тобто зразкове) виконання військовослужбовцями вимог законів та обов`язків за посадами.

Наведена вимога найвищого стандарту службової та позаслужбової поведінки військовослужбовця цілком кореспондується як із змістом Військової присяги (затверджена Статутом внутрішньої служби та постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1936-ХІІ), так і з рівнем соціального захисту військовослужбовця згідно з Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

За змістом ст.3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом, зокрема: особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих.

Отже, правова категорія "військова дисципліна" поглинає критерій "якість виконання наказу військового командиру вищого рівня".

Тому порушення військової дисципліни може мати прояв у формі діяння (як вчинку, так і бездіяльності) з приводу дотримання вимог чинного національного закону України, з приводу неуспішних/непозитивних/негативних результатів виконання наказу військового командира вищого рівня, з приводу неналежного виконання обов`язків за штатною посадою в організаційній структурі відповідного органу військового управління, військового з`єднання, військової частини.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608).

За визначення у Порядку № 608, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.

Як вже зазначалося, 05.06.2025 позивач, як старший автомобілю "КАМАЗ-4310" та військовослужбовець ОСОБА_2 , як водій даного автомобілю здійснювали перевезення боєприпасів, виконуючи бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 щодо забезпечення щоденного підвозу боєприпасів до підрозділу, що безпосередньо ведуть бойові дії до Торецької територіальної громади Донецької області, під час якого потрапили в ДТП (зіткнення з недіючим блокпостом), внаслідок якої позивач отримав тяжку травму, яка за позицією відповідача пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

У свою чергу представник позивача стверджує, що така травма отримана позивачем пов`язана із захистом Батьківщини. Представник позивача вважає, що службове розслідування проведено формально та відсутність у довідці про обставини травми ключових відомостей про ДТП напряму залежить від належних соціальних гарантій військовослужбовця.

Аналізуючи обставини справи, суд вважає за необхідне вказати, що суспільні відносини з приводу проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України та оформлення їх результатів деталізовані приписами ст.47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.5 Розділу І Порядку № 608 та Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 № 332 (далі - Інструкція № 332).

У силу п.1 розділу ІІ Інструкції № 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

За правилами п.7 розділу ІІ Інструкції № 332 нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу ІІІ цієї Інструкції.

Згідно з п.8 розділу ІІ Інструкції № 332 комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку та обладнання, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2, наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції, та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3, наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції, у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження.

Відповідно до п.9 розділу ІІ Інструкції № 332 якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

За змістом п.6 розділу ІІІ Інструкції № 332 перелік матеріалів спеціального розслідування включає, серед іншого: копію наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування; акт розслідування за формою НВ-2 з додатками (протокол огляду місця події, ескіз місця події, висновок експертизи, протоколи опитування свідків та інших осіб, медичний висновок про причини смерті або характер травми, копії документів про проходження військової служби тощо); акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо у разі визнання нещасного випадку пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби.

Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що відповідно до приписів Інструкції № 332: 1) обов`язковою умовою для складання акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 є визнання комісією з розслідування нещасного випадку (смерті) таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби; 2) у випадку, якщо комісія дійшла висновку про відсутність такого зв`язку, складається лише акт за формою НВ-2.

За правовими висновками постанови Верховного Суду від 14.05.2026 у справі №380/16138/24 акт за формою НВ-3 складається виключно у разі визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби; за відсутності такого визнання правові підстави для складання акту за формою НВ-3 у суб`єкта владних повноважень відсутні. Вимога ж потерпілої особи чи членів її сім`ї про зобов`язання скласти НВ-3 без оскарження та скасування чинного акту за формою НВ-2 фактично спрямована на зміну правових наслідків чинного управлінського волевиявлення поза встановленою процедурою і не є ефективним способом захисту прав.

Окрім того, додаткове розслідування нещасного випадку за п.25 розділу ІІ Інструкції № 332 проводиться лише у разі виявлення під час здійснення контролю порушень вимог цієї Інструкції, допущених комісією зі спеціального розслідування або командиром військової частини. Сама по собі незгода потерпілого чи членів його сім`ї з результатами проведеного розслідування які ними процесуально не оскаржуються не є підставою для додаткового розслідування.

У даних спірних правовідносинах ключовим є формулювання причинного зв`язку із отриманою позивачем травмою під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті "а" цього пункту.

Приписами п. 21.7 глави 21 розділу II Положення № 402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва).

У п. 21.8 глави 21 розділу II Положення № 402 зазначено, що при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із медичної карти стаціонарного хворого, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновок зазначений в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть) є документами, на підставі яких приймається постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків.

У свою чергу як свідчить зміст довідки № 4929/ВЛК від 08.10.2025 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 отримав травмування під час виконання обов`язків військової служби, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Довідка видана на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 5258 від 25.06.2025, яким завершено розслідування нещасного випадку за фактом травмування позивача.

За висновками службового розслідування встановлено, що дорожньо-транспортна пригода в н.п. Олександрівка Краматорського району Донецької області сталася 05.06.2025 внаслідок порушення правил дорожнього руху України старшим сержантом ОСОБА_2 . При цьому, неправомірні дії позивача та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась відсутні. Нещасний випадок пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби.

Одночасно, у ході службового розслідування встановлено (за змістом акту службового розслідування), що відповідно до бойового розпорядження командира з метою щоденного підвозу боєприпасів до підрозділів, що безпосередньо ведуть бойові дії в Торецькій територіальній громаді Донецької області, службовий автомобіль "КАМАЗ-4310" в.н.з. НОМЕР_2 05.06.2025 був завантажений боєприпасами приблизно вагою 3(три) тони. Керував вказаним автомобілем старший сержант ОСОБА_2 , а солдат ОСОБА_1 знаходився в автомобілі як старший машини (пасажир) та вказував маршрут руху. Рухались військовослужбовці зі середньою швидкістю 50-60 км/год. В`їжджаючи в населений пункт Олександрівка Донецької області солдат ОСОБА_1 побачив на відстані 100 м від нього недіючий блокпост. Він розташований був так, що його необхідно було об`їжджати здійснюючи маневр ліворуч. Не доїжджаючи до блокпоста приблизно 30 м раптово із-за блокпоста виїхав легковий автомобіль, марки він не зауважив, чорного кольору, який рухався на зустріч. З метою уникнення лобового зіткнення, водій ОСОБА_2 скерував автомобіль праворуч, однак відразу після роз`їзду з невстановленим автомобілем щоб не перекинутись на узбіччі скерував автомобіль ліворуч з метою уникнення зіткнення з блокпостом. Однак правою стороною кабіни допустив зіткнення з блокпостом. Після чого старший сержант ОСОБА_2 зупинив транспортний засіб. Внаслідок зіткнення солдат ОСОБА_1 відчув сильний біль в правій нозі. Старший сержант ОСОБА_2 надавав солдату ОСОБА_1 першу медичну допомогу. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 госпіталізували в лікувальний заклад, де йому провели ампутацію правої нижньої кінцівки на рівні середньої зони гомілки. Спиртних напоїв наркотичних чи токсичних речовин солдат ОСОБА_1 не вживав.

Таким чином, внаслідок ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження.

За медичними документами, зокрема довідкою ВЛК № 2025-0721-0833-0374-7 від 21.07.2025, довідкою про обставини травми № 4929/влк від 08.10.2025 та виписками, діагноз позивача: "Стан після ДПТ (05.06.2025) відкритий перелом обох кісток правої гомілки в с/3 з масивним дефектом м`яких тканин та пошкодженням магістральних судин. Забійно-рвана рана надбрівної ділянки справа".

Травма була несумісна зі збереженням кінцівки. Того ж дня, 05.06.2025, позивачу проведено невідкладне оперативне втручання; "ампутація правої нижньої кінцівки по типу ПХО на рівні в/3 гомілки, ревізія магістральних судин". Згодом, 12.06.2025, у зв`язку з ускладненнями (ішемізація верхнього лоскута шкіри) проведена "Реампутація на рівні в/3 правої гомілки".

Військово-лікарські комісії неодноразово підтверджували статус позивача, зокрема, у Довідці ВЛК № 2025-0721-0833-0374-7 від 21.07.2025 та Довідці ВЛК № 2025-0922-1145-0355-7 від 22.09.2025 зазначено, що: "Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби". За ступенем тяжкості ВЛК встановлено, що травма відноситься до тяжких.

У той час, в матеріалах справи міститься довідка № 2936 від 18.09.2025, за змістом якої позивач, в тому числі 05.06.2025 (день отримання тяжкої травми), брав безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області, Бахмутському району, Торецької міської територіальної бригади. Довідка видана на підставі журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 інв. № 45т з 30.04.2024 по 31.12.204, інв. № 59т з 01.01.2025 по 01.07.2025 та є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю).

З огляду на викладене, суд вважає, що довідка № 2936 від 18.09.2025 підтверджує безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в Донецькій області, Бахмутському району, Торецької міської територіальної бригади, в тому числі у день отримання тяжкої травми (05.06.2025).

Крім того, як свідчать матеріали службового розслідування, тобто не заперечується відповідачем, позивач, відповідно до бойового розпорядження командира, як старший службового автомобіля "КАМАЗ-4310" в.н.з. НОМЕР_2 05.06.2025, водієм якого був старший сержант ОСОБА_2 , перебував в автомобілі, як пасажир. Військовослужбовці виконували службовим автомобілем, який був завантажений боєприпасами приблизно вагою 3 (три) тонни підвоз таких боєприпасів до підрозділів, що безпосередньо ведуть бойові дії в Торецькій територіальній громаді Донецької області та саме під час виконання такого бойового розпорядження командира отримав тяжке поранення, що призвело до ампутації ноги внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Причиною травмування позивача визнано порушення старшим сержантом ОСОБА_2 Правил дорожнього руху та заходів безпеки.

Таким чином позивач отримав тяжку травму перебуваючи при безпосередньому виконанні обов`язків військової служби у районі бойових дій, рухаючись до підрозділів, що безпосередньо ведуть бойові дії в Торецькій територіальній громаді Донецької області на виконання бойового розпорядження командира, що є ключовим моментом у спірних правовідносинах.

Однак, під час проведення службового розслідування за фактом отримання травмування позивача, відповідачем не враховано такий факт, при цьому і не заперечується те, що вказана подія з позивачем трапилася саме під час виконання бойового розпорядження.

У свою чергу представник відповідача у наданих суду письмових поясненнях наголошує, що основним критерієм, який розмежовує травмування, "пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" і "пов`язане із захистом Батьківщини" є місце настання наслідків та причинно-наслідковий зв`язок.

Щодо причинно-наслідкового зв`язка, то матеріалами справи підтверджено факт отримання тяжкої травми позивачем саме під час виконання обов`язків військової служби.

Щодо місця настання події, підлягає врахуванню наступне.

Як свідчать матеріали справи ДТП сталася в населеному пункті Олександрівка Краматорського району Донецької області. Відповідач вказує, що однією із підстав розмежування отриманого травмування, яке "пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" і "пов`язане із захистом Батьківщини" є місце настання наслідків.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (далі - Постанова № 1364), пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400) затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Перелік № 376)

Пунктами 2 і 3 частини 1 Постанови № 1364 визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

До територій можливих бойових дій можуть бути віднесені території, які відповідають одному з таких критеріїв:

- межують з територіями активних бойових дій або з тимчасово окупованими російською федерацією територіями;

- межують з державним кордоном держави-агресора.

При цьому, згідно Переліку № 376 Олександрівська селищна територіальна громада Краматорського району Донецької області, з 24.02.2022 відноситься до територій можливих бойових дій.

У той час відповідач вважає, що населений пункт, в якому сталася ДТП не відноситься до районів ведення бойових дій, що і є основною підставою для пов`язання травми позивача саме з "виконанням обов`язків військової служби", а не "пов`язане із захистом Батьківщини".

Однак суд, не вважає вказані доводи обґрунтованими, оскільки саме у даному випадку підлягає врахуванню ключовий факт того, що військовослужбовці виконуючи бойове розпорядження щодо підвозу (транспортування) боєприпасів до підрозділів, що безпосередньо ведуть бойові дії в Торецькій територіальній громаді Донецької області потрапили в ДТП, внаслідок якої позивач отримав тяжку травму, яка призвела до ампутації ноги.

Встановлені у ході судового розгляду обставини свідчать про той факт, що саме в день та час отримання тяжкої травми, позивач був при виконанні бойових розпорядження та відповідав за підвоз боєприпасів до підрозділів, що вели бої у районі зіткнення. Транспортування вибухонебезпечного вантажу має особливий характер. Особа, яка здійснює таку діяльність перебуває в обставинах високого бойового ризику, притаманного саме захисту Батьківщини. Зазначена діяльність не притаманна звичайному виконанню завдань в тилу, а тому не може бути пов`язана лише з виконанням обов`язків військової служби.

За умов фактичної дійсності суд відмічає, що сукупністю зібраних під час спеціального розслідування доказів реально доведено наявність на момент дорожньо-транспортної пригоди двох юридично значимих обставин: 1) військовосдлужбовці виконували бойове розпорядження щодо підвезення бойовим підрозділам боєприпасів; 2) причинно-наслідковий зв`язок отриманої травми з виконанням бойових завдань встановлено; 3) військовослужбовці не перебували у стані алкогольного сп`яніння.

Тож командир військової частини як суб`єкт владних повноважень, отримавши затверджений комісією зі спеціального розслідування акт за формою НВ-2 з відповідними висновками та зібраними матеріалами, при обов`язку дотримання приписів Інструкції №332, був не лише уповноважений, а й зобов`язаний прийняти управлінське волевиявлення про складання акту за формою НВ-3 щодо позивача та пов`язання факту отримання тяжкої травми останнім із захистом Батьківщини.

У той час, зміст оскаржуваних управлінських рішень командира Військової частини НОМЕР_1 свідчить про те, що отримана позивачем травма пов`язана лише із виконанням обов`язків військової служби.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних управлінських рішень

Наведені доводи позивача є юридично спроможними у якості кваліфікації події/діяння за Інструкцією № 332.

Суд наголошує, що у контексті норм Інструкції № 332 суб`єкту владних повноважень достатньо поза розумним сумнівом установити факт того, що під час конкретного діяння чи події (коли сталося ушкодження здоров`я) військовослужбовець безпосередньо виконував обов`язки за штатною військовою посадою чи окремих наказів і вказівок старших командирів.

Решта будь-яких факторів, у тому числі, що населений пункт Олександрівка Краматорського району Донецької області не відноситься до районів ведення воєнних (бойових) дій, на чому наполягає сторона відповідча юридичного значення у контексті норм Інструкції № 332 не мають.

Ключовим у даних спірних правовідносинах є встановлений факт безпосереднього виконання під час ДТП позивачем бойового розпорядження щодо підвозу боєприпасів на позиції (транспортування).

При цьому, у межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень достовірно з`ясовано, що в момент настання дорожньо-транспортної пригоди позивач виконував обов`язків за штатною військовою посадою та бойових розпоряджень.

Відтак, отримана тяжка травма у прямому та безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка трапилася безпосередньо під час виконання позивачем бойового розпорядження та завдань із захисту Батьківщини.

Тому доводи представника позивача про необхідність зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування того самого нещасного випадку знайшли своє підтвердження за результатами оцінювання встановлених обставин, враховуючи правові висновки постанови Верховного Суду від 14.05.2026 викладені у справі № 380/16138/24, за яким проведення додаткового розслідування за п.25 розділу ІІ Інструкції № 332 пов`язане виключно з виявленням під час здійснення контролю порушень вимог цієї Інструкції.

Відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб`єкта владних повноважень як у спорі про набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування новоствореного за рішенням суб`єкта владних повноважень публічного обов`язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем - суб`єктом владних повноважень.

При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

У спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень - Військовою частиною не доведено, що встановлені обставини відповідно до положень Інструкції № 332 виключають визнання нещасного випадку (отриманої травми за результатами ДТП під час безпосереднього виконання бойового наказу) таким, що пов`язаний із захистом Батьківщини, так і дотримання процедури проведення спеціального розслідування, передбаченої розділами ІІ та ІІІ Інструкції № 332.

За результатами досліджених доказів, суд вважає, що представником позивача доведено існування обставин, які б могли спростувати правомірність оскаржуваних рішень.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень не було забезпечено дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України.

Суд вважає, що відповідач не з`ясував обставини спірних правовідносин з достатньою повнотою, зміст належної норми матеріального права витлумачив не правильно, не взяв до уваги усі юридично значимі фактори, з урахуванням документально підтверджених обставин та не з`ясував усі фізично ймовірні версії перебігу подій, лише обмежившись формальним викладенням без вказання ключових обставин.

Разом з тим важливим аргументом, наведеним представником позивача щодо місця ДТП, який підлягає врахуванню є те, що згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань така сталася на автодорозі зі сполученням "Олександріка-Краматорськ", конкретно, тобто не зазначено, що подія сталася саме безпосередньо в населеному пункті Олександрівка, який за доводами представника відповідача не відноситься до районів ведення воєнних (бойових) дій.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про доведеність заявлених позовних вимог.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у неповному, невсебічному та необ`єктивному проведенні службового розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.06.2025 та призвела до отримання тяжкої травми солдатом ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.06.2025 № 5258 "Про результати розслідування нещасного випадку" в частині встановлення, що отримана травма ОСОБА_1 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 , оформлені Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.10.2025 № 4929/влк, Актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 26.06.2025 №14619 (форма НВ-2) та Актом про нещасний випадок (зникнення, смерть) від 26.06.2025 №14619/1 (форма НВ-3).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування для повного, всебічного та об`єктивного встановлення всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 05.06.2025 за участю солдата ОСОБА_1 , з дотриманням вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 № 332.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 за результатами повторного службового розслідування скласти та видати ОСОБА_1 нову Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка відповідатиме вимогам Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 із зазначенням обставин отримання травми: "Травма (поранення, контузії, каліцтва), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 за результатами повторного службового розслідування скласти та видати ОСОБА_1 нові Акт форми НВ-2 та Акт форми НВ-3 з урахуванням виконання бойового завдання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 26 червня 2026 р.

26.06.26