Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №211/5224/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6801/26 Справа № 211/5224/25 Суддя у 1-й інстанції - Грубник О.М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Грубником О.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (дата складання повного судового рішення не зазначена),

В С Т А Н О В И В

В травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до батька ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на період навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до закінчення навчання. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є студенткою 3 курсу Державного некомерційного підприємства Державний університет «Київський авіаційний інститут» денної форми здобуття вищої освіти. Термін закінчення навчання – 30.06.2026р., та потребує матеріальної допомоги батька.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2026 рокупозовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) на її утримання, щомісяця на період навчання, починаючи з 13 травня 2025 року, тобто від дня пред`явлення даного позову до суду та до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більш ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на навчання дитини у розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку (доходу) і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому вона просить оскаржуване рішення - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , є батьком позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 13.06.2005 року Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 384.

ОСОБА_1 на момент подачі позовної заяви до суду досягла повноліття, однак навчається на 3 курсі Державного некомерційного підприємства Державний університет «Київський авіаційний інститут» на денній формі здобуття вищої освіти. Термін навчання з 01.09.2022р. по 30.06.2026р., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 43/12 від 01.05.2025 р.

Статтею 199 СК України визначено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У частині першій статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №644/3610/16 (провадження №61-12782св18) дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

При визначенні розміру аліментів, необхідно врахувати матеріальне становище платника аліментів, а також те, що обов`язок утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків.

Колегія звертає увагу, що відповідач у апеляційній скарзі визнав частково позовні вимоги та просив стягнути з нього аліменти у розмірі 1/10 частини від усіх видів заробітку (доходу), обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідач, учасник бойових дій, у зв`язку із проходженням військової служби та захистом Батьківщини отримав фізичні та ментальні травми, потребує постійної реабілітації та лікування, що підтверджується відповідними медичними виписками, суд не врахував обов`язок матері позивачки також утримувати дитину.

Згідно до довідки від 15.07.2025 року №57-08 відповідач ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 отримав дохід в сумі 159280,06 грн. (а.с.47).

Мати позивачки ОСОБА_3 також працездатного віку, має у власності рухоме та нерухоме майно (а.с. 53-56). Позовних вимог про стягнення аліментів до матері не заявлялось.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є повнолітньою, 23-х років не досягла, продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги; приймаючи до увагу, що повнолітня навчається на денній формі навчання; беручи до уваги, що відповідач перебуває у працездатному віці, має хронічні захворювання, потребує лікування, враховуючи також, що повнолітня ОСОБА_1 не позбавлена можливості мати самостійний дохід; приймаючи до уваги що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, - колегія суддів дійшла висновку, що аліменти у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно будуть достатніми у даній цивільній справі, забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Позивачка, всупереч вищезазначених норм закону, не надала суду достатніх доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої дочки потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням саме у розмірі, зазначеному у позовній заяві (1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) відповідача).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд, –

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/10 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з 13.05.2025 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений 29 червня 2026 року.

Головуючий

Судді