Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №160/6357/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСправа №160/6357/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Третього апеляційного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Третього апеляційного адміністративного суду в якій позивач просить:

визнати протиправним і скасувати наказ Керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року № 5-К в частині встановленого розміру надбавки за вислугу років на державній службі головному спеціалісту відділу інформаційно-технічного забезпечення Третього апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у 2025 році, а саме з 01 січня 2025 року на рівні 24 відсотків посадового окладу, з 19 лютого 2025 року на рівні 26 відсотків посадового окладу;

зобов`язати Третій апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату головному спеціалісту відділу інформаційно-технічного забезпечення Третього апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі з 01 січня 2025 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Аргументуючи заявлені позовні вимоги до відповідача позивач зазначила, що надбавка за стаж роботи понад 11 років в розмірі 33 % встановлена їй наказом керівника апарату суду, а тому встановлення надбавки в іншому розмірі (зменшеному) оскаржуваним наказом, на виконання положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", звужує обсяг її прав, пільг, компенсацій і гарантій державного службовця, що прямо суперечить нормам закріпленим в Конституції України, Бюджетному кодексі України..

Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав до суду відзив, у якому вимоги не визнав та зазначив, що у 2025 році надбавка за вислугу років на державній службі встановлювалась на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Це відповідає вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

У відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04 грудня 2018 року по теперішній час працює на посаді головного спеціаліста відділу інформаційно-технічного забезпечення Третього апеляційного адміністративного суду, згідно наказу керівника апарату суду від 03 грудня 2018 року № 154-К.

До цього відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач працювала:

- з 29 листопада 2011 року по 10 вересня 2013 року на посаді головного спеціаліста з інформаційних технологій Павлоградського міськрайонного суду. 29 листопада 2011 року прийнято присягу державного службовця відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 р.;

- з 02 грудня 2013 року по 03 грудня 2018 року на посаді головного спеціаліста, головного спеціаліста з інформаційних технологій відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення, головного спеціаліста відділу інформаційно-технічного та матеріального забезпечення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (з 16 червня 2016 року відділ перейменовано у відділ інформаційно-технічного та матеріального забезпечення);

26 січня 2024 року позивачу присвоєно сьомий ранг державного службовця в межах категорії “В” відповідно до Закону України “Про державну службу” на підставі наказу керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2024 року №12-к.

Наказом керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року № 3-К, відповідно до статей 46, 50, 52 Закону України “Про державну службу”, постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 “Питання оплати праці працівників державних органів”, позивачу – головному спеціалісту відділу інформаційно-технічного забезпечення Третього апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 – з 19 лютого 2023 року за стаж державної служби 11 років встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 33 відсотків посадового окладу.

06 січня 2025 року позивача ознайомлено з наказом керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року № 5-К “Про встановлення надбавок за вислугу років державним службовцям Третього апеляційного адміністративного суду у 2025 році”, де відповідно до підпункту 16 пункту 1 позивачу – головному спеціалісту відділу інформаційно-технічного забезпечення Третього апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 – встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі:

з 01 січня 2025 року 24 відсотків посадового окладу (станом на 19.02.2024 рік стаж державної служби – 12 років);

з 19 лютого 2025 року у розмірі 26 відсотків посадового окладу (станом на 19.02.2025 рік стаж державної служби – 13 років).

В даному наказі зазначено, що його прийнято на виконання пункту 13 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік” від 19.11.2024 № 4059-ІХ та постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 “Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби.

Організацію судової влади, зокрема загальні питання організаційного забезпечення діяльності судів, визначено в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1402-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 150 Закону № 1402-VIII призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Правовий статус державного службовця та відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право, зокрема, на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону № 889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до статті 52 Закону України № 889-VIII надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

У контексті зазначеного визначальним є те, які саме норми підлягають застосуванню під час визначення розміру надбавки за вислугу років: законодавства про державну службу чи про державний бюджет.

Спірні правовідносини, які підлягають розгляду у даній справі були предметом розгляду зразкової справи № 240/7215/24, до набрання законної сили судовим рішенням якої було зупинено розгляд даної справи.

Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Ураховуючи, що справа, яка розглядається, відповідає ознакам типової справи, що визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24, висновки такої постанови є обов`язковими для суду при ухваленні рішення у цій справі.

Внаслідок викладеного, слід врахувати, що за результатами розгляду зразкової справи № 240/7215/24 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про те, що нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.".

Враховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду нарахування та виплата у 2025 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 13 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 4059-IX, яким визначено умови оплати праці державних службовців на 2025 рік та яким зупинено дію приписів Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII). Вказане положення неконституційним у встановленому законом порядку не визнавалося, а отже підлягало застосуванню розпорядником бюджетних коштів стосовно позивачки.

За наведених обставин суд не встановив порушення у порядку нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у 2025 році.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши зібрані у справі докази та надавши правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням наведеного вище правового регулювання, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення основних позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваного наказу і дій відповідача, інші заявлені позовні вимоги, зокрема похідні вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату відповідних сум, є пов`язаними з основними та залежать від їх задоволення, а відтак також не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова