Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №134/1125/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1125/26

1-кп/134/87/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні № 12026025190000035 від 02 червня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

встановив:

23 травня 2026 року орієнтовно о 14 годині 30 хвилин, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на вулиці біля домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , виникла словесна суперечка, під час якої у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 , діючи умисно, з метою реалізації свого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, використовуючи як знаряддя лопату, наніс один удар по лівій частині голови ОСОБА_3 , спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у вигляді забійної рани лівої надбрівної дуги, закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) - струсу головного мозку.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

Вищевказані встановлені органом досудового розслідування обставини учасниками судового провадження не оспорюються.

ОСОБА_2 , вчинив кримінальний проступок, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, погодився з розглядом обвинувального акта за його відсутності та ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтвердила захисник – адвокат ОСОБА_4 .

Потерпілий ОСОБА_3 згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності та за відсутності обвинуваченого, про що свідчить його письмова заява від 25.06.2026 року.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, оцінені відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України у зв`язку із здійсненням судового провадження за відсутності учасників судового провадження без проведення судового засідання фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на них і на теперішній час. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують йому покарання.

ОСОБА_2 раніше не судимий. Згідно з характеристикою Голубецького старостинського округу не зареєстрований. Проживає без реєстрації протягом останніх двадцяти років за адресою: АДРЕСА_3 в закинутій будівлі молочної ферми с. Голубече, Крижопільська селищна територіальна громада. За період проживання в селі неодноразово надходили усні скарги від жителів села про порушення громадського порядку, конфліктні ситуації з мешканцями. Веде асоціальний спосіб життя.

Суд враховує те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаявся та повністю визнав свою вину у скоєному, що відповідно до ст. 66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суспільної небезпеки та наслідків скоєного, наявності декількох пом`якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання у виді штрафу.

На думку суду, таке покарання є справедливим, необхідним та достатнім для запобігання вчинення винним правопорушень у майбутньому.

Підстав для призначення обвинуваченому більш суворого виду покарання, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у виді громадських чи виправних робіт, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та положення ст. 65 КК України, немає.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід до обвинуваченого не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 368, 373, 374, 381, 382, КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень00 копійок.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його отримання з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя