Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №486/537/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа №: 486/537/26 Провадження № 3/486/216/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Південноукраїнську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №874952 від 22.02.2026 ОСОБА_1 22.02.2026 о 12:12 год. знаходився в кв. АДРЕСА_2 , та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вибивав двері, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , своєї вини не визнав, пояснив, що в день події повернувся додому, але не зміг потрапити в квартиру, так як двері були зачинені, а ОСОБА_2 не пускала його до квартири. Через те, що його не пускали до квартири, почалася словесна перепалка, він почав стукати у двері, щоб йому відчинили, однак нецезурну лайку не використовував, будь-якої форми домашнього насильства не вчиняв. Також пояснив, що не знав, що за дверима стоять діти, він має з ними гарні стосунки, вони його люблять. Також додав, що є військовослужбовцем, повернувся з зони бойових дій, проходить реабілітацію. Іноді трапляються сварки, але домашнього насильства він не вчиняв. Також зазначив, що переїхав та проживає за іншою адресою.

Потерпіла в судовому засіданні зазначила, що в день події її мати посварилася з вітчимом, тому вона втрутилася у сварку. Після чого ОСОБА_1 пішов з дому. Через деякий час він повернувся, але вона його не впускала, після чого він почав голосно стукати у двері, через що вона і викликала поліцію, бо діти перелякалися гучних звуків. Підтвердила, що між її дітьми та вітчимом завжди були гарні стосунки, наразі конфлікт вичерпано, домашнього насильства не було, виникло непорозуміння, тому відбулася сварка.

До протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №874952 від 22.02.2026 було додано наступні матеріали.

Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 22.02.2026, в якому зазначено, що о 12:12 год надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що вітчим вибиває двері, в домі двоє маленьких дітей. Виїздом СОГ встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в тамбурному приміщенні, кв. АДРЕСА_2 , вибивав вхідні двері до квартири та виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 , будучи її вітчимом, в присутності малолітньої доньки останньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 22.02.2026, в якому ОСОБА_2 зазначила, що 22.02.2026 близько 12:12 год її вітчим ОСОБА_1 , перебуваючи в тамбурному приміщенні, кв. АДРЕСА_2 , вибивав вхідні двері до квартири та виражався нецензурною лайкою відносно неї.

Письмові пояснення ОСОБА_2 від 22.02.2026, в яких вона зазначила, що проживає разом з рідною сестрою, братом та своїми доньками. Окрім цього разом з ними проживає її вітчим,ОСОБА_1 , який веде аморальний спосіб життя, а саме зловживає алкогольними напоями та систематично поводить себе неадекватно. 22.02.2026 близько 12:12 год вона перебувала за місцем свого мешкання разом з сестрою та своїми дітьми. В цей час додому прийшов вітчим, який почав вибивати вхідні двері, адже у нього були відсутні ключі, а також через двері виражатися нецензурною лайкою. В цей час біля неї знаходилась її донька, яка чула всі нецензурні слова, адресовані в адресу потерпілої.

Письмові пояснення ОСОБА_1 від 22.02.2026, в яких він вказав, що 22.02.2026 о 12:12 год його не пускали до власного дому, а саме не пускала ОСОБА_2 , з яких причин йому невідомо, у зв`язку з чим він вирішив викликати працівників поліції.

Письмові пояснення ОСОБА_4 від 22.02.2026, в яких вона зазначила, що проживає разом з братом, сестрою та її доньками. Окрім цього разом з ними проживає вітчимОСОБА_1 та матір. 22.02.2026 близько 12:12 год вітчим прийшов додому, та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почав вибивати вхідні двері та виражатися нецензурною лайкою відносно ОСОБА_2 в присутності її малолітньої доньки, чим налякав її. У зв`язку з його неадекватною та агресивною поведінкою ОСОБА_2 викликала поліцію та вирішила не впускати вітчима без присутності поліції, адже переймалась за власну безпеку.

Суд, заслухавши в судовому засідання пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №874952 від 22.02.2026, та матеріалах, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 цього Закону).

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Отже, для правильної кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

У матеріалах справи міститься інформація, згідно якої ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно падчерки ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вибивав двері, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

В той же час інших матеріалів до протоколу не додано, а з досліджених доказів в сукупності вбачається, що єдиною підставою для складення протоколу стали пояснення ОСОБА_2 . Жодних медичних довідок про шкоду психологічному чи фізичному здоров`ю потерпілою не було надано, свідків на підтвердження своїх слів потерпілою залучено не було, окрім того, з пояснень потерпілої та особи, яка притягається до відповідальності, наданих в судовому засіданні вбачається, що відбулася побутова сварка через непорозуміння у сім`ї.

Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Аналіз встановлених судом обставин та матеріалів справи не підтвердив факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння. Наявні в матеріалах справи докази свідчать лише про побутову сварку між вітчимом та падчеркою.

За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколах про адміністративні правопорушення, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, враховуючи заяву потерпілої про закриття провадження та примирення, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Волощук