Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №641/4035/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3158/2026 Справа № 641/4035/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/4035/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (далі – ТОВ «Факторинг партнерс») через систему Електронний суд звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0322-1983 від 25.02.2020 в загальному розмірі 13 324,60 грн., та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.02.2020 між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0322-1983. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 10 000 грн. для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі – 2,0 % в день. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 14 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Позичальник несе відповідальність перед кредитодавцем за порушення умов даного договору відповідно до вимог законодавства України та умов Договору і Правил. 28.10.2021 було укладено договір № 02/10/2021 відповідно до якого ТОВ "Укр кредит фінанс" відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0322-1983. Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0322-1983. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 0322-1983 від 25.02.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13 324,60 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 10 000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 2 800 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки – 436,66 грн., нараховані 3% річних - 87,94 грн.

Ухвалою суду від 01.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.02.2020 між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0322-1983.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 10 000 грн. для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі – 2,0 % в день. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 14 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.

Договір було укладено в електронній формі в Особистому кабінеті внаслідок отримання відповіді про прийняття пропозиції про укладання цього Договору (акцепт) яку було надано Позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилався Кредитодавцем електронним повідомленням (смс повідомлення) на мобільний телефонний номер (фінансовий номер) Позичальника, а Позичальник використовуючи Одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) у вигляді СМС коду здійснив підписання Договору, пропозиції про його укладення (акцепт), шляхом введення отриманого Одноразового ідентифікатору у спеціально відведене віконце на Сайті Кредитодавця.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором, яким позичальник скріплює оформлювані у системі документи, є аналогом власноручного підпису позичальника і тягне ті самі юридичні наслідки, які виникають внаслідок скріплення документів власноручним підписом. Створені в системі заявки, договори та інші документи в електронному вигляді є оригіналами і мають однакову юридичну силу з документами у паперовому вигляді.

Таким чином, договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України.

28.10.2021 було укладено договір № 02/10/2021 відповідно до якого ТОВ "Укр кредит фінанс" відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0322-1983. Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0322-1983.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 0322-1983 від 25.02.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13 324,60 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 10 000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 2 800 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки – 436,66 грн., нараховані 3% річних – 87,94 грн.

Як визначено у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі договору факторингу № 02/10/2021 від 28.10.2021 року, ТОВ «Факторинг партнерс» набуло права кредитора у зобов`язанні, що виникло з Договору № 0322-1983 від 25.02.2020, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 .

Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

На виконання зобов`язань за договором № 0322-1983 від 25.02.2020 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало ОСОБА_1 на вказану ним банківську картку грошові кошти у розмірі 10 000 грн.

Проте, ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка становить 13 324 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 10 000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 2 800 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки – 436,66 грн., нараховані 3% річних – 87,94 грн.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Факторинг партнерс», ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28.10.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідачем не надано.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Факторинг партнерс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 0322-1983 від 25.02.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 9 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявка на надання юридичної допомоги від 02.03.2026 року № 575 на суду 9 000 грн., витяг з акту про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року № 31 на суму 9 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом. Тож, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат зі сплати судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за Договором № 0322-1983 від 25.02.2020 в сумі 13 324,60 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн., а всього стягнути 24 987 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», юридична адреса: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя І.В.Чайка