Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №695/5129/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/407/26 Справа № 695/5129/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Середа Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Федини О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що 06 листопада 2025 року ОСОБА_1 о 15 год. 30 хв. на 121 км автодороги Бориспіль-Запоріжжя (поблизу м. Золотоноша) керував автомобілем Chana Benni, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, результат якого 0,70 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження.

Вважає причину зупинки, яка була повідомлена працівниками поліції, незаконною.

Також вказує на те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та права особи під час такого проходження, а саме не було повідомлено про право останнього у випадку незгоди з результатом огляду, пройти його повторно у закладі охорони здоров`я.

Стверджує, що на відеозаписі відсутня чітка фіксація показників приладу «Драгер», у зв`язку з чим не можливо достовірно встановити, який саме результат був відображений на екрані приладу.

На думку сторони захисту, все вище вказане свідчить про неповноту, поверхне вість, необ`єктивність та упередженість дій особи, яка склала протокол.

Заслухавши пояснення захисника Федини О.В., який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею не було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №505217 від 06 листопада 2025 року в цей день близько о 15 год. 30 хв. на 121 км автодороги Бориспіль-Запоріжжя (поблизу м. Золотоноша) ОСОБА_1 керував автомобілем Chana Benni, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, результат якого 0,70 ‰.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Разом з тим, зазначені в протоколі обставини не підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції доказами.

Частина 3 статті 266 КУпАП визначає, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Такі ж саме норми містяться в ст. 7 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція) та ст. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі – Порядок).

З відеозапису з нагрудних камер патрульного поліцейського випливає, що водій ОСОБА_1 не висловив погодження з результати огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським з використанням спеціального технічного засобу.

Апеляційний суд визнає, що ОСОБА_1 одразу після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння повідомив, що випив банку енергетика «Рево» 0,5л, не вказавши чи є цей напій алкогольним.

Ба більше відповідно до письмових пояснень, в який працівник поліції з власної ініціативи вписав, що енергетик, котрий напередодні вжив ОСОБА_1 , був алкогольним, не міститься відомостей про його згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, адже про таку згоду той не заявляв.

Заразом можливість складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП пов`язується з установленням стану алкогольного сп`яніння водія, що здійснений на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, у разі згоди водія з таким результатом.

Проте інспектор патрульної поліції не переконався у ОСОБА_1 чи згоден той з результатами відповідного огляду, безапеляційно повідомивши водія, що той перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Водночас патрульний поліцейський, за обставин складання відповідних матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не повідомив водія про можливість проходження його огляду на стан алкогольного сп`яніння лікарем в закладі охорони здоров`я.

Згадані усні чи письмові пояснення ОСОБА_1 не вказує, що він погодився з результатами проведеного огляду на стан сп`яніння.

Отже зазначення про протилежне судом першої інстанції - про визнання ОСОБА_1 результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідає дійсності.

У такому випадку поліцейський відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, ст. 9 розд. ІІ Інструкції та ст. 7 Порядку повинен був забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Утім поліцейський цих імперативних норм законодавства не виконав та за відсутності правових підстав для цього склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції на відповідні доводи ОСОБА_1 щодо його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів вмотивованих відповідей не надав.

У той же час, суд першої інстанції допустив істотних суперечностей у своїх висновках, котрі викладені у судовому рішенні. Серед іншого при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення на особу, суд відзначив, що ОСОБА_1 не висловив бажання їхати до лікарня. Одночасно з постанови, яка оскаржується, випливає, що суд визнав, що поліцейський не роз`яснив водієві, як це вказав суддя міськрайонного суду, право на поїздку до лікарні.

За умови не висловленої згоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздрукування на папері показників спеціального технічного засобу не підтверджують, що водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Попри позицію суду першої інстанції, відсутність заперечень і підписання ОСОБА_1 без зауважень протоколу про адміністративне правопорушення, а також інших документів, спокійна його поведінка, безумовно не свідчить про його погодження з результатами огляду на стан сп`яніння, а отже й про вчинення ним адміністративного правопорушення.

Заразом апеляційний суд відзначає, що інші доводи захисника, як окремі підстави для скасування судового рішення, є безпідставними, оскільки не впливають на законність прийнято суддею рішення.

З урахуванням наведеного, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Федини О.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук