Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №160/32536/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСправа №160/32536/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 19.07.2022 року по 31.05.2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 31.05.2024 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непідготовки та ненаправлення до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії по інвалідності, оновленого грошового атестата та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати оновлений грошовий атестат та довідку на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, починаючи з 19 липня 2022 року, розраховував грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня 2018 року, що призвело до виплати у зменшеному розмірі грошового забезпечення та похідних від нього виплат, а також не видав довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки всі виплати здійснені у відповідності до діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 , та на цей час виключений зі списків особового складу і всіх видів забезпечення.

Листом від 16 жовтня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, у розмірі 1762 гривні. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності та потребує оновленого грошового атестата і довідки про додаткові види грошового забезпечення за останні 24 місяці служби для перерахунку пенсії.

Не погоджуючись із обчисленням та виплатою грошового забезпечення у зменшеному, на думку позивача, розмірі, а також із ненаданням документів для перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спірним питанням у цій справі є застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців згідно з додатком 14.

Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції на дату прийняття було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 діяв у редакції змін, внесених пунктом 6 Постанови № 103, тобто передбачав використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та нечинним пункт 6 Постанови № 103, яким пункт 4 Постанови № 704 було викладено в новій редакції.

Таким чином, з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 сформував правову позицію, згідно з якою зазначення у пункті 4 Постанови № 704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини не суперечить делегованим Уряду повноваженням; водночас Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року, що узгоджувалося з нормою пункту 4 Постанови № 704 у редакції змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Натомість закони України про Державний бюджет України на 2022 - 2024 роки, а саме Закон № 1928-IX, Закон № 2710-IX та Закон № 3460-IX, таких застережень щодо застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, не містять.

Тобто положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, до 01 січня 2020 року не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили, а з 01 січня 2020 року таку суперечність утворюють.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-IX від 02.12.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлено у розмірі 2481 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлено у розмірі 2684 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028 грн.

Отже, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року у 2022 - 2024 роках, є більшим за розмір, встановлений на 1 січня 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, яка набрала чинності 20 травня 2023 року, внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, відповідно до яких розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Як зазначено у вказаному судовому рішенні, встановлення розрахункової величини у фіксованому розмірі 1762 гривні суперечить нормам розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та не підлягає застосуванню. Згідно зі статтею 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, застосування для періоду після 20 травня 2023 року розрахункової величини у фіксованому розмірі 1762 гривні також є неправомірним.

Застосування відповідачем при обчисленні грошового забезпечення позивача розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 гривні), а в подальшому - фіксованої величини 1762 гривні, який є нижчим за розміри прожиткового мінімуму, встановлені законами України про Державний бюджет України на 2022 - 2024 роки, не відповідало вимогам законодавства та призвело до виплати позивачу грошового забезпечення в меншому розмірі, ніж встановлений законодавством, чим порушено його право на належне грошове забезпечення.

Суд також зважає, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням зумовлює здійснення перерахунку (донарахування) усіх похідних від них видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні та премій.

З огляду на встановлену протиправність застосування відповідачем при обчисленні грошового забезпечення позивача за період з 19 липня 2022 року по 31 травня 2024 року розрахункової величини, що не відповідає актам вищої юридичної сили, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення і похідних від нього виплат за відповідний період з урахуванням раніше виплачених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити нарахування та виплату спірних сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, суд зазначає таке.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Наразі відсутні підстави вважати, що після нарахування та виплати відповідачем спірних сум грошового забезпечення позивачу не буде виплачено відповідну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб. Отже, позовні вимоги у цій частині звернені на майбутнє, права позивача у цій частині не є порушеними, у зв`язку з чим у задоволенні цих вимог необхідно відмовити як передчасних.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно непідготовки та ненаправлення оновленого грошового атестата і довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби, а також про зобов`язання видати такі документи, суд зазначає таке.

Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, передбачає, що у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців державний орган, з якого особа була звільнена із служби, видає довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Згідно з пунктом 7 Порядку проведення перерахунку та виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються, серед іншого, грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби.

Оскільки судом встановлено протиправність обчислення грошового забезпечення позивача та необхідність його перерахунку, відповідач як орган, з якого позивача звільнено зі служби, зобов`язаний підготувати та видати на ім`я позивача оновлений грошовий атестат і довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення. За таких обставин позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно та розсудливо.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог: позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 травня 2024 року з урахуванням раніше виплачених сум, а також у частині зобов`язання видати оновлений грошовий атестат і довідку про додаткові види грошового забезпечення підлягають задоволенню, а в частині зобов`язання провести виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб - залишенню без задоволення як передчасні.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) у період з 19.07.2022 по 31.05.2024 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.05.2024, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) щодо непідготовки та ненаправлення до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії по інвалідності, оновленого грошового атестата та довідки на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) видати оновлений грошовий атестат та довідку на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова