Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №467/662/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/662/26

3/467/183/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання – Рожкової Т.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Садове, Арбузинського району Миколаївської області, громадянки України, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,

за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Протоколом ВАД №722934 від 07 травня 2026 року поліція висунула ОСОБА_1 звинувачення у тому, що 07 травня 2026 року, близько 19 год. 00 хв., вона, перебуваючи в приміщенні магазину «Мрія рибака», що розташований за адресою: пров. Торговий, 15 б в с-щі Арбузинка, здійснювала продаж рідини для електронних сигарет у флаконах об`ємом по 30 мл з вмістом нікотину 50 мг марки «Lucky», без марок акцизного податку за ціною 300,00 грн. кожен флакон.

На думку особи, уповноваженої на складання протоколу, ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 15-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

У зв`язку із чим дії ОСОБА_1 уповноваженою особою поліції було кваліфіковано за ч.1 ст. 156 КУпАП.

В судовому зсіданні ОСОБА_1 підтвердила обставини, щодо відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, щодо часу, місця і способу учинення правопорушення, у т.ч. кількості та ознак його предметів.

Власне, свою провину визнала.

Суд, у свою чергу, дослідивши наявні у справі докази у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, керувався такими міркуваннями.

Норма частини першої статті установлює відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Отже, предметом правопорушення є, у т.ч. й рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Так, Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

В статті першій указаного закону визначено, що: «76) роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування. 2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях: терміни "акцизний склад", "пальне", "рідини, що використовуються в електронних сигаретах", "електронна марка акцизного податку", "підроблена електронна марка акцизного податку", "унікальний ідентифікатор", "унікальний груповий ідентифікатор", "графічний елемент електронної марки акцизного податку" - у значеннях, наведених у Податковому кодексі України.

Згідно ПКУ ст.14.1.56-4 рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях. Також згідно ст.14.1.145 ПКУ підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Відповідно до підпункту 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Кодексу тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, шо використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Підпунктом 14.1.56-3 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що електронна сигарета - виріб, який може бузи використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.

Відповідно до підпункту 14.1.5б-4 пункту 14.1 статті 14 Кодексу рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Статтею 215 Кодексу визначено вичерпний перелік підакцизних товарів, ставки податку па ці товари, код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД і опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто визначення їх кодів, здійснюється відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України», та з урахуванням визначальних для класифікації характеристик товару.

Визначальним щодо належності будь-яких товарів (продукції) до підакцизних товарів, є визначення коду та опису зазначених товарів (продукції) згідно УКТ ЗЕД, зазначених у пункті 215.3 статті 215 Кодексу.

Однак, суд, за відсутності у нього спеціальних знань та наданих товарних документів на вилучені об`єкти не може встановити коди УКТ ЗЕД аби визначити чи належать окреслені у протоколі об`єкти до підакцизних.

Тим самим, суд констатує, що поліція не надала жодного доказу на підтвердження того, що вилучені у ОСОБА_1 рідини є предметом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, тобто, підакцизними, які мають містити на собі марки акцизного податку, як того вимагає норма ч.1 ст. 156 КУпАП.

Крім цього, поліція склала протокол, який не відповідає вимогам ч.1 ст. 256 КУпАП, так як невірно виклала суть правопорушення, зокрема, неправильно визначила НПА, порушення якого у даному випадку інкримінувала ОСОБА_1 .

Так, Закон № 3817-IX взагалі не містить у собі норми статті 15-1.

Тим самим, протокол викладений у спосіб, що порушує право особи на ефективний захист, що має наслідком визнання його недопустимим доказом.

При цьому, суд вкотре наголошує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, уповноваженим суб`єктом на складання протоколу не встановлено, чи підлягає вказаний вид товару акцизуванню, а тому не доведено наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП.

Крім цього, суд виключає протокол із доказової бази у цій справи, що має наслідком закриття провадження у ній, так як решта доказів, власне, є похідними від протоколу і не можуть слугувати самі по собі підставою для притягнення особи до відповідальності.

Окрім і того, що суд розглядає справи виключно у межах, що окреслені у самому протоколі.

Тоді як відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Такий висновок неодноразово висловлений Європейським судом з прав людини.

Тим самим, поліція не була ретельна при збиранні доказів у цій справі, що має наслідком недоведення наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97). Також в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зібрані у даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, зокрема, його об`єктивної сторони, а саме належних доказів того, що вилучені предмети є предметом правопорушення, що передбачено ч.1 ст.156 КУпАП, а так само і того, що протокол, який висунуте відповідне звинувачення, не відповідає вимогам ч.1 ст. 256 КУпАП.

При цьому, визнання вини особою, стосовно якої складено протокол, не може бути підставою для її притягнення до відповідальності, так як поліція істотно порушила вимоги закону про складанні протоколу і вилученні спірних предметів.

А згідно ч.1 ст. 7 Закону України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На підставі ст.265 КУпАП вилучені у ОСОБА_1 предмети підлягають поверненню володільцю.

Судовий збір також не підлягає стягненню із ОСОБА_1 в силу норми ст. 40-1КУпАП, оскільки вона, з мотивів, що наведені вище, не піддається адміністративному стягненню.

Тому на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 248, 249, 251,252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього ж Кодексу у зв`язку з відсутністю у її діях складу цього адміністративного правопорушення.

Захід забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення у виді вилучення речей – скасувати.

Після набрання цією постановою законної сили - повернути ОСОБА_1 вилучені у неї 07 травня 2026 року згідно квитанції №87 10 (десять) флаконів рідини для електронних сигарет об`ємом по 30 мл марки «Lucky», без марок акцизного податку.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ірина Явіца