Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №636/3740/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/3740/26 Провадження № 2/636/3247/26

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в особі представника адвоката Столітнього Михайла Миколайовича звернулось до Чугуївського міського суду Харківської області з позовною заявою, сформованою в підсистемі «Електронний суд», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 5375785 від 11.03.2025 в розмірі 80415,00 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.03.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено електронний договір № 5375785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами цього кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 14000,00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, з 11.03.2025 року по 06.03.2026 року. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 14000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». 13.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору № 5375785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.03.2025 року. Відповідно до зазначених вище умов Додаткового договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 2000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Відповідно до реквізитів Договору № 5375785 від 11.03.2025 року, укладеного між сторонами, відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «25785». Відповідно до реквізитів укладеного між сторонами Додаткового договору № 5375785 від 13.03.2025 року відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «77795».

30.10.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 5375785 від 11.03.2025 року у загальній сумі заборгованості 61111 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 16000 грн., заборгованості за процентами – 35511 грн., штрафні санкції 8000 грн., комісії за надання кредиту 1 600,00 грн.

Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як клієнтом та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» як фактором строк Договору № 5375785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.03.2025 року не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 127 календарних днів з 31.10.2025 року по 06.03.2026 року у розмірі 19304,00 грн.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за Договором № 5375785 від 11.03.2025 року загальною сумою 80 415,00 грн., яка складається з тіла кредиту – 16000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 35511 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 127 календарних днів – 19 304,00 грн., штрафні санкції 8000 грн., комісії за надання кредиту 1 600,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 24.04.2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.05.2026 відповідачкою подано відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, сформований в підсистемі «Електронний суд», у якому вона просила: обмежити стягнення відсотків за договором згідно чинних обмежень законодавства, а саме в 16000 грн.; відмовити позивачеві у стягненні комісії за видачу та штрафних санкцій; зменшити компенсацію за правові витрати до 2000 грн., посилаючись на законодавство України.

19.05.2026 представником позивача адвокатом Столітнім М.М. подано додаткові пояснення у справі, сформовані в підсистемі «Електронний суд», у яких він просив позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному, з підстав наведених у позовній заяві.

22.05.2026 відповідачкою подано заперечення на відповідь на відзив, сформовані в підсистемі «Електронний суд», в яких по суті підтвердила свою позицію у справі щодо обмеження стягнень за кредитним договором.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Представник позивача адвокат Столітній М.М. у додаткових поясненнях просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлялася відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 11.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено електронний договір № 5375785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідно до Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», затверджених наказом №43-ОД від 05.04.2024 року та розміщених на їх сайті.

Підписуючи цей договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 25785, 11.03.2025 08:06:35, ОСОБА_1 підтвердила, що з укладенням цього договору їй в чіткій та зрозумілій формі надана інформація відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на Веб-сайті товариства. Позичальниця ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику.

Згідно першого розділу цього договору «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ», (п.1.1.) укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході в Особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства. (п.1.2.) На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 14 000,00 гривень. (п.1.2.1.) За взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір/угода. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе в першому розрахунковому періоді, вказаному в Графіку платежів, але до дати здійснення клієнтом першого платежу за договором відповідно до Графіку платежів (п.1.3) цього Договору. (п.1.3.) Строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати Комісії (якщо передбачена Договором), процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (по тексту Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. (п.1.4.) Комісія за надання кредиту становить 1 400,00 гривень. Тип Комісії (якщо передбачена Договором) – разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: (п.1.4.1.) Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування.

З долученої до матеріалів справи довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №1-0311 від 03.11.2025 вбачається, що перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 11.03.2025 08:07:14 на суму 14000,00 (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 676683160, призначення платежу: Зарахування 14000 грн на карту НОМЕР_1 .

13.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір до Договору № 5375785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.03.2025 року. Відповідно до умов Додаткового договору сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит або додаткова сума кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Додатковим договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором, складає: 2 000,00 гривень.

Пунктом 1.3. додаткового договору внесено зміни у п.1.2. Договору та викладено його у наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 16 000,00 гривень.». 1.3.1. Внести зміну в п. 1.4 Договору та викласти його у наступній редакції: «1.4. Комісія за надання кредиту (з урахуванням Комісій за надання додаткових сум кредиту) становить 1 600,00 гривень. Тип Комісії (якщо передбачена Договором) – разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:». 1.3.2. Підпункт 1.4.1 та інші підпункти (за наявності) пункту 1.4 Договору залишаються без змін. 1.4. Сума кредиту на дату укладення цього Додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених Клієнтом за Договором, складає: 16 000,00 гривень. 1.5. Строк кредитування та періодичність сплати платежів залишаються незмінними, відповідно до п.1.3 Договору. 1.6. Комісія за надання додаткової суми кредиту становить 200,00 гривень. Тип Комісії (якщо передбачена Додатковим договором) – разова комісія, нараховується при наданні додаткової суми кредиту в дату надання додаткової суми кредиту. За користуванням кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п.1.4 Договору. З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3 Додаткового договору) денна процентна ставка за Договором за стандартною процентною ставкою дорівнює 0,9768%. Відповідно до реквізитів укладеного між сторонами Додаткового договору № 5375785 від 13.03.2025 року відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «77795».

Відповідно до листа за вих. № 20251103-1791 від 03.11.2025 за підписом директора ТОВ «Пейтек» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: на суму 2000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 7d2ed509-e101-40fe-85d0-31506fae253b Номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» – top_up_payment_53757851741838119 Session ID - 030459444624 Сайт торгівця - https://credit7.ua Код авторизації - 363340 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 2025-03-13 05:55:19 Дата і час прийняття в роботу - 2025-03-13 05:55:22 Дата і час виконання - 2025-03-13 05:55:22 Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5355571261646574.

30.10.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» як фактором було укладено договір факторингу № 30/10/25, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за кредитним договором № 5375785 від 11.03.2025.

Згідно із п. 1.1. Договору факторингу № 30/10/25 від 30.10.2025 року за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Факт переходу прав вимоги до позивача до відповідачки за вищевказаним договором факторингу підтверджується також й витягом з Реєстру прав вимоги.

Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 30/10/25 від 30.10.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як клієнтом та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» як фактором строк Договору № 5375785 від 11.03.2025 не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 127 календарних днів з 31.10.2025 року по 06.03.2026 року у розмірі 19304,00 грн.

Згідно наданого розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 80 415,00 грн., з яких: тіло кредиту – 16000 грн., нараховані проценти первісним кредитором – 35511 грн., нараховані проценти ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 127 календарних днів – 19 304,00 грн., штрафні санкції 8000 грн., комісії за надання кредиту 1 600,00 грн.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статей 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» є належним стягувачем заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором № 5375785 від 11.03.2025 (з урахуванням додаткового договору).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вказані положення закону передбачають альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій особі цього договору.

Оскільки договір № 7145848 від 07.10.2023 про надання споживчого кредиту ( з урахуванням додаткового договору) підписаний ОСОБА_1 шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому слід вважати, що він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію». Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

Таким чином, оскільки підписаний відповідачкою кредитний договір є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, суд вважає, що між відповідачкою як позичальником та позивачем як позикодавцем виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 січня 2019 року у справі № 526/405/13 вказано, що факт не вчинення жодних дій щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених кредитними договорами.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту за кредитним договором № 5375785 від 11.03.2025 суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору( з урахуванням умов додаткового договору) передбачено комісію за надання кредиту: 1600,00 грн., яка нараховується одноразово.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачкою комісії за надання кредиту у розмірі 1600 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідачки, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а тому

підстав для відмови у її стягненні суд не вбачає.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь нарахованих штрафних санкцій в розмірі 8000,00 грн. за кредитним договором № 5375785 від 11.03.2025, суд зазначає наступне.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення неустойки (штраф, пеня, інфляційні збитки), нарахованої після 24 лютого 2022 року, відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідачки нарахованих штрафних санкцій в розмірі 8000,00 грн. за кредитним договором № 5375785 від 11.03.2025 ( з урахуванням додаткового договору) задоволенню не підлягають.

У зв`язку із зазначеним, а також тим, що у відзиві на позовну заяву відповідачка лише заперечувала нараховану відповідачем суму відсотків за вказаним кредитним договором, не надавши жодних власних контррозрахунків, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 5375785 від 11.03.2025 підлягають частковому задоволенню.

Загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором № 5375785 від 11.03.2025 ( з урахуванням додаткового договору) становить 72 415,00 грн., з яких: тіло кредиту – 16000 грн., нараховані проценти первісним кредитором – 35511 грн., нараховані проценти ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 127 календарних днів – 19 304,00 грн., комісії за надання кредиту 1 600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, з відповідачки відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2397,53 грн. (72 415,00 грн. х 2662,40 грн. /80415,00 грн).

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Столітній М.М. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір №10/07-2024 від 10.12.2024 року про надання правової допомоги адвокатом Столітнім М.М.; копія ордеру на надання правничої допомоги; копія свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серії К.С. № 9422/10; заявка № 17395 від 23.02.2026 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 про надання адвокатом Столітнім М.М. позивачу правових послуг на суму 10000,00 грн.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи та тим, що справа розглядалась без участі адвоката в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про необхідність обмежити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 5375785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.03.2025 в розмірі 72415 (сімдесят дві тисячі чотириста п`ятнадцять ) гривень 00 копійок, з яких: тіло кредиту – 16000 грн., нараховані проценти первісним кредитором – 35511 грн., нараховані проценти ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 127 календарних днів – 19 304,00 грн., комісії за надання кредиту 1 600,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2397,53 (дві тисячі триста дев`яносто сім ) грн. 53 коп. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

В іншій часині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822).

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.В. Карімов