Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №160/1796/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСправа №160/1796/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального медичного військово-лікарської комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Центрально медичної військово-лікарської комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України", у якій позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (ДУ "ГМКЦ МВС України") щодо не розгляду заяви від 21.11.2025 про перегляд довідки ВЛК Державної установи «Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх Справ України» від 17.11.2025 № 1281-с/НГУ по ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (ДУ "ГМКЦ МВС України") розглянути відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 заяву ОСОБА_1 про перегляд довідки ВЛК Державної установи «Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх Справ України» від 17.11.2025 №1281-с/НГУ.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був призваний за мобілізацією та проходив військову службу в ВЧ НОМЕР_1 . Підчас проходження військової служби стан його здоров`я погіршився у зв`язку з чим він був госпіталізований до лікарні та проходив тривале лікування. За результатами військово-лікарської комісії позивачу був визначений діагноз, з яким він не погодився та звернувся зі скаргою до ЦВЛК Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (ДУ "ГМКЦ МВС України"), яка не здійснила, як того вимагає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, належного розгляду скарги позивача на довідку Військово-лікарської комісії Державної установи «Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх Справ України» від 17.11.2025 № 1281-с/НГУ, оскільки відповідачем не прийнято жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити згідно вимог, встановлених підпунктами 2.3.3 та 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що свідчить про її протиправну бездіяльність.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11 лютого 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що скарга ОСОБА_1 від 21.11.2025 про незгоду з рішенням Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України» щодо придатності до військової служби в довідці від 17.11.2025 № 1281-с/НГУ надійшла 03.12.2025 до Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» та розглянута Центральною медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі-ЦМ(ВЛ)К). Комісійним розглядом копій медичної документації, наданої ОСОБА_1 та М(ВЛ)К, складеної за результатами медичного обстеження, встановлено, що рішення комісії в довідці М(ВЛ)К від 17.11.2025 № 1281-с/НГУ про придатність до військової служби прийняте на момент огляду у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402). Підстав для його перегляду наразі немає. ОСОБА_1 був поінформований, що, у разі погіршення стану здоров`я, він може пройти повторний медичний огляд в М(ВЛ)К за направленням з підрозділу за місцем служби. ЦМ(ВЛ)К при розгляді медичної документації наданої М(ВЛ)К та Позивачем встановлено, що наявні у ОСОБА_1 захворювання підпадають під дію ст. 39в, 52в, 23в, 64в, 42в Розкладу хвороб Положення про військоволікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402), за якими оглянуті особи визнаються придатними до військової служби. У разі розгляду звернення громадянина, з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями або бездіяльністю інших М(ВЛ)К – скарги, ЦМ(ВЛ)К, аналізуючи надані заявником документи та документацію М(ВЛ)К, на підставі якої було прийнято оскаржуване рішення (постанову), у межах предметної компетенції перевіряє його правильність, тобто відповідність нормативно-правовим актам з питань ВЛЕ і робить висновок. Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Розділу 10 Положення у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення. Виходячи з вищевикладеного, вважаємо, що надання Відповідачем письмового роз`яснення листом, у відповідь на заяву Позивача, відповідає нормам Положення № 285, оскільки, ЦМ(ВЛ)К у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється, а особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення (пункт 15 розділу ІІ, абзац третій пункту 11 розділу X Положення №285).

26 лютого 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що Відповідно до пунктів 2.1., 2.2 ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови, що є обов`язковими для штатних та позаштатних ВЛК. Згідно п 2.3.5.

Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Системний аналіз вищенаведених приписів Положення № 402 дає підстави прийти до висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5. Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку. Таким чином, приходжу до висновку, що моя скарга розглянута відповідачем не у відповідності по приписів Положення № 402, що дає підстави для задоволення позовних вимог у цій частині та зобов`язання ЦВЛК розглянути скаргу та прийняти відповідну постанову. З урахуванням вищенаведеного виходить що ЦВЛК Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (ДУ "ГМКЦ МВС України"), при розгляді скарги на рішення ВЛК Державної установи «Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх Справ України» від 17.11.2025 № 1281-с/НГУ, свій висновок повинна була оформити не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів, з відповідним медичним обстеженням позивача та з винесенням постанови за результатами такого розгляду.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Згідно з довідки № 1281-с/НГУ судом встановлено, що солдат в/ч НГУ ОСОБА_1 , 1980 року народженні пройшов медичний огляд в медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи «Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх Справ України», 17 листопада 2025 року.

Рішенням медичної (військово-лікарської) комісії: «Гіпертонічна хвороба 1 стадії, ступінь АГ 2, серцево-судинний ризик 2. Міокардитичний міокардіофіброз, СН 1 ст. зі збереженою скорочувальною функцією ЛШ (ФВ 68%), ІІ ФК за NYHA. Вертеброгенна цервікобрахіалгія, люмбоішиалгія ліворуч, стадія ремісії на тлі остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, протрузій міжребцевих дисків 13-15 до 2,0 мм, 15-51 4,0 мм з незначним порушенням статико-динамічної функції хребта. Варикозна хвороба обох нижніх кінцівок, ХЛВН І ступеня з двох сторін. Двобічна хронічна нейросенсорна приглухуватість, початкові прояви праворуч. 1 ступеня ліворуч (27,5 дБ).

Хронічний гастродуоденіт, стадія ремісії. ГЕРХ. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Хронічний панкреатит, ремісія. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 39в, 52в, 23в, 64в, 42в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) Визнаний придатним до військової служби (а.с. 29).

Позивач не погоджуючись з даним висновком, 21.11.2025 року звернувся зі скаргою на довідку Медичної(військово-лікарської) комісії Державної установи «Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України» щодо придатності до військової служби в довідці від 17.11.2025 № 1281-с/НГУ.

26.12.2025 року позивач отримав лист Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (ДУ "ГМКЦ МВС України"), у якій вказано, що рішення комісії в довідці М(ВЛ)К від 17.11.2025 № 1281-с/НГУ про придатність до військової служби прийняте на момент огляду у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402). Підстав для його перегляду наразі немає. ОСОБА_1 був поінформований, що у разі погіршення стану здоров`я, він може пройти повторний медичний огляд в М(ВЛ)К за направленням з підрозділу за місцем служби.

Позивач уважає протиправною бездіяльність, оскільки відповідачем не прийнято жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити згідно вимог, встановлених підпунктами 2.3.3 та 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а відтак скарга не розглянута у відповідності по приписів Положення № 402.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини 5 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ) визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285 (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2024 року № 331), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427, яким затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (надалі - Положення №285).

Пунктом 4 розділу 1 Положення №285 визначено, що М(ВЛ)К у своїй роботі керуються законодавством, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІІ Положення № 285 лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).

Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМКЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).

ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.

Згідно пункту 14 розділу ІІ Положення №285 до функцій М(ВЛ)К належить: 1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; 2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду; 3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги; 4) перевірка і узагальнення результатів роботи підзвітних М(ВЛ)К; 5) надання роз`яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підзвітним М(ВЛ)К; 6) організація навчання лікарів ЗОЗ МВС з питань проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; 7) організація роботи ЛЛК у ЗОЗ МВС (за потреби); 8) подання до ЦМ(ВЛ)К річних звітів.

Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Положення №285 ЦМ(ВЛ)К здійснює, крім функцій, зазначених у підпунктах 1-7 пункту 14, пункту 15 цього розділу, такі функції: 1) спільно із структурним підрозділом апарату МВС з охорони здоров`я та лікарями ЗОЗ МВС розробляє проєкти нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз; 2) організовує та проводить наради і збори з питань лікарської та військово-лікарської експертиз; 3) на постійній основі контролює якість проведення лікарської, військово-лікарської, лікарсько-льотної експертиз та організацію роботи підпорядкованих М(ВЛ)К.

Пунктом 1 розділу VIII Положення № 285 визначено, що за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або військової служби та причинний зв`язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 270 "Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи" з наступними змінами та доповненнями встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану на території України медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби, Національної гвардії проводиться військово-лікарськими, медичними (військово-лікарськими) комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії, та військоволікарськими комісіями, які створені при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, за результатами якого на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, таблиці додаткових вимог до стану здоров`я, наведених у додатках 1-3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, такими комісіями приймаються постанови (рішення) у формулюваннях, передбачених пунктами 20.3, 21.5, 21.6 цього Положення.

За результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу.

З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2025 року позивач пройшов медичний огляд медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України», по завершенню якого видано довідку № 1281-с/НГУ, в якій зазначено: «Гіпертонічна хвороба 1 стадії, ступінь АГ 2, серцево-судинний ризик 2. Міокардитичний міокардіофіброз, СН 1 ст. зі збереженою скорочувальною функцією ЛШ (ФВ 68%), ІІ ФК за NYHA. Вертеброгенна цервікобрахіалгія, люмбоішиалгія ліворуч, стадія ремісії на тлі остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, протрузій міжребцевих дисків 13-15 до 2,0 мм, 15-51 4,0 мм з незначним порушенням статико-динамічної функції хребта. Варикозна хвороба обох нижніх кінцівок, ХЛВН І ступеня з двох сторін. Двобічна хронічна нейросенсорна приглухуватість, початкові прояви праворуч. 1 ступеня ліворуч (27,5 дБ). Хронічний гастродуоденіт, стадія ремісії. ГЕРХ. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Хронічний панкреатит, ремісія. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 39в, 52в, 23в, 64в, 42в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) Визнаний придатним до військової служби (а.с. 29).

Не погоджуючись із вказаним висновком про придатність до військової служби, оскільки стан його здоров`я не дозволяє виконувати передбаченими статутами обов`язки з його військової спеціальності.

Листом Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» № 33/4-Г-1142 від 11.12.2025 року позивача повідомлено, що комісійним розглядом копій медичної документації, наданої нею та М(ВЛ)К, складеної за результатами медичного обстеження ОСОБА_1 , встановлено, що рішення комісії в довідці М(ВЛ)К від 17.11.2025 №1281-с/НГУ про придатність до військової служби прийняте на момент огляду у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міноборони України від 14.08.2008 №402). ). Підстав для його перегляду наразі немає. ОСОБА_1 був поінформований, що у разі погіршення стану здоров`я, він може пройти повторний медичний огляд в М(ВЛ)К за направленням з підрозділу за місцем служби.

Так, відповідно до пункту 11 Розділу Х Положення № 285, у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення.

Отже в даному випадку надання письмового роз`яснення листом відповідача на скаргу позивача, відповідає нормам Положення № 285, оскільки довідка медичної (військово-лікарської) комісії від 17.11.2025 № 1281-с/НГУ про придатність до військової служби прийнята відповідно до вказаного Положення № 285 та з урахування розкладу хвороби станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 № 402.

Таким чином, доводи позивача, що відповідач повинен був прийняти рішення згідно з вимог, встановлених підпунктами 2.3.3 та 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 є безпідставні, оскільки довідка видана на підставі Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС № 285, тому саме вказане Положення підлягало застосування під час розгляду скарги позивача на довідку від 17.11.2025 №1281-с/НГУ про придатність до військової служби.

Отже в даному випадку надання письмового роз`яснення листом відповідача на скаргу позивача, відповідає нормам Положення № 285, а відтак судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача щодо неналежного порядку розгляду його скарги.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин, у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у порядку, встановленому ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що з урахуванням того, що судом у задоволенні даного позову відмовлено, то всі судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрально медичної військово-лікарської комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев