Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №715/1038/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1038/26

Провадження № 1-кп/715/154/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 селище Глибока

Глибоцький районний Чернівецької області в складі:

судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Глибоцького районного суду Чернівецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025262020002934по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , громадянин України, не одружений, не працевлаштований, особа з інвалідністю третьої групи, учасник бойових дій, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2025 року близько 15:50 год. на стаціонарному посту, який розташований у с. Тереблече Чернівецького району Чернівецької області, під час перевірки документів та мети в`їзду ОСОБА_4 в прикордонний контрольований район, яка проводилася на підставі Закону України «Про державну прикордонну службу України», для перевірки наявності відсутності) інформації про можливу мету незаконного перетину державного кордону України, у ОСОБА_4 було виявлено зброю та боєприпаси, у зв`язку з чим, 14.08.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесеного зареєстровано кримінальне провадження №12025262020002845 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. В ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, проведено огляд його мобільного телефону марки «Samsung Galaxy А31», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер № НОМЕР_3 . Під час огляду зазначеного телефону, який добровільно наданий ОСОБА_4 та безпосередньо ним надано дані щодо подолання захисту паролю, виявлено фото- та відео- файли дитячої порнографії, які останній зберігав до 15:50 22 серпня 2025 року без мети збуту чи розповсюдження у своєму мобільному телефоні.

Таким чином, встановлено, що 22.08.2025, ОСОБА_4 , діючи всупереч моральним засадам суспільства в частині заборони зберігання вульгарно-натуралістичних, цинічних способів демонстрації статевих органів та статевих відносин, що посягають на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків та знаходяться в явній суперечності з існуючими в суспільстві традиціями, а також завдають шкоди моральному вихованню людей, особливо неповнолітніх, що призводить до деформації моральних уявлень і понять про сексуальні відносини між людьми, діючи в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, в порушення вимог ст. ст. 1,2 Міжнародної конвенції «Про припинення обігу порнографічних видань та торгівлі ними», укладеної в Женеві 12.09.1923, а також Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», яку ратифіковано Україною 20.06.2012, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, приблизно починаючи з весни 2025 року, завантажив з всесвітньої мережі Інтернет для власних потреб фото- та відео файли дитячої порнографії, які зберігав без мети збуту чи розповсюдження у своєму мобільному телефоні марки «Samsung GalaxyA31», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер № НОМЕР_4 .

Відповідно до п. 3 висновку експерта №КСЕ-19/126-25/183 від 30.03.2026, 993 графічних файлів та 15 відео файлів, виявлені на мобільному телефоні, марки «Samsung Galaxy А31», номер моделі SM-A315F/DS містять інформацію характеру дитячої порнографії.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 301-1 КК України, тобто умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій, а також умисному зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті. При цьому вказав, що дійсно з мережі інтернет завантажив фото та відео файли порнографічного характеру, які зберігав без мети збуту чи розповсюдження. Щиро кається у вчиненому та просить суворо не карати.

Покази обвинуваченого співвідносяться з обставинами викладеними в обвинувачені. Сумнівів у щирості позиції обвинуваченого не має. На даний він щиро розкаюються у вчиненому.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого ОСОБА_4 злочину, які ніким не оспорюються і на підставі ч.3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів які характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання та досудової доповіді. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.

При цьому суд вважає правильним кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.332 КК України, тобто сприяння в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом надання засобів, усунення перешкод, за ч.1 ст. 301-1 КК України, тобто умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій, а також умисному зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернуто увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів з огляду на відповідність таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є: щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Вирішуючи питання про розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_4 і встановлюючи ступінь його вини у вчиненому злочині, суд дає оцінку не тільки окремому вчинку обвинуваченого, а також і його особистості, наскільки вона проявилася у його злочинних діях, мотиви скоєння злочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 не одружений, до кримінальної відповідальності притягується вперше, є особою з інвалідністю третьої групи, учасник бойових дій, при цьому суду не надані відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності. Позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Таким чином суд вважає, що обвинувачений не є особою схильною до вчинення кримінальних правопорушень.

При обранні виду та міри покарання для обвинуваченого суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду, в межах санкції ч.1 ст.301-1 КК України.

Підстав для застосування вимог ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому суд не знаходить.

Призначення вказаного покарання, буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався та на даний час відсутні підстави для його обрання.

Процесуальні витрати т а питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 та 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 32090 (тридцять дві тисячі дев`яносто шість) гривень, 40 копійок.

Речові докази по справі:

-мобільний телефон марки «Моторола», який зберігається у відділені поліції №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області повернути власнику ОСОБА_4 ;

-мобільний телефон «Samsung GalaxyA31», який є предметом злочину та зберігається відділені поліції №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області конфіскувати в дохід держави.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: