Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №711/2270/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/373/26 Справа № 711/2270/26 Категорія: ст. 124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Олійник В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м.Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю ОСОБА_1 , та захисника Корзаченка В.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2026 року, якою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

в с т а н о в и в :

Згідно постанови судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 , подавла апеляційну скаргу в якій просить:

1. Скасувати оскаржувану постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2026 року у частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміпістративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

2. Ухвалити нову постанову, якою провадження у справі у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Вважає, дану постанову суду першої інстанції незаконною та необгрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 , однак такий висновок суду не враховує обставин справи та показань самого ОСОБА_1 , який чітко висловився, що зробив усі залежні від нього дії, щоб уникнути наїзду на тварину, яка раптово вибігла на проїжджу частину дороги і кинулася під колеса автомобіля та одночасно уникнути зіткнення з іншими транспортними засобами, які рухалися поруч з ним у потоці машин.

Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав та обставин, які 6 пом`якшували чи обтяжували його відповідальність не встановлено.

У той же час суд першої інстанції навіть не намагається розкрити чи з`ясувати причини такого невизнання свої провини ОСОБА_1 та нічого не зазначає про можливість чи неможливість водія уникнути контакту з твариною, яка раптово вибігла на дорогу та кинулася під колеса автомобіля під керуванням ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції провів формально судовий розгляд та суб`єктивно надав оцінку наявним у справі доказам, серед яких лише протокол про адміністративне правопорушення, пояснення водія та схема місця ДТП і без висновків експертиз на власний розсуд визначив винним водія ОСОБА_1 , хоча за умови експертного дослідження обставин ДТП та причинно-наслідкового зв`язку між діями водія і наслідками події вбачається також і об`єктивна неможливість водія уникнути зіткнення з твариною через безпосередню близькість її раптової появи на проїжджій частині дороги та намагання кинутися на автомобіль.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, досліджених судом, яким надано належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильності висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа:) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що 05.03.2026 о 17.35 год. в м.Черкаси по вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не був уважний, обережний та не зреагував на її зміни, внаслідок чого скоїв наїзд на тварину, яка в цей час перебігала дорогу. Транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 60716 від 05.03.2026, де зазначено, що 05.03.2026 о 17.35 год. в м.Черкаси по вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не був уважний, обережний та не зреагував на її зміни, внаслідок чого скоїв наїзд на тварину, яка в цей час перебігала дорогу. Транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 ПДР. Водій Т

З не врахував безпечну швидкість руху, особл. вантажу, стан ТЗ; п.2.3. б.ПДР – стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем. Відповідальність передбачена за ст.124 КУпАП (а.с.1);

- даними схеми місця ДТП, яка сталась 05.03.2026 о 17.35 год. в м.Черкаси по вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), на якій схематично зображений транспортний засіб після ДТП та місце зіткнення (а.с.2);

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.3.б ПДР України відповідно до яких водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.12.1 ПДР України, яким визначено обов`язок водія вибору в установлених межах безпечної швидкості руху необхідної для постійного контролю руху транспортного засобу та безпечного ним керування. Вибір такої швидкості руху водієм повинен проводитись із урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу і стану транспортного засобу.

Недотримання водієм ОСОБА_1 п.2.3.б, п.12.1 ПДР України призвело до пошкодження транспортного засобу та загибелі тварини.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні ДТП, розцінюю, як намагання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі захисника не спростовують факт порушенням вимог ПДР України та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Разом з тим апеляційний суд вважає, що призначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не відповідає принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності та є надмірно суворим.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, якщо інше не передбачено законом.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд першої інстанції не навів належних мотивів, з яких саме цей, більш суворий вид стягнення є необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності, тоді як санкція ст. 124 КУпАП передбачає альтернативні види адміністративного стягнення.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно наказу № 2/К-000243 від 30.05.2025 прийнятий на посаду інженера-механіка з ремонту техніки в департаменті з продажу Черкаського підрозділу ТОВ «Агробудівельний альянс АСТРА» (а.с.21). Згідно наказу № 5-ОД від 06.10.2025 ТОВ «Агробудівельний альянс АСТРА» службовий автомобіль марки Opel модель Vivaro 2025 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 закріплений за ОСОБА_3 (а.с.22). Відповідно до довідки ТОВ «Агробудівельний альянс АСТРА» від 14.04.2026 ОСОБА_1 дійсно перебуває у трудових відносинах ТОВ «Агробудівельний альянс АСТРА» та працює на посаді інженер-механік сільськогосподарської техніки. За вказаним працівником на постійній основі закріплено службовий транспортний засіб Opel Vivaro 2025 року випуску. Посадові обов`язки ОСОБА_3 безпосередньо пов`язані з необхідністю здійснення систематичних виїздів до різних об`єктів та місц, проведення робіт, що має постійний (регулярний) характер та є істотною умовою виконання його трудової функції (а.с.23).

Суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, має об`єктивну необхідність у постійному використанні транспортного засобу у зв`язку з виконанням своїх посадових (службових) обов`язків, оскільки характер його трудової діяльності безпосередньо пов`язаний із керуванням транспортним засобом та потребує регулярного пересування до місць виконання роботи, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відсутність обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, а тому застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, та відповідатиме принципам законності, справедливості, індивідуалізації відповідальності й пропорційності втручання у права особи.

У зв`язку з викладеним постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначеного адміністративного стягнення, а саме: адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами слід замінити на штраф у розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині адміністративного стягнення.

Пом`якшити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців до штрафу в сумі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В решті постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок