Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №148/966/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/966/26

Провадження № 2/148/1082/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулось в суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 4840111 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн., однак остання отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушила свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед первісним кредитором, відповідач здійснювала часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 4840111 від 26.07.2025, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є додатком до позовної заяви (останній платіж було здійснено 10.01.2025 у сумі 1394,70 грн). Сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Окрім цього, згідно із отриманою від первісного кредитора інформацією, відповідач до дати укладення згаданого вище кредитного договору в загальній кількості 1 раз оформлювала кредитні відносини з ТОВ «Лінеура Україна», попередній кредитний договір був погашений, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

29.09.2025 між позивачем та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №01.02-38/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №4840111, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до позивача в сумі 13138,02 грн, з яких: 2999,94 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8638,08 грн - сума заборгованості за відсотками, 1500,00 грн пеня, штраф.

Крім цього, 29.10.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1863098 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Селфі кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 2100,00 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед первісним кредитором, відповідач здійснювала часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1863098 від 29.10.2024, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є додатком до позовної заяви (останній платіж було здійснено 25.12.2024 у сумі 609,01 грн). Сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Окрім цього, згідно із отриманою від первісного кредитора інформацією, відповідач до дати укладення згаданого вище кредитного договору 1 раз оформлював кредитні відносини з ТОВ «Селфі кредит», попередній кредитний договір був погашений, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

30.06.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», було укладено договір факторингу № 01.02-18/25, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до додатку 1 до договору факторингу № 01.02-18/25 від 30.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1863098 від 29.10.2024 складає: 10226,98 грн.

Станом на дату складання позовної заяви загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 1863098 від 29.10.2024 становить 10226,98 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 2099,98 грн; заборгованість по відсотках 3927,00 грн; пеня 4200, 00 грн

За вказаних обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами та судові витрати по справі.

Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс», Паладич А.О. наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, просить розглянути справу за відсутності представника, а також не заперечує проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача у судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи у її відсутності на адресу суду від останньоїї не надходили.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зі згоди представника позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належною адресою та яка повернулася до суду в зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до ч.1 ст. 191 ЦПК України, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що не суперечить положенню частини 2 ст. 191 та частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Судом встановлено, 26.07.20254 ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 уклали договір № 4840111 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за умовами якого відповідачу надається кредит у сумі 3000,00 грн на 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів.

Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку всього кредиту. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки становить 1,5%.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 9541,79% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 19200,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки №20250930-906 від 30.09.2025 ТОВ «ПЕЙТЕК» надає послуги з переказу коштів на підставі договору №03012024-1 від 2024-01-03 успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта: від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: 26.07.2024 на суму 3000,00 грн, маска картки № НОМЕР_2 .

З огляду на зазначене, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем коштів у розмірі 3000,00 грн.

Також наявний Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування з урахувань побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Разом з тим, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала. У зв`язку з чим, у неї утворилася заборгованість, яка становить 13138,02 грн, з яких: 2999,94 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8638,08 грн - сума заборгованості за відсотками; 1500,00 грн - пеня, штраф.

29.09.2025 між позивачем та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №01.02-38/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-38/25, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4840111 в сумі 13138,02 грн, з яких: 2999,94 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8638,08 грн - сума заборгованості за відсотками; 1500,00 грн пеня, штраф.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Крім цього, судом також встановлено, що 29.10.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1863098 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.1). Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2100, 00 грн (п. 1.2). Строк кредиту 360 днів (п. 1.3). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (п. 1.4). Відповідно до п. 1.5 договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. П. 1.5.2. Знижена процентна ставка 0,5 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 28.11.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка споживачу від товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати, перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача. Відповідно до п. 1.7 договору, денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: ( 7560 грн. / 21000 грн. ) / 360 дн. ? 100 % = 1 % в день. 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 0. 96 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: ( 7245 грн. / 21000 грн.) / 360 дн. ? 100 % = 0.96 % в день. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 (п. 2.1). Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Також судом досліджено додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1863098 від 29.10.2024, де зазначено розрахунок графіку платежів з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі та інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, що є додатком № 2 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1863098 від 29.10.2024 .

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), сторони погодили основні умови кредитування, а саме: суму кредиту, яка складає 2100, 00 грн, строк кредитування 360 днів, стандартну процентну ставка 366% річних (1.00% в день), знижену процентну ставку 183% річних (0.5% в день), загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, реальну річну процентну ставку.

Також судом досліджено Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Селфі кредит», затверджена наказом директора ТОВ «Селфі кредит» №45-ФК від 29.08.2024.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за договором №1863098 від 29.10.2024, станом на 30.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 10226,98 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 2099,98 грн; заборгованість по відсотках 3927,00 грн; пеня 4200, 00 грн.

Згідно копії листа ТОВ «Пейтек» від 01.07.2025, товариство повідомило про успішність операцій, в тому числі транзакції на суму 2100, 00 грн. на картку НОМЕР_1 згідно договору з ТОВ «Селфі кредит» № 1863098 від 29.10.2024.

30.06.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор) було укладено договір факторингу № 01.02-18/25, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до копії акту приймання-передачі в електронному вигляді від 30.06.2025 року до договору факторингу від 30.06.2025 № 01.02-18/25, ТОВ «Селфі Кредит» передав, а ТОВ «Свеа фінанс» прийняв реєстр боржників в електронному вигляді клієнта від 30.06.2025 року, кількість боржників 3013.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 10109 від 01.07.2025, ТОВ «Свеа Фінанс» перерахував на рахунок ТОВ «Селфі Кредит» кошти, як плату згідно договору факторингу № 01.02-18/25 від 30.06.2025.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу від 30.06.2025 № 01.02-18/25, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1863098 від 29.10.2024 становить 10226,98 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 2099,98 грн; заборгованість по відсотках 3927,00 грн; пеня 4200, 00 грн.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зазначеними договорами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається з матеріалів справи, договора про надання споживчого кредиту № 4840111 від 26.07.2024 та № 1863098 від 29.10.2024 підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача, крім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, пеню у розмірі 1500,00 грн за договором про надання споживчого кредиту № 4840111 від 26.07.2024 та 4200,00 грн. за договором № 1863098 від 29.10.2024.

Та згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, оскільки в Україні триває воєнний стан, пеня, заявлена позивачем та яка була нарахована відповідачу первісним кредитором, не підлягає стягненню з відповідача та вона повинна була бути списана кредитодавцем.

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконує умови укладеного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, позовні вимоги про стягнення нарахованої відповідачу заборгованості за укладеним кредитним договором № 4840111 від 26.07.2024 слід задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитом в розмірі 11638,02? грн, яка складається з: заборгованості по тілу 2999,94 грн; заборгованість по відсотках 8638,08 грн.;

За договором № 1863098 від 29.10.2024 слід також задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитом в розмірі 6026,98? грн, яка складається з: заборгованості по тілу 2099,98 грн; заборгованість по відсотках 3927,00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 012,90 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 279-282, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221 місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6), заборгованість за Договором № 4840111 від 26.07.2024 року в розмірі 11 638,02 (одинадцять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 02 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221 місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6), заборгованість за Договором № 1863098 від 29.10.2024року в розмірі 6026,98 (шість тисяч двадцять шість) гривень 98 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221 місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6), суму сплаченого судового збору у розмірі 2 012,90 (Дві тисячі дванадцять) гривень 90 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Дамчук