Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №132/969/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/969/26

Провадження № 2/132/945/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" червня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Павленко І.В.

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що з відповідачкою ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 26.12.2024 в Управлінні адміністрування та розвитку громад Департаменту природних ресурсів будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, актовий запис № 38.

Дітей від сумісного проживання у них немає.

Спільне життя з відповідачем не складається. Весь час в їх сім`ї виникали часті сварки, суперечки, конфліктні ситуації через несумісність характерів. Між ними відсутнє взаємопорозуміння, довіра, повага. Відповідачка перебуває на роботі за кордоном в Республіці Польща. Її приїзди в Україну дуже короткотермінові. За рік вона була вдома лише декілька діб. Така тривала відсутність відповідачки все більше віддаляє їх один від одного, їх відносини поступово охолоджуються. Коли вони укладали шлюб відповідачці було відомо про його інвалідність першої групи, безумовно він розраховував на її моральну і фізичну підтримку. Однак відповідачка свої інтереси ставить вище за сімейні. Виявилось, що вони з відповідачем різні люди з різними поглядами на життя, сімейні цінності та подальше майбутнє. З грудня 2025 року вони з відповідачкою не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету, не підтримують подружні стосунки. Остання абсолютно не цікавиться його життям та здоров`ям, вони взагалі припинили спілкування. Їх шлюб з відповідачем себе вичерпав і в них немає спільного майбутнього. Так далі продовжуватися не може. Вважає, що їх сім`я розпалась остаточно і подальше збереження шлюбу буде суперечити його інтересам. Через органи ДРАЦС відповідачка не бажає розірвати їх шлюб. За вказаних підстав звертається в суд з даним позовом.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В. від 26.03.2026 року по справі відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче засідання на 9:00 год. 16.04.2026 року. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 05.05.2026 року було закрито підготовче судове засідання у вищевказаній цивільні справі та призначено її до судового розгляду по суті на 09:00 год. 02.06.2026 року, яке у зв`язку з неявкою відповідача було відкладено на 24.06.2026.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте в матеріалах справи наявна його заява від 24.02.2026 про розгляд справи за його відсутності. Заявлений позов про розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином шляхом надсилання судових повісток відповідачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» 07.05.2026 та 02.06.2026.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення : "адресат відсутній" - є належно врученими.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик особи до суду на офіційному веб-порталі судової влади України на 9:00 годину 24.06.2026.

Суд розцінює відповідача як такого, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, інші заяви та клопотання від відповідача також не надходили.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 26.12.2024 в Управлінні адміністрування та розвитку громад Департаменту природних ресурсів будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, актовий запис № 38.

Дітей від сумісного проживання у них немає.

Стаття 4 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки укласти шлюбні відносини та створити сім`ю.

Згідно ст.110 СК України подружжя має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу в разі незгоди подальшого збереження шлюбних відносин.

Спільне життя сторін не склалось. Весь час в їх сім`ї виникали часті сварки, суперечки, конфліктні ситуації через несумісність характерів. Між ними відсутнє взаємопорозуміння, довіра, повага. Відповідачка перебуває на роботі за кордоном в Республіці Польща. Її приїзди в Україну дуже короткотермінові. За рік вона була вдома лише декілька діб. Така тривала відсутність відповідачки все більше віддаляє їх один від одного, їх відносини поступово охолоджуються. Коли подружжя укладали шлюб відповідачці було відомо про інвалідність першої групи позивача, безумовно позивач розраховував на її моральну і фізичну підтримку. Однак відповідачка свої інтереси ставить вище за сімейні. Виявилось, що вони з відповідачем різні люди з різними поглядами на життя, сімейні цінності та подальше майбутнє. З грудня 2025 року сторони по справі не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету, не підтримують подружні стосунки. Відповідачка абсолютно не цікавиться життям та здоров`ям позивача, вони взагалі припинили спілкування. Їх шлюб з відповідачем себе вичерпав і в них немає спільного майбутнього. Так далі продовжуватися не може. Тому позивач вважає, що їх сім`я розпалась остаточно і подальше збереження шлюбу буде суперечити його інтересам. Через органи ДРАЦС відповідачка не бажає розірвати їх шлюб.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що сім`я розпалась остаточно і її подальше збереження буде суперечити інтересам сторін.

Окрім того, відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу відповідача надалі іменувати прізвищем – « ОСОБА_3 ».

Щодо вирішення питання судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи той факт, що позивач при подачі зазначеного позову був звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105, 110, 111, 112, 113 СК України, ст.ст.12, 80, 81, 141, 211, 247, 259, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26.12.2024 в Управлінні адміністрування та розвитку громад Департаменту природних ресурсів будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, актовий запис № 38.

Після розірвання шлюбу відповідача надалі іменувати прізвищем – « ОСОБА_3 ».

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Після набрання цим рішенням законної сили, його копію невідкладно направити до місцевого органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.284 ЦПК України.

Суддя