Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №630/26/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/9/2026 Справа № 630/26/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025225150000306 від 03.09.2025, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Люботин Харківської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

1)вироком Люботинського міського суду Харківської області від 10 січня 2001 року за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік на підставі ст. 46-1 КК України;

2)вироком Люботинського міського суду Харківської області від 06 жовтня 2003 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років і 2 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 16 червня 2005 року на підставі постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 08 червня 2005 року на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 28 днів;

3)вироком Люботинського міського суду Харківської області від 08 серпня 2007 року за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

4)вироком Люботинського міського суду Харківської області від 03 серпня 2010 року за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;

5)вироком Люботинського міського суду Харківської області від 07 травня 2012 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 30 квітня 2013 року на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2013 року на невідбутий строк 1 рік 3 місяців 11 днів;

6)вироком Люботинського міського суду Харківської області від 26 січня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

7)вироком Люботинського міського суду Харківської області від 25 вересня 2017 року за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 71, 72 КК України до покарання у виді 3 років і 6 місяців позбавлення волі;

8)вироком Люботинського міського суду Харківської області від 28 листопада 2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 10 вересня 2020 року на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2020 року на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 21 день;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 за невстановлених обставин та період часу, перебуваючи у невстановленому місці, реалізуючи свій протиправний, злочинний умисел, направлений на незаконний посів та вирощування рослин коноплі, діючи в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 (в редакції закону від 03.07.2020), який з урахуванням міжнародних зобов`язань визначає систему заходів в Україні, спрямованих проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовий і прекурсорів та зловживання ними, а також визначає права і обов`язки юридичних осіб і громадян у зв`язку із застосуванням цього закону, діючи з прямим умислом, придбав у невстановленої особи насіння конопель, посів яких здійснив на городі, розташованому на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого вироблення наркотичного засобу, після дозрівання, та його подальшого збуту.

В період зростання рослин конопель, ОСОБА_5 доглядав за ними шляхом здійснення їх поливу, удобрення та культивування, чим довів їх до стадії дозрівання.

Таким чином, ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, направленої на вирощування рослин роду конопель.

Злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена співробітниками Національної поліції України, які 01.10.2025 у період часу з 06-23 години по 08-47 годину в ході проведення обшуку за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , виявили та вилучили належні ОСОБА_5 95 кущів рослин, висаджених у землі, які є рослинами роду коноплі.

Окрім того, ОСОБА_5 , отримавши дозрілий врожай раніше висаджених рослин конопель за адресою: АДРЕСА_1 , переніс вищевказані кущі до свого домоволодіння, де їх висушив та зберігав у вигляді кущів з листям і стеблами, деякі подрібнив, частину яких розфасував у 23 паперових згортки для роздрібного збуту, та іншу частину зберігав в висушеному вигляді у великих паперових згортках, тобто тим самим виготовив наркотичний засіб. Після чого, продовжуючи реалізацію свого прямого злочинного умислу, спрямованого на подальший збут, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, почав незаконно зберігати за місцем мешкання з метою подальшого збуту.

Злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена співробітниками Національної поліції України, які 01.10.2025 у період часу 06:23 год. по 08:47 год., в ході проведення обшуку за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , виявили та вилучили: два фрагменти полімерних пляшок, фрагмент полімерної ємності, виріб, схожий на мундштук та полімерний виріб, всередині якого розміщено металевий наперсток з отворами, які загалом містять в своєму складі екстракт канабісу, що віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить - 0,9593 г; 23 паперових згортки з вмістом речовини рослинного походження та суміші речовини рослинного походження, які містять у своєму складі - канабіс, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, де загальна маса в перерахунку на висушену речовину становить - 37,1827 г; речовину рослинного походження, утворену плодами-горішками, фрагменти стебла та подрібненої речовини рослинного походження, два паперових згортки, всередині яких знаходилась подрібнена речовина рослинного походження, яка містять у своєму складі наркотичний засіб та рослини, обіг яких обмежено – капабіс, де загальна маса в перерахунку па висушену речовину становить - 232,1718 г; речовину рослинного походження, утворену зігнутими рослинами у сухому стані, які складаються зі стебла, верхівок з листям та кореневої системи, яка є канабісом, яку віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, де загальна маса в перерахунку на висушену речовину становить - 1579,396 г.

Таким чином, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно виготовив та зберігав з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», загальною вагою - 1848,7505 г, що є великим розміром, згідно з наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходять у незаконному обігу» та Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів».

У судовому засіданні ОСОБА_5 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро покаявся та пояснив суду, що дійсно він придбав у раніше незнайомої йому особи насіння конопель, посіяв їх на городі за місцем свого мешкання, поливав та удобрював, оскільки планував їх продаж. Після їх дозрівання, він зібрав урожай, переніс у будинок, висушив кущі, частину з яких подрібнив та розфасував у паперові згортки з метою збуту, однак продати не встиг, оскільки 01.10.2025 до нього прийшли працівники поліції та вилучили всі наркотичні речовини.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_5 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень (злочинів), пояснюють мотиви скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював викладені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 310 КК України як незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин, а також за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах, з метою збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 310 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 309 та ч. 2 ст. 310 КК України, є тяжкими злочинами.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше неодноразово судимий за кримінальні правопорушення проти власності, строк покарання за які відбув, однак судимості не зняті та не погашені, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, неодружений, офіційно не працевлаштований, даних про наявність на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

За таких обставин, для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки, обставини та характер скоєних злочинів, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд призначає ОСОБА_5 покарання

-за ч. 2 ст. 310 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки;

-за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією усього належного обвинуваченому майна,

що сприятиме досягненню мети покарання та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.

При призначенні остаточного покарання ОСОБА_5 суд вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 70 КК України, обрати принцип часткового складання покарань та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією у дохід держави усього належного обвинуваченому майна.

Підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5 в розмірі нижче від найнижчої межі судом не встановлено.

Запобіжний захід, який обирався обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 17 листопада 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 17.11.2025 про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», до дня набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України – відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Доля речових доказів вирішуються в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати по залученню експерта.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, та призначити йому покарання

-за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією усього належного обвинуваченому майна;

-за ч. 2 ст. 310 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного засудженому майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення за ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 17 листопада 2025 року - дати затримання на підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 17.11.2025 про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», до дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор (№27)».

Речові докази: згорток тканини із вмістом кущів рослин коноплі в кількості 95 штук масою 0,9593 г, полімерний сейф-пакет з вмістом 3 частин пластикових пляшок та 1 пристрою для паління, передані на зберігання до УЛМТЗ в Харківській області за квитанцією № 3341 від 22.10.2025 – знищити.

Речові докази: 23 паперових згортки із речовиною рослинного походження – канабіс масою в перерахунку на суду речовину – 37,9737 г, речовина рослинного походження – канабіс масою в перерахунку на суху речовину – 232,1718 г, речовина рослинного походження – канабіс масою в перерахунку на суду речовину – 1579,396 г., передані на зберігання до УЛМТЗ в Харківській області за квитанцією № 3437 від 13.11.2025 – знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, а саме:

-№ СЕ-19/121-25/25209-НЗПРАП від 14.10.2025 в сумі 3565,60 грн.;

-№ СЕ-19/121-25/25210-НЗПРАП від 09.10.2025 в сумі 4457,00 грн.;

-№ СЕ-19/121-25/25213-НЗПРАП від 10.10.2025 в сумі 4457,00 грн.;

-№ СЕ-19/121-25/25212-НЗПРАП від 21.10.2025 в сумі 7576,90 грн.;

-№ СЕ-19/121-25/25211-НЗПРАП від 08.10.2025 в сумі 2674,20 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1