Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №163/757/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/757/26 Провадження №33/802/570/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю представника митниці Федчишина Р.А. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , в період з 23.09.2020 по 30.11.2023 керівника ТОВ «ЄВРОПА АВТО ТРЕЙД» (на теперішній час ТОВ «АГРО БРАНЧ» код ЄДРПОУ 43820103), РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 62 073 (шістдесят дві тисячі сімдесят три) гривні 54 копійки.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок .

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він перебуваючи в період з 23.09.2020 по 30.11.2023 на посаді керівника ТОВ «ЄВРОПА АВТО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43820103), під час митного оформлення товару «легковий автомобіль бувший у використанні, марка "VOLKSWAGEN", модель "TOUAREG", ідентифікаційний номер (кузова) – НОМЕР_2 …» за митною декларацією ІМ40ДЕ від 28.10.2022 №22UA205170022847U3 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 62 073,54 грн шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS 0450858 від 28.10.2022, який містить неправдиві відомості та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у вказаній митній декларації, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи у зв`язку з неповнотою та необ`єктивністю її розгляду. Вказує про те, що в його діях відсутній умисел на вчинення інкримінованого правопорушення. Вважає, що сертифікат не викликав жодних сумнівів. Митний орган не здійснив вичерпних заходів для з`ясування обставин справи, зокрема, запитів. Твердження, що він був зацікавленою особою, є лише припущенням. Відсутній висновок експерта щодо автентичності сертифікату. Відповідальність за достовірність інформації викладеної в сертифікаті, згідно вимог законодавства, несе саме експортер. Митний орган провід оформлення товару без будь-яких зауважень. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Водночас, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження судового рішення вважаючи, що він прощений з поважних на те причин.

Відповідно до вимог ст. 294, ст. 498, ст. 526 Митного кодексу України (далі — МК України), апеляційний суд вжив усіх необхідних заходів для належного сповіщення особи, яка притягується до відповідальності. На адресу проживання ОСОБА_1 направлялися судові повістки рекомендованими листами, які повернулися до суду з відмітками поштового оператора про невиручення.

Крім того, судові повідомлення про дату, час та місце розгляду справи додатково надсилалися на відому суду електронну адресу ОСОБА_1 . Належне повідомлення учасників судового процесу через засоби зв`язку (зокрема, електронну пошту) є усталеною практикою, що забезпечує оперативність судового розгляду.

ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явився, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв. Враховуючи, що особа була повідомлена у передбачений законом спосіб, а її неявка не перешкоджає розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути питання про дотримання строків оскарження за відсутності апелянта.

Перевіривши доводи заявленого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення, заслухавши пояснення представника митниці Федчишина Р.А., який вважає клопотання безпідставне та просив відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 529 МК України та ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), постанову судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову судді Любомльського районного суду Волинської області за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_1 було винесено 20 квітня 2026 року. Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги було 30 квітня 2026 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано поза межами цього строку.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку, ОСОБА_1 зазначає, що на момент розгляду справи (20.04.2026) перебував за межами України. Також вказує, що суд першої інстанції надіслав копію постанови на його електронну пошту вчасно, проте лист автоматично потрапив до папки «Спам» поштового сервісу, через що не був ним виявлений, а про існування та зміст рішення він дізнався вже після спливу 10-денного строку.

Апеляційний суд оцінює вказані доводи критично та не може визнати їх поважними причинами пропуску строку з огляду на таке.

Стаття 294 КУпАП передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження лише у разі його пропуску з поважних причин — тобто через обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Перебування особи за межами України саме по собі не позбавляє її процесуального обов`язку цікавитися перебігом розгляду справи щодо неї, а також не обмежує у можливості подати апеляційну скаргу за допомогою засобів поштового зв`язку чи системи «Електронний суд» з будь-якої країни світу.

Твердження апелянта про те, що електронний лист від суду потрапив до папки «Спам», є суб`єктивним фактором, який відображає особливості налаштувань програмного забезпечення (поштового клієнта) самого користувача та свідчить про неналежний рівень обачності. Учасник судового процесу, який надав суду свою електронну адресу для комунікації, зобов`язаний самостійно, регулярно та ретельно контролювати всі папки власної електронної скриньки (включаючи «Спам», «Промоакції» тощо) з метою своєчасного отримання кореспонденції. Вказані обставини технічного характеру перебували у сфері виключного контролю самого ОСОБА_1 , не мають ознак об`єктивної непереборності та не можуть перекладати тягар відповідальності за пропуск процесуального строку на суд.

За практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України»), чітке дотримання строків подання апеляційних скарг є складовою принципу юридичної визначеності (res judicata). Безпідставне поновлення пропущеного строку на оскарження остаточного судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд.

Оскільки апелянтом не наведено об`єктивних, непереборних та поважних причин пропуску строку, які б виправдовували подачу скарги з пропущенням встановленого законом 10-денного терміну, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо у поновленні строку відмовлено.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

У поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року особі, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 , – відмовити.

Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року, - повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк