Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №212/445/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6550/26 Справа № 212/445/26 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М.Д. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Власенко М.Д. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 23 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

В січні 2026 року Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (надалі - АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії.

Позовна заява мотивована тим, що позивач за специфікою своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, яке відповідно до положень Житлового кодексу УРСР, Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року зобов`язане здійснювати оплату за отриману послугу з централізованого опалення, відповідно до встановлених тарифів.

Позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідачів: АДРЕСА_1 .

Позивачем належним чином виконано свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення за вищевказаною адресою, відповідачі внаслідок неналежного виконання зобов`язання щодо здійснення оплати за спожиту послугу мають заборгованість за період з 01 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2025 року у розмірі основного боргу 24233,87 грн., плата за абонентське обслуговування становить 389,04 грн., які позивач просить стягнути з відповідачів, а також зв`язку із невиконанням відповідачами обов`язку щодо сплати заборгованості, просить стягнути з останніх суму інфляційних витрат у розмірі 3992,82 грн., 3% річних у розмірі 1178,86 грн., пеню у розмірі 1388,94 грн., а також судові витрати.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 березня 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач АТ «Криворізька теплоцентраль» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що самовільне втручання та зміни у внутрішньобудинковій системі потребує наявності дозволу на зміни у проєкті, а також інформування теплопостачального підприємства про те, що були проведені відповідні зміни. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Надане відповідачами погодження не може вважатися належним та законним доказом відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, а отже не створює правових наслідків для позивача.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Ціна позову у даній справі становить 31183,52 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року “Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства “Криворіжтепломережа” до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” передано об`єкти теплопостачання в Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Згідно Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 03 вересня 2013 року за № 532, ДП “Криворізька теплоцентраль” доручено прийняти функції забезпечення теплової енергією (опалення та гаряче водопостачання) від КПТМ “Криворіжтепломережа” у Довгинцевському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста, прийняти на балансовий облік об`єкти теплопостачання у зазначених районах міста в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і вказана квартира перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль”, відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2021 року по жовтень 2025 року становить 24233,87 грн.

Відповідно листа Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 29 квітня 2005 за № 1399/8, управління погоджує ОСОБА_2 відключення від системи теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 за умови влаштування альтернативного джерела опалення, для виконання автономної системи заявнику вказано на необхідність отримання технічних умов в АТ “Криворіжгаз” та проєкту, розробленого проєктною організацією. Також зазначено, що монтаж повинна виконати спеціалізована організація відповідно до проєкту, після влаштування автономного опалення та опломбування газового лічильника звернутися до для розірвання договору на постачання теплової енергії до КП “Криворіжтепломережа”.

У 2010 році на замовлення ОСОБА_2 ПП “Проекттепломонтаж” розроблено робочий проєкт щодо встановлення автономного опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

15 вересня 2010 року ВАТ по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” надано ОСОБА_2 технічні умови на проєктування газопостачання – встановлення автономного опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту № б/н від 26 березня 2012 року, складеного представником Криворізького підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_2 , при обстеженні приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що мається видимий розрив на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, система гарячого водопостачання демонтована. У приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника від 30.11.10 року.

Згідно Акту приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту № б/н від 09 грудня 2010 року, складеного комісією “Криворіжгаз” прийнято в експлуатацію газифікований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , дозволено здійснити врізку та пуск газу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказами, наданими відповідачами, доведено той факт, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ., з 2010 року і по теперішній час, не здійснюється централізоване опалення у зв`язку із встановленням автономного опалення, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання.

01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII).

Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно із частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір, одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до пункту 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил)

Згідно із пунктом 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплозабезпечення» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проєктування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проєктної документації для будівництва, а також норм проєктування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок № 4, втратив чинності з 17 вересня 2019 року), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг.

Порядком № 4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою.

Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проєкту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проєкт індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проєктна або проєктно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проєкт узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проєкт. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акту на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за № 1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, листом заступника начальника Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради від 29 квітня 2005 року за № 1399/8, управлінням житлово-комунального господарства виконкому міськради ОСОБА_2 погоджено відключення від системи теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 . при умові влаштування альтернативного джерела опалення, для виконання автономної системи заявнику вказано на необхідність отримання технічних умов від постачальників електроживлення, тепла, холодної води; проєкту, розробленого проєктною організацією та після влаштування автономного опалення звернутися до для розірвання договору на постачання теплової енергії до КП «Криворіжтепломережа» (а.с.56).

На замовлення відповідача у 2010 році ПП «Проєкттепломонтаж» було виготовлено робочий проєкт теплотехнічного розрахунку тепловикористання на опалення та гаряче водопостачання у приміщенні зазначеної квартири (а.с.57-60).

Крім того, 26березня 2012 року представником КПТМ та абонентом Іконніковою А.В. складено акт, згідно з яким під час обстеження приміщення встановлено наявність видимого розриву в мережах централізованого опалення та гарячого водопостачання, ізоляцію стояків, а також факт встановлення у квартирі автономного опалення (а.с.52).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що процедура відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення, яка була врегульована Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, при відмові споживачів від централізованого теплопостачання № 4 від 22 листопада 2005 року, була порушена.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач не довів порушення його прав діями відповідачів щодо відключення від централізованого опалення, не надано належних доказів на підтвердження того, що відключення від централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 . спричинило шкоду йому або третім особам, порушило (негативно вплинуло) роботу внутрішньобудинкових мереж, призвело до розбалансування будинку. Як вбачається з матеріалів справи, централізоване опалення в квартирі відсутнє та використовується система автономного опалення. Доказів, що порушені права власників інших квартир у будинку, судам першої та апеляційної інстанцій не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 . від мережі централізованого опалення не було самовільним, оскільки таке відключення було проведено у порядку встановленому законодавством.

Отже, послугами з централізованого постачання теплової енергії відповідачі не користуються, а тому у них відсутній обов`язок здійснювати оплату вартості теплової енергії теплопостачальній організації за спірний період, оскільки фактично ці послуги ними отримані не були.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду, в оскаржуваній частині, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - залишити без задоволення.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року.

Головуючий:

Судді: