Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №711/258/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/231/26 Справа № 711/258/26 Категорія: ч.1 ст.172-6 КУпАПГоловуючий у І інстанції Тептюк Є. П. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю прокурора Гречаника Р.І., захисника Бобра Д.О. та правопорушниці ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Бобра Д.О. на постанову Черкаського райсуду м. Черкаси від 27.01.2026 р., якою ОСОБА_1 , яка

народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 -

сандрійського р-ну Кіровоградської обл.,

громадянин України, яка має вищу освіту,

вдова, пенсіонер, проживає

АДРЕСА_1 ,

визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, та на неї накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн., стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,6 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 , будучи присяжною Придніпровського райсуду м. Черкаси та відповідно до підпункту ґ) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закону) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч. 2 ст. 45, п. 27 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подала до НАЗК декларацію особи, яка припинила свою діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2023 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.03.2024 р., а декларація фактично подана 5.11.2025 р., чим вчинила адмінправопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Бобер Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутністю складу адмінправопорушення у діях ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги захисника зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, оскільки неправильно визначив момент виникнення обов`язку подання декларації після припинення діяльності. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 виконувала обов`язки присяжної лише у 2022 р. та 28.01.2024 р. подала щорічну декларацію за 2022 рік. У 2023 р. до виконання обов`язків присяжної вона не залучалась, відповідно функцій держави не здійснювала.

Відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» та офіційних роз`яснень НАЗК і Судової влади України, присяжні є суб`єктами декларування виключно на період виконання ними обов`язків у суді. Декларація після припинення діяльності подається лише за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями. Оскільки 2022 рік уже був охоплений щорічною декларацією, а у 2023 році ОСОБА_1 функцій присяжної не виконувала, обов`язок подавати декларацію після припинення діяльності за 2023 рік у неї не виник. Сам факт включення особи до списку присяжних не свідчить про здійснення функцій держави та не створює обов`язку декларування без фактичного виконання обов`язків присяжної.

Крім того, ОСОБА_1 подала декларацію лише після отримання повідомлення НАЗК, добросовісно вважаючи, що виконує вимоги законодавства, що також свідчить про відсутність умисного порушення антикорупційного законодавства. Таким чином, у її діях відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення.

Також, захисник Бобер Д.О. заявив клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги захисник зазначає, що повний текст постанови суду від 27.01.2026 р. було отримано стороною захисту лише 11.02.2026 р. До моменту отримання повного тексту постанови сторона захисту була позбавлена можливості підготувати повноцінну та мотивовану апеляційну скаргу, оскільки лише зі змісту повного судового рішення стало відомо про мотиви відхилення доводів захисту та про конкретні норми, на які послався суд.

За вказаних обставин, які підтверджуються матеріалами справи, апеляційний суд з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 вважає, що строк на подання апеляційних скарг необхідно поновити.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, заслухавши захисника Бобра Д.О. та правопорушницю ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, прокурора Гречаника Р.І., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, перевіривши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією, це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з п. п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій) є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до примітки до ст. 1726 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону, особи, зазначені у п. 1, п. п. а) і в) п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Також, п. п. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК № 449/21 від 23.07.2022 р., визначено, що щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону (щороку), абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік, що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Законом можуть бути встановлені інші строки подання декларації.

Пунктом 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» ЗУ «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 р. Суб`єкти декларування, зазначені у ч. ч. 7-14 ст. 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені ч. ч. 7-14 ст. 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , будучи присяжною Придніпровського райсуду м. Черкаси та відповідно до п. п. ґ) п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч. 2 ст. 45, п. 27 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до НАЗК декларацію особи, яка припинила свою діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2023 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.03.2024, а декларація фактично подана 5.11.2025 р., чим вчинила адмінправопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Відповідно до рішення Черкаської міськради №2-5909 від 10.04.2020 р. «Про затвердження списку присяжних» було затверджено список присяжних Придніпровського райсуду м. Черкаси, серед яких ОСОБА_1 .

Згідно з відомостями табелів обліку використання робочого часу, ОСОБА_1 здійснювала свою діяльність, як присяжна з 1.04.2022 р. по 31.12.2022 р. (копії табелів обліку використання робочого часу долучені до матеріалів).

Згідно ст. 3 Закону, ОСОБА_1 , як присяжна суду, є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до рішення Черкаської міськради № 39-30 від 30.03.2023 р. «Про затвердження списку присяжних» затверджено список присяжних Придніпровського райсуду м. Черкаси, серед яких відсутня ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом НАЗК 23.07.2021 р. № 449/21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 р. за № 987/36609 (далі – Порядок 449/21) передбачено три види декларацій, зокрема:

щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати:

щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021–2022 звітні періоди;

декларацію при звільненні за 2022–2023 роки (якщо обов`язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно);

декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).

Особливості подання декларацій кандидата на посаду та декларацій при звільненні наведено у відповідях на запитання 2-1 та 2-2 цих Роз`яснень.

З 1 січня до 31 березня 2024 р. включно суб`єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.

Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов`язку, передбаченого ст. 45 Закону (абз. 2 п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону). Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.

ОСОБА_1 припинила свої повноваження присяжного суду, тому граничний термін подачі декларації після припинення повноважень за 2023 рік є 31.03.2024 р. включно, проте лише 5.11.2025 р., тобто з порушенням вимог ч. 2 ст. 45, п. 27 Прикінцевих положень Закону подала декларацію особи, яка припинила свою діяльність (після звільнення) за 2023 рік.

Доводи захисника Бобра Д.О. про закриття провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки не виконання обов`язків присяжної в 2023 р. не позбавило її статусу присяжної і вона повинна була виконувати вимоги ЗУ «Про запобігання корупції» та подавати декларацію згідно вимог ч. 2 ст. 45, п. 27 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції».

Доводи апеляційної скарги не є істотними, не спростовують факту вчинення особою адмінправопорушення, мають формальний характер, спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинення адмінправопорушення, а будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, матеріали справи не містять.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адмінправопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

При накладенні адмінстягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції в повній мірі врахував характер і спосіб вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, відомості про її особу, ступінь вини, відсутність обтяжуючих та наявність пом`якшуючої обставини – щире каяття та інші обставини справи, що впливають на вид та розмір стягнення і обґрунтовано застосував стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 1726 КУпАП в мінімальному розмірі, що на думку апеляційного суду є достатнім для виховання особи, яка вчинила адмінправопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд першої інстанції, згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Бобру Д.О. строк на апеляційне оскарження постанови Черкаського райсуду Черкаської обл. від 27.01.2026 р.

Постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 27.01.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.