Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №344/4428/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/4428/26

Провадження № 33/4808/400/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Борсука Д.Я.,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір.

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції встановив, що 27 лютого 2026 року о 21 год. 40 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Є. Коновальця, 221, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Ford Escape» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest». Результат огляду – 1,52 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову судді суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.

Вважає, що рішення суду незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Пояснює, що 27 лютого 2026 року о 21 год. 40 хв. її автомобіль стояв припаркований на стоянці транспортних засобів гіпермаркету «Велмарт» по вул. Є. Коновальця, 221 в м. Івано-Франківську, в цей час під`їхали працівники поліції та попросили надати документи на авто, після цього запропонували пройти огляд на стан сп`яніння так як з їх слів у них є підозра, що вона перебуває в стані алкогольного сп`яніння, вона заперечила та вказала, що не здійснювала керування транспортним засобом, однак на її пояснення вони не реагували та запропонували їй пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, вона погодилася, оскільки у випадку не проходження огляду її автомобіль працівники поліції зобов`язувались доставити на штраф майданчик. Після проходження огляду працівники поліції склали відносно неї протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, хоч керування транспортним засобом вона не здійснювала.

Зазначає, що працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, оскільки вона не керувала транспортним засобом і її не було зупинено під час руху.

Наголошує, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що вона була відсторонена від керування, або те, що автомобіль був переданий за її згодою іншій особі для керування. Фактично після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівники поліції дозволили їй покинути місце події разом із транспортним засобом, що вказує на те, що дії працівників поліції по складанню відносно неї протоколу є незаконними та необґрунтованими. Тому протокол не може бути належним та допустимим доказом по справі.

Звертає увагу, що суд першої інстанції порушив її права, відмовивши їй у виклику та допиту свідка ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вона не змогла надати відповідні докази по справі і була позбавлена права на судовий захист.

Крім того працівники поліції вказали в протоколі, що свідки не залучались, однак в матеріалах справи наявні пояснення свідка ОСОБА_2 , клопотання про допит якого вона подала.

Адвокат Борсук Д.Я. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Просив задовольнити апеляційну скаргу та закрити провадження у справі.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, неодноразово належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавала, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про допит свідка ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи місять достатньо даних для прийняття рішення по суті обвинувачення, що викладене в протоколі.

Також вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме рішення суду першої інстанції про притягнення до адміністративної відповідальності іншої особи, оскільки факт вчинення адміністративного правопорушення іншою особою в той самий часовий відрізок і на тому ж самому транспортному засобі не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 лютого 2026 року серії ЕПР1 №602427 (а.с. 1) 27 лютого 2026 року о 21 год. 40 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Є. Коновальця, 221, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Ford Escape» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest». Результат огляду – 1,52 проміле. Цим порушила вимоги п. 2.9. а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – поліцейським 1 взводу 1 роти УПП батальйону УПП в Івано-Франківській області сержантом поліції Кухарєвом А.О. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.

ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовилась.

Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2, 4), щодо ОСОБА_1 засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810» - 1,52 ‰ проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). ОСОБА_1 не підписала роздруківку.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3, 5) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Alcotest Drager 6810», з результатом 1,52 ‰ проміле, з результатом огляду ОСОБА_1 фактично погодилась, але не підписала акт.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП ПОК ЦПЗ ІФОР (а.с. 5), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якої виявлені ознаки сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, не пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки такий огляд було проведено на місці зупинки.

На відеозаписах, які містяться на компакт-дисках в матеріалах справи (а.с. 10), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано як працівники поліції приїхавши на місце поліції почали розмову з водієм, яка заперечувала факт керування транспортним засобом. Працівник поліції повідомив водія про наявність відеозапису з зафіксованим фактом керування, оголосив останній виявлені ознаки сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі. В той момент транспортний засіб марки «Ford Escape» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснив рух поруч з автомобілем поліцейських. Працівники поліції зупинили вказаний транспортний засіб та виявивши ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 запропонували останній пройти огляд на стан сп`яніння. На таку пропозицію ОСОБА_1 погодилась та пройшла огляд на місці за допомогою приладу з результатом 1,52 ‰ проміле, будь яких заперечень з приводу результату огляду не висловлювала. Далі працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 подальші дії та повідомили про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення. Далі зафіксовано складання процесуальних документів, оголошення їх змісту ОСОБА_1 після складання. роз`яснення ОСОБА_1 її права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 відмовилась від підпису та дачі пояснень.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів керування нею транспортним засобом і її не було зупинено під час руху не є слушним, оскільки відеозаписами зафіксовано, як транспортний засіб марки «Ford Escape» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснив рух поруч з автомобілем поліцейських, які зупинили вказаний транспортний засіб.

Крім того причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що її було відсторонено від керування, чи передано транспортний засіб іншій особі у зв`язку з чим складений протокол є незаконними та необґрунтованим не є слушним, оскільки ці обставини не підлягають встановленню, перевірці, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керувала ним у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція.

Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якої поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшла огляд на місці зупинки, за результатом якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду – 1,52 ‰ проміле, з яким остання погодилась, оскільки не заперечувала результат.

Оскільки ОСОБА_1 погодилась з результатами огляду, який вона пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставляти її до закладу охорони здоров`я для проходження повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається такою, що пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Отже за результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, пройшов огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп`яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп`яніння.

Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло