Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №129/1144/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1144/26

Провадження по справі № 3/129/606/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2026 року м. Гайсин

Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Бондар О.В. розглянула матеріали, які надійшли з Гайсинського РУП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

непрацюючу жительку АДРЕСА_1 ,

за ст. 173-1 КУпАП, -

установив:

25.03.2026 до суду надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-1 КУпАП за те, що вона 25.02.2026 о 15-00 год. в АДРЕСА_2 поширювала неправдиві чутки у соціальній мережі «Фейсбук» відносно ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 15.04.2026, 07.05.2026, 17.06.2026, 25.06.2026 у судові засідання не прибула, матеріали справи містять заяву про розгляд справи у її відсутність.

Суддя, дослідивши матеріали справи, прийшла до наступного висновку.

Згідно ч.2 ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність за ст173-1 КУпАП настає у разі поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.

Диспозиція ст.173-1 КУпАП передбачає поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Неправдивими чутками слід вважати будь-яке повідомлення переважно усного характеру про будь-кого та будь-що, що суперечить (не відповідає) дійсності (формальний склад).

З диспозиції статті є очевидним, що саме по собі розповсюдження недостовірних чуток не повинно розглядатись, як порушення ст.173-1 КУпАП. Закінчене правопорушення формують у своїй сукупності два елементи: «неправдивість» інформації та можливість настання від її поширення негативних наслідків у вигляді паніки серед населення або порушень громадського порядку. Не можна притягнути до відповідальності просто за поширення «фейкової» інформації, без попереднього виваженого оцінювання рівня її гіпотетичної небезпеки для держави і суспільства.

Законодавець ясно, чітко, конкретно вказав, що з об`єктивної сторони аналізоване правопорушення виражається у повідомленні про будь-кого та будь-що, що не відповідає дійсності, що може викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Неправдивими чутками є вістка, повідомлення про кого, що що-небудь, які суперечать (не відповідають) дійсності (правді, істині).

Предметом таких чуток (повідомлень) можуть бути будь-які факти, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Це, наприклад, повідомлення про нібито не роботу громадського транспорту, радіаційні та інші викиди, перекриття руху транспорту, зараження питної води, масове зловживання владними повноваженнями працівників правоохоронних органів тощо. Паніка це раптове замішання, розгубленість або прояв страху у випадку небезпеки.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.

Отже, обов`язковим елементом об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, є наслідки у виді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.

Тому саме по собі поширення неправдивих чуток, яке не викликало і не могло викликати паніки чи призвести до порушення громадського порядку, не становитиме порушення ст.173-1 КУпАП.

Термін «паніка» визначається як психічний стан людей несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.

Із суб`єктивної сторони дане правопорушення характеризується прямим або непрямим умислом. Як вбачається з Протоколу, в ньому не зазначено які ж саме чутки ОСОБА_3 поширювала (зміст такої інформації не вказаний, а зазначено лише..неправдиві чутки..), не наведено доводів та обставин, що такі чутки є неправдивими, та не вказано як поширення таких чуток могло б викликати паніку серед населення та в чому саме полягає така паніка

Тобто взагалі не зазначено які дії та наслідок вчинених ОСОБА_1 дій, який згідно ст.173-1 КУпАП повинен виражатись у виникненні паніки серед населення або порушенні громадського порядку, що позбавляє суд визначити склад правопорушення в діях ОСОБА_1 ..

Із суб`єктивної сторони дане правопорушення характеризується прямим або непрямим умислом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/20Ю адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

З даних зазначених в протоколі серії ВАД №673440, в діях ОСОБА_1 не вбачається всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд вважає необхідним закрити провадження в справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 , зазначених в протоколі серії ВАД №673440 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 280, 283, 284 КУпАП, -

постановила:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-1 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративних стягнень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: