Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 10 червня 2026 р.
Справа: №755/20456/25
Суддя: Левко В. Б.
Справа № 755/20456/25
Провадження №: 3/755/3612/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
05 жовтня 2025 року о 01 год 20 хв за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Sonata LF» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей, що не реагували на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Захисник Мазур В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання у якому просить направити матеріали адміністративної справи за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , у м. Львів, до Шевченківського районного суду - для розгляду та прийняття рішення.
Згідно з ст. 278 КУпАП на орган (посадову особу) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення покладений обов`язок вирішити питання, у тому числі, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Положеннями ст. 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 11.06.2004 р. № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», судам роз`яснено, що у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Відтак, з урахуванням положень ст. 276 КУпАП, принципів об`єктивності, оперативності, безпосередності дослідження доказів, а також з метою дотримання розумних строків та забезпечення своєчасного притягнення особи до відповідальності, суддя вважає за доцільне розглянути справу за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 19 листопада 2025 року, 09 грудня 2025 року, 26 січня 2026 року, 13 квітня 2026 року, 13 травня 2026 року, 19 травня 2026 року, 02 червня 2026 року не з`явився, захисник Мазур В.В. неодноразово подавав клопотання до суду про відкладення.
Клопотання про відкладення судових засідання судом неодноразово задовольнялись.
З урахуванням викладеного, суд створив всім учасникам необхідні умови для реалізації їх прав.
Виходячи із положень ст. 268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в розгляді протоколу не є обов`язковою. Стороні захисту надавалось достатньо часу та можливостей для підготовки захисту, з`явлення до суду та висловлення своїх пояснень безпосередньо в ході розгляду справи.
За таких обставин суддя не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду за клопотаннями захисника, та вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не прибули на розгляд.
Разом з тим адвокатом подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
В обґрунтуванні клопотання адвокат зазначає, що протокол складено з істотними порушеннями вимог статей 251 та 256 КУпАП, а тому він є неналежним і недопустимим доказом у справі.
Щодо своєї позиції захисник звернув увагу на те, що до матеріалів справи не долучено пояснень очевидців події, а також відсутні будь-які документи, які б належним чином підтверджували обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння під час його проведення лікарем-наркологом.
Крім того, захисник зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні медичні документи, які б підтверджували факт проведення огляду на стан сп`яніння та належну фіксацію відмови особи від його проходження у порядку, встановленому законодавством.
Долучений відеозапис не містить в собі проведення працівником поліції перевірки реакції зіниць ОСОБА_1 на світло, та об`єктивного підтвердження наявності у ОСОБА_1 порушень мовлення чи ознак поведінки, що не відповідала б конкретній обстановці, як це зазначено у протоколі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, письмове клопотання захисника, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 05.10.2025 серії ЕПР1 № 473872, зі змісту якого вбачається порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.10.2025; розпискою; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, копією посвідчення водія; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, записаними на DVD-R диск.
Як вбачається відеозапису, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час руху на території автозаправної станції.
Під час встановлення особи водія ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, тому проведено первинну перевірку стану водія, зокрема, здійснено огляд реакції зіниць на світло. За результатами огляду поліцейські дійшли висновку про наявність ознак, характерних для наркотичного сп`яніння.
Надалі ОСОБА_1 доставлено до медичного закладу за адресою: вул. Чорних Запорожців, 20, з метою проходження медичного огляду для встановлення стану наркотичного сп`яніння. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду в установленому законом порядку.
Відтак, суддя не бере до уваги доводи захисника Мазура В.В. про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки, вони спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом.
Із відеоматеріалів однозначно вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи в медичному закладі, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що належним чином було зафіксовано. Тому твердження сторони захисту в цій частині є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.
Щодо доводів захисника Мазура В.В. про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустимим доказом у справі у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи пояснень очевидців події, суддя приходить висновку, що відсутність у матеріалах справи пояснень очевидців не впливає на допустимість та належність протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки фактичні обставини справи підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, які в сукупності є достатніми для встановлення обставин правопорушення.
Зазначені доводи захисника суддя вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують встановлених у справі обставин.
Щодо проведення огляду на стан сп`яніння без участі двох свідків, то згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння може проводитися: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (алкотестерів, які мають сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку). У такому випадку огляд проводиться з обов`язковою відеофіксацією процесу. Якщо відеофіксація неможлива, то огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відтак, огляд на стан сп`яніння без свідків є можливим, але лише за умови обов`язкової відеофіксації цього процесу поліцейським, що у даному випадку дотримано.
Також суддя зазначає, що порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок № 1103), а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015. № 1395 (надалі - Інструкція № 1395).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні по справі «O'HalloranandFrancis v. TheUnitedKingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Як роз`яснено в абз. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред`явлення до виконання три місяці.
Суддя: Віра Левко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua